У нашій країні розводять в основному 10 порід кролів, яких залежно від одержуваної продукції поділяють на м’ясних, м’ясо-шкуркових і пухових, хоч, звичайно, справжній господар від кожної тварини отримує і високопоживне м’ясо, і хутро. За величиною і масою є кролі великі, середні та дрібні.
Кролі м’ясо-шкуркових порід бувають нормальношерстні (довжина ості 2,5—4 см, пуху — до 2,5 см) і короткошерсті (довжина ості до 2 см, пуху — до 1,8 см). Від тварин пухового напрямку одержують за рік від 100 до 700 г пуху, їхній волосяний покрив на 96% складається з пуху довжиною до 7 см.
М’ясних кроленят вирощують 65-70 днів, поки вони наберуть 2 кг живої маси, і реалізують на м’ясо. При цьому від кролематки можна протягом року за чотири окроли мати 45 кг м’яса та 25 шкурок.
М’ясо-шкуркових кроленят вирощують до 3,5-4,5-місячного віку, забивають їх, коли жива маса кожного становить 3 кг. За рік при чотирьох окролах отримаємо 75 кг м’яса та 25 шкурок.
Пухових кролів розводять двома способами. Перший: усіх дорослих самок використовують одночасно для відтворення молодняку і одержання пуху. За другим способом приблизно 70% самок з самцями не спаровують, з них лише отримують пух. Решту використовують для відтворення молодняку, одержуючи від них два перших окроли. Частину кроленят залишають для поповнення поголів’я, а з інших двічі знімають пух і забивають на шкурку. У період підготовки до забою кролів розсаджують по 2-3 голови в клітку.
Клітки для утримання кролів
Слід пам’ятати, що не можна допускати скупчення тварин у клітках, тоді вони погано ростуть, б’ються, пошкоджують один одному шкурки. На дорослого кроля має припадати 0,6-0,8 м2 площі клітки, на кроленя — 0,2-0,3 м2. Кролі дуже чутливі до високих температур. У спеку вони інтенсивно дихають, підвищується температура тіла, а за 43° С можуть загинути. Низька температура затримує чергову линьку, поліпшує якість шкурок.
Клітки бажано встановити на стояках заввишки близько 80 см, це полегшить догляд. Довжина клітки 100-150 см, ширина – 60-70, висота передньої стінки — в межах 70-80, задньої — 40 — 55 см. На передній стінці посередині обладнайте сітчасті дверцята висотою 60 і шириною 40 см. З одного боку дверцят буде маточне відділення, а з іншого приладнайте годівниці (окремо для грубих кормів, концентрованих, коренеплодів) і металеву напувалку. Щоб зручніше вибирати залишки корму, годівниці зробіть висувні.
Підлогу вистеліть дошками з нахилом у 5 см до передньої стінки, а дах, навпаки — до задньої. Напуски зробіть спереду на З0 см, з боків і ззаду — по 15 см. У холодну пору року клітку варто утеплити матами, настелити підстилки. Коли кролів взимку і влітку утримують у клітках просто неба, тварини ростуть дужчими, міцнішими, стійкішими проти захворювань, хутро в них більш пухнасте, краще забарвлене.
Клітки слід ставити на сухому місці, захищеному від північних вітрів, щодня очищати від гною. Для молодняка використовують групову клітку на 15 голів, з сітчастою підлогою. Варіантів конструкції кліток безліч, усе залежить від можливостей і фантазії господаря. Наприклад, французьким кролівникам подобається клітка у формі циліндра, зробленого з легкої металевої сітки. Кріль, який без особливих труднощів перекочує такий циліндр по невисокій траві, споживає її через сітку, отже, сам себе обслуговує, не втече, захищений від хижаків.
Розмноження кролів
Кролематок починають парувати у віці 4,5-5 місяців. Самок в охоті підсаджують в клітку до самця. Після парування її відсаджують, а через 5 днів парування повторюють. Якщо матка відбиває самця, її вважають крільною. Влітку кролів парують вранці і ввечері, взимку — в середині дня, Живуть ці тварини 5-15 років, але строк господарського використання від 3 до 5 років.
Кролі дуже плодючі, вже через місяць після запліднення народжується від 5 до 19 зовсім голих, сліпих і безпорадних кроленят. Очі розплющуються у них лише на 10-й день. Усі операції, пов’язані з окролом, кролематка виконує самостійно. У кожного новонародженого розгризає пухир для плода, пуповину, облизує шкіру, привчає малят до сосків, вкриває пухом. Кролівнику залишається лише допомогти їй влаштувати гніздо, вистелити його пухом, поставити напувалку із свіжою і чистою водою, прибрати мертвонароджених з клітки. За рік від самки можна мати від 4 до 6 окролів. Коли окролів чотири, найкраще, щоб вони були в лютому, квітні, липні і вересні.
Після окролу під самкою залишають 7 — 8 кроленят, бо у неї лише 8 сосків. Перші 18-20 днів малюки живляться тільки материнським молоком, яке має жирність 10%, білка — 15, а цукру лише 2%. Через 20 днів кроленята поступово починають поїдати ті ж корми, що й мати. З місячного віку до раціону підсисних самок додають на кожне кроленя по З0 г концентрованих кормів і 100 г трави влітку і стільки ж концентратів та 30 г картоплі або моркви і 20 г сіна взимку. Відсаджують молодняк від матері у З0-45-денному віці в клітки по 5-10 голів, де утримують їх до З місяців. Згодом самок розміщують у клітках по 2 голови, неплемінних — по 3-4, самців — окремо кожного. Перший тиждень після відлучення кроленят годують, як і під матками. Ростуть вони інтенсивно, вже на 6-й день життя подвоюють свою масу.
Способи вирощування кролів
Залежно від строку відлучення розрізняють інтенсивний і м’ясний способи вирощування кролів. За першого способу поєднують сукрільність з лактацією маток. Кроленят відлучають у З0-40-денному віці, самку парують на 25-30-й день після окролу. Це дає можливість одержати за рік 6 окролів. Молодняк забивають у 90-денному віці. За м’ясного методу кроленят добре годують, утримують біля самки до 60-65-денного віку, а коли досягають 2 кг живої маси, забивають на м’ясо. Самку парують за кілька днів перед відлученням.
Щороку вибраковують кожну третю самку. Вибракуваних тварин утримують у клітках по 1 -2 голови, відгодовують 20-З0 днів.
Якщо достатньо і правильно годувати, кролі в місячному віці орієнтовно повинні важити 500-700 г, у два місяці — 1200 г, в три — 2200 г, в чотири — 3000 г. На 1 кг приросту вони споживають кормів менше, ніж інші сільськогосподарські тварини.
Чим годувати
Орієнтовно в середньому на матку з 20 кроленятами до 4-місячного віку на рік потрібно 336 кг концентрованих кормів, 110 — сіна, 183 — соковитих, 528 кг зелених кормів. При інтенсивному вирощуванні кролів на м’ясо вранці згодовують зерно, вдень — сіно або траву, ввечері — суміш подрібнених концентрованих кормів з картоплею, буряками. Дорослим тваринам за дворазової годівлі влітку траву і концентровані корми дають порівну вранці і ввечері, а взимку половину норми концентратів і всі соковиті корми згодовують вранці, а ввечері решту концентрованих і сіно. Вечірню порцію концентратів можна змішати з вареною картоплею. Залежно від можливостей господаря дорослих кролів годують у визначені години 2-3 рази, молодняк – 4-6 разів, напувають водою тричі на добу. До нових кормів привчають поступово, протягом 5-7 днів. Кролям вкрай необхідні корми, що містять сірку,— редька, капуста. Щоб мати гарний пух, слід згодовувати листя осики, верби, бобові рослини, кропиву, полин.
Кролі — найневибагливіші до кормів тварини. Влітку доброю поживою для них є різна трава, листя і пагони дерев, взимку — високоякісні сіно, солома, відходи овочівництва, кормові й цукрові буряки, картопля, гарбузи, топінамбур, концентровані корми. До основного раціону слід додавати незбиране і збиране молоко (особливо для лактуючих маток), м’ясо-кісткове, риб’яче, кров’яне борошно, кухонну сіль, крейду.
Господареві необхідно знати, що кролі часто гинуть від споживання гнилих, пліснявих, зіпсованих, прілих кормів, антисанітарії, протягів. А також від згодовування аконіту, жовтецю, анемони, калюжниці болотної, живокосту, чистотілу, маку-самосійки, куколю, цикути, болиголова, собачої петрушки, дурману, блекоти, пасльону, беладонни, наперстянки, аврану аптечного, пажитниці, віхи отруйної, чемериці. У отруєних цими рослинами тварин порушується травна і нервова система, настає знесилення, загибель. Тому не слід згодовувати незнайомі корми, а в крайньому разі для перевірки давати малими порціями малоцінній групі тварин. При висушуванні більшість шкідливих трав втрачають отруйність. І все ж за ознак захворювання необхідно припинити згодовувати підозрілі корми і негайно звернутись до ветлікаря. Та й в інших випадках хворих і підозрілих на захворювання тварин слід ізолювати в окремих клітках і викликати ветлікаря.
Профілактика захворювань
Щоб уникнути захворювання і падежу здорових тварин, не можна пересаджувати їх на місце загиблих або вимушено забитих без попереднього ретельного механічного очищення і дезинфекції кліток. Придбаних тварин протягом 30 днів необхідно утримувати в ізольованих клітках, не допускати контактів з рештою кролів, що є в господарстві.
Купуючи кролів, вимагайте від продавця ветеринарне свідоцтво або довідку про стан здоров’я тварин, час проведення досліджень, щеплень, обробок. Здорова тварина бадьора, з розплющеними, блискучими очима, еластичною шерстю, має сформовані випорожнення. Температура тіла 38,5 — 39,5°С, але вона може змінюватися залежно від температури навколишнього середовища: за температури плюс 5°С становить 37,5°С, а при 40,5°С підвищується до 41,6°С. В нормі пульс у кроля 120 — 160 ударів за хвилину, у молодняка — 180, дихає 50-60 разів за хвилину.
Кролі часто гинуть ще й від різкої зміни раціону, роздавання кормів на брудну підлогу або в забруднені годівниці, від утримання тварин у вологих, непро-вітрюваних, тісних клітках, а також від інфекційних захворювань — міксоматозу, вірусної геморагічної хвороби, пастерельозу, туберкульозу тощо. Зауважимо, що до міксоматозу і вірусної геморагічної хвороби люди і сільськогосподарські тварини не чутливі.
Міксоматоз — вірусне гостре заразне захворювання, передається кровосисними комахами (комарі, воші, блохи, кліщі), через інфікований корм, обладнання, інвентар; інфекцію можуть переносити птахи, тварини, люди. Найчастіше проявляється хвороба навесні і восени, тривалість 5 — 10 днів. Характерні ознаки — набряки в ділянці голови, підгрудка, на вухах, уздовж хребта, біля статевих органів та анального отвору. Тварини швидко худнуть і гинуть. Основним засобом профілактики є щеплення, яке бажано провести навесні до появи комарів. Заходи боротьби: хворих і підозрілих ізолюють, негайно повідомляють ветеринарним спеціалістам. Хворих тварин забивають безкровним способом і разом із загиблими спалюють. Здорових особин із сусідніх кліток забивають на м’ясо, яке після двогодинного проварювання можна споживати. Шкурки та внутрішні органи спалюють. Місце забою, клітки, інвентар, підстилку дезинфікують хлорним вапном, спецодяг кип’ятять, взуття дезинфікують.
Вірусна геморагічна хвороба кролів — одна з найтяжчих інфекційних, яка розповсюджується від хворих комахами, гризунами, собаками, котами. Через два — чотири дні, а інколи через лічені години після зараження кролі захворюють, швидко гинуть. Ознака хвороби — раптове падіння на бік, судомні рухи, ядуха, писк, кровотеча з носа. Захворюють насамперед дорослі, молодняк до 1,5-місячного віку стійкий проти хвороби. Вона виникає в будь-яку пору року. Зберегти кролів від цієї недуги можна, не допускаючи контактів з іншими кролефермами, інвентарем, одягом, кролячими шкурками з неблагополучних ферм. Необхідно проводити вакцинацію усіх тварин з 1,5-мі-сячного віку. Дезинфікуючі і оздоровчі заходи ті ж, що й при міксоматозі.
Забій кролів
Щоб мати гарну шкурку і доброякісне м’ясо, необхідно правильно забити кроля. Тварину тримають за вуха і палицею б’ють по потилиці. Внаслідок удару тварина втрачає чуттєвість і здатність рухатись, але серце не зупиняється, інакше знекровлення не буде повним і м’ясо швидко зіпсується. Оглушену тварину підвішують за задню ногу на мотузяній петлі, розрізують кровоносні судини шиї або носові перетинки і тим знекровлюють. Перед тим, як знімати шкуру, роблять кільцевий надріз навколо скакальних суглобів задніх ніг, потім розрізують шкуру із заднього боку ніг і розпорюють знизу хвіст. Стягнувши шкуру із стегна та хвоста і зробивши наскрізні прорізи на задніх кінцівках біля скакальних суглобів, тушку підвішують на розпірці вниз головою, шкуру обережно стягують вниз хутром всередину. З передніх ніг її знімають до зап’ястя (лапи відрізують). Підрізавши шкуру навколо вух, губ, очей, знімають її з голови, підвішують на годину для охолодження. Після цього натягують міздрою назовні на дерев’яний конус з гладенькою поверхнею довжиною до 1 м (діаметр переднього кінця — 6, заднього -12 см), фіксують кількома цвяхами, тупим ножем зчищають залишки жиру.
Потім шкуру натягують на дерев’яну правку міздрею назовні, ретельно розправляють, сушать за температури не вище 30°С. Не можна сушити біля печей, на морозі, під сонячним промінням. Після висихання шкуру знімають з правки, міздру натирають тирсою для видалення жиру і здають на заготівельний пункт.
Слід пам’ятати, що кролів на забій відбирають, враховуючи стан волосяного покриву, молодняк — після закінчення другої вікової линьки. З шкурок літнього забою, непридатних для виготовлення хутра, виробляють високосортне шевро, замшу та лайку, з пуху — легкий і теплий одяг. Найцінніші кролячі шкурки одержують з листопада по березень.
В.А. Ярмолицький, В.К. Левченко
