Щоб холодне повітря від кватирки не завдавало шкоди лимону, не полінуйтеся зробити завіси знизу кватирки, тоді вона перетвориться у фрамугу, через яку холодні повітряні потоки спочатку піднімуться догори, а затим, уже трішки підігріті, опустяться на листя лимонного деревця.
Поставте на підвіконня або радіатор опалення блюдечко з водою, і у вашій квар тирі дещо збільшиться вологість.
А якщо у квартирі є хоч би в одній з кімнат світлий еркер, тоді ви майже на коні, і вже тут на підставці можна ростити красень-лимон висотою до двох метрів, на якому буде красуватися не менше сотні плодів, за умови, що позаду дерева, на ширмі, яка відділяє кімнату від еркера, буде закріплений екран з фольги по висоті і ширині крони лимона. Екрани з фольги дозволяють відбивати світло, що надходить знадвору, на тильний бік деревця, причому відбите світло розсіюється під різними кутами і потрапляє навіть на зворотний бік листків, що сприяє прискоренню обмінних процесів всередині листка. У результаті швидше накопичуються поживні речовини в кроні дерева і, як наслідок, підвищується врожайність. Радіатор опалення біля вікна еркера буде не таким шкідливим для лимона, якщо його також прикрити екраном з поліетиленової плівки.
Балкон або світла велика лоджія — це вирішення майже усіх проблем для цитрусовода-любителя. Тут лимон буде почувати себе, як риба у воді. Звичайно, з балконом слід попрацювати, адже одних лише засклених рам недостатньо. Слід ще добре його утеплити, по можливості зробити подвійне засклення, або, прибивши на стелі планку на відстані 10—15 см від рам, пустити штору із поліетиленової плівки до самої підлоги. У такому випадку повітряний проміжок збереже тепло на балконі у морозні зимові дні.
Протилежну і бокові стінки балкону не завадить обклеїти відбивальною плівкою з алюмінієвої фольги, що значно підвищить освітленість і буде утримувати тепло, що надходить з кімнати через прочинені двері. Таким чином одержимо майже термос, всередині якого до того ж збільшиться освітлення за рахунок відбивання світла з усіх стінок. Тіні на балконі практично не залишиться, і сприятливі потоки розсіяного світла полинуть на лимонне деревце з усіх боків. Але головна перевага балкону — це простір для росту і можливість підтримувати низьку температура (+6 — 10°С) у зимовий час, щоб загальмувати ріст лимона в умовах пониженого освітлення.
Посеред лютого двері із кімнати на балкон починають трохи відчиняти, поступово збільшуючи температуру. Не можна допускати різкого перепаду температур, відразу відчинивши широко двері. Взимку, виходячи на балкон до своїх улюбленців, не забувайте негайно причинити за собою двері, щоб температура протягом всієї зими була низькою. Якщо сильно знижується температура на вулиці, то, трохи ширше відчинивши балконні двері, регулюйте температурний режим на балконі. Якщо вам такі маніпуляції з балконними дверима завдають деяких незручностей, то можна обмежитися тим, що прямо з осені тримайте двері постійно широко відчинивши, щоб уникнути різкого перепаду температур. Правда, за сильного зниження температури на вулиці температура у самій квартирі може знизитися на кілька градусів. Звичайно, все залежатиме від того, як добросовісно ви утеплите балкон.
Зробіть це за моєю порадою таким чином: наклейте алюмінієву фольгу на підлогу балкона, постеліть підлогу з дощок, а затим поверх дощок знову наклейте клеєм ПВА фольгу і постеліть лінолеум. Бокову стінку, яка виходить на вулицю, зробіть так само, тільки без лінолеуму. Не забудьте про подвійне засклення. Так це ж вже майже теплиця!
З досвіду багатьох аматорів — все таки краще утримувати лимон з 1 листопада по 10 лютого в стадії спокою при температурі від +3°С до + 10°С. Вихід із стану спокою має бути тривалим, тобто двері на балкон широко відчиняти не відразу, а поступово, підвищуючи щоденну температуру на 2-3°С. Бажано полити лимони підігрітою до ^-35°С водою, щоб «запрацювала» мікориза.
У зимовий час лимон, який розміщений на балконі, підживлювати не потрібно, поливати треба рідко, в міру підсихання грудки землі. Можна раз на місяць, у сонячний день, обприскати легким розчином карбаміду (6 г на 1 л води кімнатної температури, не підігріваючи її).
Не забувайте, що лимон, який розміщений на підвіконні в квартирі, потрібно і взимку підживлювати, поливати підігрітою водою. Правда, робити це потрібно рідше, ніж навесні і влітку. Не обприскуйте лимон водою у похмурі зимові дні це може призвести до захворювання грибком всього листкового апарату і почнеться сильне обпадання листя.
Вирощуючи лимон у приватному будинку, де немає центрального опалення і завжди є прохолодна світла кімната, деревце почуває себе краще, ніж у міській квартирі. Воду для поливу беріть з криниці, але якщо вона дуже лужна (жорстка), то краще її прокип’ятити, чим понизити лужність, і для поливу остудити до кімнатної температури.
Прекрасним місцем може бути кімната на другому поверсі, під дахом, яка, як правило, нежила, але температура там не опускається нижче 0°С. Можна трішки пристосувати таку кімнату для вирощування лимонів. Для цього на даху слід зняти пару листків шиферу і зробити вікно із скла, щоб світло на лимонне деревце надало ще й зверху, а не лише з бокових вікон. Підлогу краще постелити з лінолеуму, не забуваючи про екрани з алюмінієвої фольги.
Правда, у сільській місцевості краще побудувати невеличку пристінну тепличку, де можна вирощувати товарні врожаї лимонів для реалізації плодів на ринку.
Де придбати саджанці лимона
Щоб відповісти на це запитання, автору довелося працювати багато років. Тепер у Києві придбати саджанці лимона стало можливим для багатьох аматорів, а в недалекому майбутньому буде досяжним для всіх бажаючих.
Єдине, про що хочу вас, дорогі мої читачі, застерегти, це не купувати у південних торговців саджанці з оголеним і обрубаним, майже сухим корінням; щеплені ці лимони, як правило, на трифоліаті — рослині, яка у зимовий час перебуває у стані глибокого спокою. Для відкритого ґрунту Південного узбережжя Грузії, де бувають легенькі заморозки, — це добре, для закритого ґрунту, особливо кімнатної культури, підщепа трифоліата непридатна, позаяк, вступаючи взимку в стадію спокою, щеплені цитрусові за високої кімнатної температури скидають листя і гинуть. До того ж і тіневитривалість таких саджанців слабка, адже вони виросли за умов, де в достатку є волога і сонячне світло. Цим самим дискредитується вся ідея кімнатного цитрусівництва.
Відрізнити такі саджанці від придатних для кімнатного вирощування дуже просто. Коріння у них обрубане й сухе, товсте, рослини мають багато старих листків, висота саджанця сягає 30—50 см, адже вони викопані з ґрунту розсадника у шестимісячному віці. Часто на таких рослинах видно кореневу шийку у вигляді потовщення біля коріння — місце з’єднання підщепи і прищепи.
Придатні для наших умов, власнекореневі або щеплені на сіянцях, лимони продають з 2—3 старими листками. Іноді на них є молоді невеликі пагони заввишки 10-15 см. Пагони мають світло-зелене забарвлення, а старе листя — темно-зелене, шкірясте, глянцеве, щільне. При розтиранні листя пахне лимоном.
Коріння не має бути сухим, а присипаним землею або вологою тирсою, щоб не загинула мікориза.
Не рекомендується купувати великі дерева, позаяк вони звикли до умов зростання, відмінних від ваших, і будуть погано рости та плодоносити.
У чому і як посадити лимон
Будемо вважати, що ви придбали якісний власнекоре-невий або щеплений на сіянці цитрусових саджанець, який потрібно у чомусь висадити і зробити це правильно, інакше рослина не зможе добре рости й плодоносити.
З цією метою візьмемо горщик із будь-якого матеріалу, головне — верхній діаметр не повинен перевищувати 10—15 см, висота приблизно така ж. У дні горщика має бути один або кілька невеликих отворів для стікання надлишкової поливної води. На дно посудини, а це може бути консервна банка, старе пластикове відерце, дерев’яна, керамічна, скляна ємкість, помістіть як дренаж керамзит або пісок, а найкраще — деревне вугілля, яке можна взяти із загаслого багаття в лісі, у міському парку тощо Товщина дренажу не повинна перевищувати 3—5 см. Затим дренаж трішки присипають землею. Поверх дренажу з керамзиту або деревного вугілля обов’язково насипати мокрий річковий пісок.
На землесуміші для лимона варто зупинитися детальніше. Де ж її взяти? З цією метою підіть до лісу або парку де -е прибирається опале листя, подалі від автомобільної траси і наберіть землі під старими липами або будь-якими листяними породами, крім дуба. Беріть верхи й шар, багатий на гумус, у якому є напівперепріле листя та гілочки.
Pages:
