Кожен, кому довелося вирощувати овочі, знає ціну родючості! Вікторія Демидова, вчений-агроном і дачниця, розповідає про реальний досвід поліпшення і збереження землі на двох абсолютно різних ділянках.
Скромний земельний наділ перейшов в моє володіння всього кілька років тому. Перша проблема, яку треба було вирішити перед закладкою грядок, — нормалізація реакції грунту. Велика кількість щавлю кінського, жовтцю повзучого, хвоща, ситника сигналізувала про те, що грунт кислий і необхідно проводити вапнування. Що я і роблю: грядку під картоплю вапно за рік до посадки, щоб не спровокувати розвиток парші на бульбах. Під огірок, томат, моркву і буряк вапняні добрива вношу при осінньому перекопуванні, а під білокачанну капусту і цибулю — безпосередньо перед висадкою розсади і сівка. Використовую доломітове борошно — воно містить не тільки кальцій, але і магній.
На замітку:
Спочатку оцініть стан вашого грунту і на цій підставі будуйте систему внесення добрив.
За механічним складом грунт на ділянці — важкий суглинок, тобто в ньому високий вміст глинистих частинок (кулька вологого грунту легко розкочується в шнур і згинається в кільце з невеликими тріщинами). Через це земля довго прогрівається навесні, вода в нього погано всмоктується, та й просихає земля довго, в посуху ж стає як камінь. Щоб змінити структуру ґрунту на краще, при підготовці грядок я обов’язково додаю в грунт органічні добрива. Найбільш за все це відбилося на врожаї цибулі, часнику, моркви, огірка, а також пізньостиглої капусти: ці культури дуже добре відгукуються на органіку.
Причому під огірками в відкритому грунті найефективніше діяв більш свіжий гній — рослини стеляться по землі і листя поглинають вуглекислий газ, що виділяється при розкладанні органіки. А під коренеплоди слід вносити тільки перепрілий гній або компост (свіжі викличуть розгалуження коренеплодів і знизять їх лежкість при зберіганні).
Щоб на важкому грунті добре вдавалася білокачанна капуста, використовую наступну комбінацію добрив. Гній або компост разом з подвійним суперфосфатом і калійним добривом вношу восени під перекопування (потрібен час, щоб поживні елементи з цих добрив перейшли в засвоювану для рослин форму). Навесні зашпаровую в грунт на глибину 10-15 см азотні добрива (амонійну селітру або сульфат амонію), необхідні для початкового росту. А щоб вони швидше подіяли, під час висадки розсади обов’язково рясно поливаю посадочні лунки. Підживлення водорозчинними комплексними добривами проводжу через 2 тижні після висадки розсади і ще раз через 3 тижні.
Після того, як родючість підвищиться, підключу ще й бактеріальні добрива.
