Виткі троянди — прикраса квітника


Троянди — рослини тепло- й світлолюбні, тому садити їх треба на осонні. Сонце має освітлювати їх зранку, щоб роса з листків швидко випаровувалась. Це запобігає захворюванню на борошнисту росу й іржу. В затінку троянди погано цвітуть і хворіють на грибні хвороби, пізніше зацвітають, у них погано розвивається листя. На сонці краще визрівають стебла й бруньки, кущі ростуть розкішно.

Грядка під трояндами не повинна затоплюватися дощовими водами, бо в дощову осінь та під час зимових відлиг на перезволожених грядках троянди вимокають.

Троянди — багаторічні рослини, коріння у них довге. Грунт на ділянці з трояндами має бути окультуреним на достатню глибину. Глибина посадкових ямок 50-60 см. Відстань між кущами витких троянд залежить від сорту й довжини пагонів, а також від того, для якої мети ми їх садимо. Якщо ми, наприклад, хочемо прикрасити ними альтанку і пагони будуть спрямовані догори, то кущі садять густіше, а якщо ми маємо прикрасити невисокий паркан, на якому пагони будуть рости уздовж нього, то кущі висаджують на більшій відстані один від одного. В середньому відстань між виткими трояндами 2-2,5 м. Під кожен кущик дають 4—5 кг перепрілого гною, перемішуючи його з землею. Глибина садіння на 3 см нижча, ніж вони росли в розсаднику.

Якщо виткі троянди садитимете біля стіни будинку, то слід визначити відстань від стіни, щоб їх не заливала вода з даху під час дощу. У перший рік, зазвичай, виростають довгі пагони і буває їх чимало. Цьому сприяє старанний догляд: підживлення, своєчасне поливання, розпушування грунту. Підживлюю гноївкою з додаванням суперфосфату. Готую рідке добриво так: беру чверть відра свіжого коров’яку і столову ложку суперфосфату на відро води. Хай два тижні бродить. Літр такої маси розчиняю в 10 л чистої води і поливаю рослини. Так добре підживлювати після дощу або після поливу чистою водою.


Дуже гарно виглядають неукривні (морозостійкі) виткі троянди з дуже довгими пагонами. Одне те, що їх не треба укривати на зиму, знімаючи довжелезні пагони з опор, та ще колючих сортів, не думати, чим їх укрити на зиму і як навесні їх знову почепити на опори — це все надзвичайно спрощує догляд за неукривними трояндами.

Використання неукривних сортів дуже різноманітне. Завдяки великій довжині пагонів вони заплітають паркани, облагороджують непривабливий вигляд стін господарських будівель. Можна прикрасити вхід до двору у вигляді гірлянди, заплести паркан, прикрасити криницю, сформувати кущі у вигляді колон, пірамід, шпалер. Із довгих пагонів троянд можна зробити гірлянди вздовж садових доріжок або різні фігури, узори, які квітують. Вони мають дуже привабливий вигляд, особливо під час цвітіння (нагадують Версальський парк у Франції). Наприклад, можна заплести велетенську косу з пагонів троянд з квітками різного кольору і покласти її на зелений газон, чи можна створити живі кола, трикутники, чотирикутники. Якщо серед газону висаджений кущ троянди Леді Гей (а вона дає за сезон багато молодих і довгих пагонів), пагони можна пришпилити на газоні у вигляді променів, які виходять з одного центра. Пагони тонкі й гнучкі від самого кореня, тому легко пригинаються до землі, вони просто стеляться по газону. Навесні кущі витких троянд обрізувати не треба, їх просто прочищають, вирізуючи сухі, старі або ті, що не потрібні для формування якогось узору. Цвітуть виткі троянди на минулорічних пагонах, на яких на всю довжину, а це в середньому 4—5 м, по всьому стеблу густо, від землі і до самої верхівки стебла наростають коротенькі гілочки з суцвіттям квітів.

Характеристика окремих сортів

Ватбург — квітки рожеві, махрові (38-40 пелюсток), діаметром 3-4 см, з слабким ароматом, зібрані у великі грона, в яких до 20-З0 квіток. Цвітіння дуже пишне, грона на пагонах розміщені густо, під час цвітіння весь кущ рожевий. Пагонів багато і вони довжиною 3,5-4,5 м. Цим сортом заплітають паркани, арки, альтанки, роблять гірлянди над воротами, закривають стіни будівель. Сорт зимостійкий, неукривний, не боїться хвороб, цвіте у червні-липні.

Леді Гей — квітки темно-рожеві, яскраві з білою серединкою, діаметр 3-4 см, дуже махрові, зібрані у великі грона. Цвітіння розкішне, пагони довгі — до 5 м (у дощове літо й довші), тонкі, гнучкі, листя темно-зелене, блискуче. Використовується з декоративною метою як і попередній сорт. Він морозостійкий, неукривний, цвіте у червні-липні. Восени знову починає цвісти, але не так рясно, як першого разу.

Кримсон Грандіфлора — квітки малиново-вишневого кольору, 5-7 см у діаметрі, густомахрові, до 80-100 пелюсток у квітці і по 10-20 квіток у зонтичних суцвіттях. Висота кущів 3-3,5 м. Стебла міцні. Сорт неукривний, цвіте у червні-липні.

Нью-Доун — квітки ніжно-рожеві, великі, діаметром 8-9 см, махрові, пахучі, в суцвіттях по 5-7 шт. Кущі сильнорослі, понад 2 м, цвітуть ціле літо до осені. Сорт зимостійкий, укривання не потребує, хворобостійкий. Ним можна декорувати стіни, а також висаджувати як поодинокі росли-великих площах газонів.

Розаріум Ютерзен — квітки великі рожеві, діаметром 9-11 см, по 15-17 шт. у великих масивних суцвіттях, дуже махрові, пахучі. Під час цвітіння кущ увесь рожевий, цвіте протягом усього літа до морозів. Висота куща 2 м, пагони товсті, міцні. Зимостійкий, укривати не треба, хворобостійкий, листя темно-зелене блискуче.

Уайт Дороті — квітки маленькі – 3-4 см у діаметрі, білого кольору з ледь помітним кремово-рожевим відтінком усередині. Цвітіння дуже рясне, кущ під час цвітіння немовби вкритий білою піною. Пагони тонкі, гнучкі й довгі — 4,5-5 м, на яких по всій довжині великі суцвіття з З0-40 квіток. Цвіте у червні-липні. Сорт морозостійкий, неукривний. Будовою куща схожий на сорт Леді Гей, тому використання як і у цього сорту — найрізноманітніше.

З неукривних, морозостійких сортів заслуговують на увагу ще й троянда Фламментац (червона), а з укривних: Грандесса (темно-червона), Симпаті (червона), Розанна (рожево-лососева), Глорія Дей (жовта з яскраво-рожевою облямівкою). Усі ці сорти великоквіткові, стебла високі, але на зиму треба добре укривати від морозів.

Захист троянд

Улітку трапляється дошкуляє попелиця. Якщо її небагато, то знищую пальцями, чавлю прямо на стеблі так, щоб не пошкодити молоді пагони, потім ці пагони мию чистою водою з поливалки чи з шланга. Доводиться також обприскувати часниковим настоєм (1 великий зубок часнику тру на дрібній тертушці, настоюю пару годин в 1 склянці води і потім обробляю уражені пагони з маленького побутового обприскувача). Якщо вже зовсім багато попелиці та інших шкідників, то застосовую хімікати. Нині у продажу їх вибір великий.

Небезпечна для троянд і борошниста роса. Уражені рослини слабнуть, погано цвітуть, втрачають привабливість. Для боротьби з цією хворобою теж користуюсь дідівським способом. На 10-літрове відро води беру 5 кг свіженького коров’яку, 1 кг просіяного деревного попелу, заливаю водою і даю настоятись тиждень. Проціджую через густу сітку, розводжу водою (1:7) і обробляю ним 3—4 рази підряд через кожних 3 дні. Це дає змогу зовсім позбутися борошнистої роси.

Восени пагони неморозостійких сортів витких троянд знімаю з шпалери чи опори, пришпилюю до землі і накриваю тирсою, сухим листям або бадиллям, хвоєю, руберойдом, папером чи іншим матеріалом, який знайдеться в господарстві.

Г.П.Хоменко, вул. Красінського, 5, кв. З, м. Долина-2, Івано-Франківська обл., 77502


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *