Минулим літом птахофабрики зіткнулися з новою для них проблемою — аномальною спекою. Тим часом на півдні країни підприємства відмінно працюють в таких умовах. Високих показників вони домагаються завдяки особливим підходам до годівлі та утримання птиці.
Сьогодні майже на всіх птахофабриках використовують сучасні високопродуктивні кроси, тому робота технологів і зоотехніків спрямована перш за все на реалізацію генетичного потенціалу птиці. Велику роль в цьому відіграють корми. Як відомо, вони повинні бути безпечними, збалансованими за поживними речовинами і економічно ефективними.
Використання різних біологічно активних добавок відкриває колосальні можливості для підтримки здоров’я птиці при стресі. Сьогодні в корми включають 14 вітамінів, 7 мікроелементів, ферменти, підкислювачі і безліч інших інгредієнтів, що поліпшують стан і продуктивність поголів’я. Однак для їх ефективного використання потрібні складні сучасні технології. Наприклад, необхідно, щоб в тих 5 г престартерного комбікорму, які курча споживає за добу, воно отримало всю гаму біологічно активних і поживних речовин.
Безсумнівно, в жарку погоду треба дотримуватися всіх технологічних вимог до утримання птаха: налагодити хороший повітрообмін в приміщеннях, стежити за наявністю і якістю води, по можливості зменшити щільність посадки і т.д. Але не менш важливо забезпечити птицю всіма поживними речовинами.
Деякі фахівці радять у спеку знижувати вміст обмінної енергії в раціоні. Це абсолютно невірно. Щоб птах зміг реалізувати свій генетичний потенціал, в стресовій ситуації потрібно не зменшувати, а підвищувати поживну цінність раціону.
Сьогодні точно відомо, скільки обмінної енергії, мікроелементів і амінокислот витрачає організм птиці на виробництво яйця і приріст м’язової маси при комфортних умовах утримання (табл. 1, 2). У спеку неминуче знижується споживання кормів. Зменшення їх поживної цінності призводить до спаду продуктивності, адже птиці нізвідки взяти необхідні речовини і енергію. Саме тому поживність раціону в жарку погоду потрібно збільшувати.
У нормальних умовах птах споживає води майже в два рази більше, ніж кормів, а при спеці — в чотири рази. Біологічно активні речовини вимиваються з організму, в результаті чого порушується баланс електролітів. Тому в жарку погоду дуже важливо використовувати спеціальні премікси, приготовані за перевіреними рецептами. Міняти їх в стресовій ситуації абсолютно неприпустимо, адже організм пристосовується до нових кормів приблизно тиждень. Навіть при переході птиці з однієї вікової групи в іншу потрібно намагатися зберегти основну зернову частину в її раціоні.
Премікси обов’язково повинні містити вітаміни, особливо жиророзчинні, адже при стресі потреба в них зростає в три рази. Велику роль відіграють вітаміни С і групи В. Хороший результат дає випоювання аскорбінової і саліцилової кислот.
Не менш важливо забезпечити птицю мінералами, але не просто підвищити дозування, а переконатися, що вони добре засвоюються. Ступінь всмоктування органічних і неорганічних мікроелементів різниться.
Велике значення для здоров’я птиці має йод, від якого залежить основний обмін речовин і гормональний фон.
В Україні грунт і вода бідні цим елементом, тому слід вводити його в раціон додатково. Однак в складі преміксів йод поводиться агресивно: швидко з’єднується з міддю, може руйнувати вітаміни і т.д. Досліди показали, що найкращі результати дає використання органічної форми йоду, наприклад препарату Йодцар, створеного вченими, або добавок на основі ламінарії.
Доведено і більш висока ефективність органічних форм вітамінів А і Е. Цікава також розробка хіміків — ельаспарагінати, в яких мікроелементи пов’язані з аспарагінової кислотою.
Варто сказати і про добавки лізину. У нашій країні до цих пір його активно використовують у формі монохлоргідрату. Якщо таке з’єднання вводять в корми в дозуванні 2,5-3 кг / т, то проблем не виникає. Але коли додають до 5 кг (наприклад, в раціоні на основі соняшника), в організмі птиці виникає надлишок хлору. При цьому можна не спостерігати ознак серйозного токсикозу, але імунна система сильно страждає. Одне з можливих рішень проблеми — використання живих продуцентів лізину. Цей метод поки новий, але він вже показав свою ефективність в дослідах.
У структурі комбікормів, вироблених на вітчизняних підприємствах, частка зернових культур становить 68%, з яких 57% — пшениця. Використовуючи ферментні препарати, ми отримуємо непогані показники продуктивності, але все ж для птиці оптимальна зернова частина раціону, що включає пшеницю, кукурудзу, ячмінь, овес і зернобобові культури. Використовувати занадто велику дозу якогось одного компонента — неправильно. Сьогодні рецептуру комбікормів, їх поживність, амінокислотний склад розраховують з урахуванням введення оптимальної кількості зернових інгредієнтів. Якщо його збільшити, то досягти очікуваного результату не вийде. А при стресових ситуаціях не допоможуть навіть ферментні препарати.
Стає все більш популярним використання в годівлі птиці рослинних раціонів, без рибного та м’ясного борошна. Особливо широко це практикується на Заході. Однак не можна забувати, що при переході на такі корми потрібно по-іншому складати рецептуру, враховувати доступність речовин, в тому числі мікроелементів, інакше нерідко виникають складнощі. Наприклад, деякі речовини утворюють з’єднання з фітіновою кислотою, які майже не засвоюються в організмі. Вирішити проблему допоможуть добавки фітази і ін. Головне — пам’ятати, що співвідношення і дозування поживних речовин в рослинному раціоні повинні бути особливими.
Іван ЄГОРОВ, доктор біологічних наук, академік РАСГН
