Смородина: кращі сорти української та російської селекції


Останнім часом в Україні, у зв’язку зі зміною та реформуванням земельних відносин, намітилась позитивна тенденція та зацікавленість до розвитку садівництва. Багато селян, коли стали володарями земельних наділів змогли визначитись, що одним із головних напрямків господарювання для них і зараз, і на перспективу, можуть стати садові культури. А фінансова скрута та міцний сільський прагматизм підказують, що початок, безумовно, слід робити з ягідних культур. Вони швидко віддячать урожаєм (на 2-3-й рік) і створять передумови для подальшого накопичення капіталу та основних засобів виробництва. Тому попит на таку культуру, як чорна смородина, зростає. І незважаючи на досить численні публікації, селян та садівників-аматорів, фермерів і дачників цікавить достовірна інформація про нові та кращі, вже апробовані в Україні сорти цієї культури. Тому увазі читачів пропонується публікація, яка визріла на підставі знайомства з садівництвом в сусідніх країнах, власноручним вирощуванням смородини та опрацюванням багатьох літературних джерел.

Сорти української та російської селекції — найкращі в світі

Саме такий, на перший погляд, досить вражаючий, але об’єктивний висновок, напрошується на підставі певних реальних фактів. Ще за часів існування СРСР, такі регіони, як центральні області Росії (так звана «нечорноземна смуга») та північні й західні області України забезпечували найбільший світовий валовий збір ягід смородини. І суттєвим конкурентом виступала лише сусідня Польща, хоча смородину вирощують практично в усіх північноєвропейських країнах.

Галузь ягідництва уже за радянських часів мала вагоме й результативне наукове забезпечення. Наявність та плідна робота ряду сильних наукових шкіл зумовили появу та впровадження серії сортів, якими сьогодні жваво зацікавились і поляки, і німці, і швейцарці з голландцями.

Історично та економічно обумовлено склалося так, що європейські країни вкладали кошти не в селекційну роботу, а в повноцінне технологічне забезпечення та механізоване вирощування ягідних культур. До того ж і споживання ягід у них зовсім інше — до 90 % продукції переробляють на соки і наповнювачі, заморожують. Тому є закономірним, що вимоги до смакових, технологічних та господарських властивостей сортів у «них» і у «нас» були різними. А надзвичайно багаточисельна «армія» садівників-аматорів постійно підтримувала у наших вчених потребу в наявності у смородини великого розміру ягід та ще й доброго десертного смаку. Європейці уже давно збирають урожай смородини комбайнами — тож і величина ягід не так важлива. Для рук же наших виробничників було і, на жаль, залишається важливим, щоб формувалася велика ягода та довге гроно — бо це запорука продуктивності праці на збиранні смородини.


Європейці традиційно не звикли споживати свіжими ягоди смородини, ми ж цінуємо їх за гармонійний смак та високу С-вітамінізованість, яку (завдяки нескладним зусиллям) можна зберегти до зими.

Кращі наукові школи з ягідництва

Як кажуть, «не може бути доброго учня без доброго вчителя», так і не може бути цінного сорту без сильного наукового закладу та талановитого, «від Бога», селекціонера. Тому приємно назвати заклади та людей, які назавжди збагатили скарбницю сортименту чорної смородини.

Інститут садівництва (м. Київ), селекціонери К.М.Копань та В.П.Копань. Навіть перші їхні сорти — Чорнобильська, Санюта, Сюїта київська стали доброю «ластівкою» для багатьох садівників, а сорти Черешнева та Ювілейна Копаня — «хітами» сьогодення.

Мліївський інститут садівництва (Черкаська обл.), селекціонери І.А.Миколайчук, М.П.Захаренко та М.М.Горьовий. Навіть колеги-конкуренти змушені визнати, що на відміну від перших мліївських, нинішні сорти Славута, Пам’ять Правика, Легенда, Мрія, Комфорт, Доля — це не щось звичайне, а «сорти з великої літери».

Львівська дослідна станція садівництва, селекціонери З.А.Шестогіал, Г.С.Шестопал. Сортів не так багато, але одна вже Краса Львова — чого варта!!!

Всеросійський селекційно-технологічний інститут садівництва та розсадництва (колишній НДІ садівництва нечорноземної зони), селекціонер В.М.Літвінова. Її сорти Вологда та Крупна Літвінової стали першими «авторитетами» у багатьох садівників.

Всеросійський науково-дослідний інститут люпину, селекціонер А.І.Астахов. Саме тут доречно сказати — «берут не числом, а умением», тому що його сорти Селеченська, Перун, Кентавр, Селеченська-2, Ізюмна — стали для багатьох справді відкриттям того, що смородина може бути «супердесертом».

Науково-дослідний інститут садівництва Сибіру, селекціонер Л.М.Забєліна. Багато чим дивував цей заклад, але сорт Ядрьона — це чи не перший у світі смородиновий «гігант», хоч і не з десертним смаком.

Господарсько-біологічна характеристика сортів

За строками достигання ягід представлені нижче сорти розміщуються у такій послідовності: Легенда, Мрія, Селеченська, Комфорт, Крупна Літвінової, Перун, Ядрьона, Черешнева, Ювілейна Копаня, Краса Львова. Залежно від грунтово-кліматичних умов вирощування сорту та погодних умов конкретного року можливі незначні зміщення в тривалості та термінах достигання.

Легенда. Новий український сорт, виведений у Мліївському інстиитуті садівництва у 1981 році від схрещування сорту Сіянець Голубки з елітним сіянцем 4-21-84. Дуже раннього строку достигання.

Сорт швидкоплідний, високоврожайний, стійкий до борошнистої роси, самоплідний. Кущі невеликих розмірів, слаборозлогі, придатні для розміщення в ряду на відстані 0,5 м. Ягоди дуже великі — середня маса 1,6 г, максимальна — 3,5 г, округлої форми, вирівняні за величиною, відмінного десертного смаку — дегустаційна оцінка 4,8 бала. Містять цукрів 7,4 %, кислот 2,3 %, вітаміну С 138 мг %.

Примітка: один з найсмачніших надранніх сортів, якого варто вирощувати скрізь замість відомого сорту Сіянець Голубки. За умов недостатнього зволоження може різко втрачати наростання молодих приростів, а відповідно — врожайності.

Мрія. Новий український сорт, виведений у Мліївському інституті садівництва. Раннього строку достигання. Надзвичайно врожайний, швидкоплідний, стійкий до борошнистої роси та інших грибних хвороб, високотранспортабельний. Кущі сильнорослі, слаборозлогі, з гарним і здоровим темно-зеленим листям та міцними і довгими однорічними пагонами. Ягоди дуже великі — середня маса 1,6 —1,8 г, максимальна 3,6 г, одномірні, дуже доброго кислувато-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4,5 бала. Містять цукрів 7,6 %, кислот 2,4 %, вітаміну С 192 мг %. Грона довгі і середні, добре знімаються з куща.

Примітка: сорт є гідним конкурентом сортам Селеченська та Кентавр.

Комфорт. Новий український сорт, виведений у Мліївському інституті садівництва. Середнього строку достигання. Входить до групи високоврожайних сортів з комплексною стійкістю до основних грибних захворювань, швидким нарощуванням врожаю. Транспортабельний. Кущі сильнорослі, малорозлогі, з товстими однорічними пагонами та здоровим листям. Ягоди дуже великі — середня маса 1,8 г, максимальна — 3,1 г, округлої форми, чорні, блискучі. Доброго кисло-солодкого смаку. Містять сухої речовини 15,5%, цукрів 7,07 %, кислот 2,4%, вітаміну С 169 мг %. На смак у ягодах кислота мало відчутна, а цукрів — багато. Грона — середні і довгі, добре виповнені, з одномірними і дуже привабливими ягодами.

Примітка: за основними господарськими показниками є дуже цінним сортом, і заслуговує на вирощування скрізь, де добре вдається смородина.

Селеченська. Сорт виведений у Всеросійському НДІ люпину від схрещування сортів Сіянець Голубки та гібридної форми 32 — 77. Раннього строку достигання. Стійкий до пізньовес-няних заморозків, низьких температур, посухи та борошнистої роси. Середньостійкий до антракнозу та брунькового кліща. Сорт інтенсивного типу: потребує високої родючості грунту та доброї агротехніки. Врожайний (99 ц/ra), універсального використання. Кущі сильнорослі, слаборозлогі, густі. Літом не-здерев’янілі пагони зелені, з антоціановим забарвленням, неопушені, блискучі. Здерев’янілі пагони товсті, колінчасті, рівномірно звужуються до вершини, бежево-сірі, опушені. Бічні бруньки великі, рожево-фіолетові з дуже вираженими сочевичками, відхилені від пагона, яйцеподібні з гострою верхівкою, іноді асиметричні. Верхівкова брунька вільна, коротка, товста з тупою верхівкою. Листкові шрами округлі, брунькові луски нешільні, довгі, із малопомітним «носиком».

Листя середньої величини, зелене із слабким блиском або матове, зморшкувате, п’ятилопатеве, гостре, з широкорозстав-леними лопастями. Грона середньої довжини та щільності. Ягоди великі (1.7 —3,3 г), округлі, чорні, блискучі. Достигають дружно. Відмінного смаку, дегустаційна оцінка 4,7 бала. Відрив ягід сухий. Вміст вітаміну С 180 мг %.

Примітка: ранній великоплідний сорт з відмінним смаком. За морфологічними ознаками нагадує сорт Сіянець Голубки, але відрізняється величиною листя, забарвленням черешка та бруньок.

Перун. Російський сорт, отриманий у Всеросійському НДІ люпину від схрещування форми 2-4-56 та сорту Бредторп. Середнього строку достигання. Стійкий до посухи, заморозків, середньостійкий до борошнистої роси, антракнозу, брунькового кліща, мало ушкоджується попелицею, врожайність висока (82 ц/га), універсального використання. Кущі середньорослі, густі, напіврозлогі. Нездерев’янілі пагони сильні, середньої товщини, опушені, білувато-зелені з сизою верхівкою. Черешки короткі. Здерев’янілі пагони товсті, бежеві, опушені, з по-черговим поодиноким розміщенням бруньок. Верхівкова брунька вільна, тонка, циліндрична, зелена. Бічні бруньки середньої величини, округлі, тупі, рожеві, нещільні. Листя середньої величини, зелене, слабоблискуче, глибокозморшкува-те, складчасте, із злегка складеною по жилках пластинкою, розміщеною під кутом або перпендикулярно до пагона. На верхівках ростучих пагонів листя має антоціанове забарвлення. Грона середні або довгі (6—11 ягід). Ягоди великі (1,3 — 4,0 г), округлі, блискучі, з міцною шкіркою та сухим відривом. М’якуш зеленуватий, солодкий, з сильним ароматом, відмінного смаку. Дегустаційна оцінка 4,9 бала. Вміст вітаміну С 150-209 мг %.

Примітка: врожайний великоплідний середньостиглий сорт десертного напрямку споживання.

Крупна Літвінової. Російський сорт, виведений у Всеросійському селекційно-технологічному інституті садівництва та розсадництва від схрещування сортів Московська та Компактна. Середнього строку достигання. Відзначається дуже великими розмірами ягід, раннім квітуванням. Кущі середньої висоти, напіврозлогі, середньої густоти. Нездерев’янілі пагони товсті, прямі, зелені із забарвленою верхівкою, слабоопушені.

Здерев’янілі пагони товсті, з товстою верхівкою, сірі, на верхівках бежеві. З довгими міжвузлями, слабоопушені. Верхівкова брунька не вільна, велика, товста. Бічні бруньки великі, товсті, широкояйцеподібної форми, з тупою верхівкою; пурпурово-бежевого або рожевого кольору. Листя п’ятилопатеве, середньої величини та велике, інтенсивно зелене, слабоблискуче та грубе, глибокозморшкувате, до осені стає пухирчастим, з хвилястими краями листкової пластинки. Верхівкове листя світло-зелене.

Примітка: невибагливий високоврожайний сорт з великими ягодами універсального використання та компактним кущем. Належить до групи високовітамінних сортів, дещо поступаючись у цьому Білоруській солодкій.

Ювілейна Копаня. Новий український сорт, виведений в Інституті садівництва (м. Київ) у 1983 році від схрещування сорту Новина Прикарпаття з гібридною формою С-106. Середньопізнього строку достигання.

Відзначається високою та стабільною врожайністю, комплексною стійкістю до хвороб, підвищеною посухостійкістю, придатністю до інтенсивної культури вирощування та комбайнового збирання. Кущ сильнорослий, високий, напіврозлогий. Пагони довгі, вище середньої товщини, еластичні. Грона середньої довжини (6—10 см), густі (8—12 ягід), по 2 — 4 на одному вузлі. Ягоди одномірні, великі — середня маса 1,7 —1,9 г, більших — 3,0—3,5 г, овально-округлої форми, чорні, блискучі. Шкірка міцна, еластична, з сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, помірного аромату, приємного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4,2 —4,5 бала. Вміст сухої речовини 13,7 — 14,5 %, цукрів 10,5—11,1 %, кислот 2,6 — 2,9 %, пектину 1,4 —1,7 %, фенолів 328,6 — 456,8 мг, вітаміну С 206 — 232,6 мг на 100 г сирої маси. Достигання дружне, одночасне. Ягоди придатні для споживання свіжими, для заморожування, виготовлення високоякісних продуктів переробки (соки, желе, виноматеріали).

Примітка: перспективний для вирощування скрізь, де культивується смородина.

Краса Львова. Новий український сорт, виведений на Львівській дослідній станції садівництва у 1985 році від схрещування сортів Загадка та Лінтяй. Середньопізнього строку достигання. Відзначається високою та стабільною врожайністю, зимостійкістю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, сегіторіозу, придатний для механізованого збирання врожаю, добре адаптований до умоз центральних та західних областей Полісся і Лісостепу. Кущ середньо-рослий, слаборозлогий, швидкоплідний. Пагони середньої довжини, прямі. Грона середні та короткі, густорозміщені. Ягоди досить одномірні, великі — з середньою масою 1,5 г, великі 4,5 г, округлі, чорні, блискучі. Шкірка середньої товщини, міцна, еластична, з сухим відривом. М’якуш густий, бурого кольору, приємного кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4,2 бала. Вміст сухої речовини 12,9-13,2 %, цукрів 5,8 —6,7 %, органічних кислот 1,8 —3,1 %, вітаміну С 228 — 270 мг на 100 г сирої маси. Достигання одночасне. Використання універсальне.
З 2000 року занесений до Реєстру сортів рослин України. Придатний для насаджень з великою густотою рослин — через 0,5 —0,7 м у рядку.

Ядрьона. Російський сорт, отриманий в НДІ садівництва Сибіру ім. Лісавснка від схрещування форми 3-78-3 (Диковинка х Бредторп) із сортом Любимиця Алтаю. Середнього строку достигання. Швидкоплідний, високозимостійкий, відносно стійкий до борошнистої роси, іржі та брунькового кліща, середньостійкий до антракнозу. Сорт врожайний (73—100 ц/га), інтенсивного типу — потребує доброго догляду. Ягоди на кущах перестигають. Транспортабельність добра, використання універсальне. Потребує ранньої корекції куща. Кущі низькі й розлогі, середиьозагуїдені. Нездерев’янілі пагони товсті або середньої товщини, білувато-зелені, з бурувато-коричневим антоціановим забарвленням, слабоопу-шені. Здерев’янілі пагони темно-коричневі, слабоопушені, з почерговим розміщенням бруньок; на одному вузлі на сильних нагонах трапляються 2 — 3 бруньки. Верхівкова брунька вільна, велика, довга і товстіша сусідніх, циліндрична з гострою верхівкою. Листя пятилопатеве, середньої величини та дрібне, зелене, а верхівкове — світло-зелене, блискуче, жорстке, зморшкувате, складчасте з пласкою пластинкою, розміщеною майже перпендикулярно до пагона. Лопаті дуже гострі, витягнуті, іноді злегка складені човником по жилках. Середня лопать довша за бічні, з майже непомітними виступами. Грона довгі — до 8 см (3 — 8 ягід). Ягоди найбільші серед середніх і пізніх сортів (3,2 —7,8 г). Округло-овальної форми, чорні, блискучі, із сухим відривом та товстою шкіркою. М’якуш щільний, із освіжаючим ароматом, досить кислий — дегустаційна оцінка 4 бали й менше. Вміст вітаміну С 96 мг %.

Примітка: один із найвеликоплідніших сортів чорної смородини у світовій селекції.

Черешнева. Український сорт, виведений в Інституті садівництва (м.Київ) від складного міжвидового та міжсортового схрещування (смородина чорна х смородина звичайна) х (Юність х Зоя) х (Мінай Шмирьов х Білоруська солодка). Пізнього строку достигання. Відзначається великоплідністю, високою врожайністю, середньою самоплідністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу, септоріозу, але в пізні строки може помірно уражуватися іржею. Недостатньо посухостійкий, тому найкраще вдається в західних областях України. Кущі сильнорослі, прямостоячі, з товстими прямими пагонами. Грона довгі з щільнорозміщеними 10—15, а іноді й 20 ягодами. Ягоди великі — з середньою масою 1,9 —2,2 г, більші 3,5 —4,5 г, одномірні, округлі, чорні, блискучі. Шкірка товста, але не жорстка, міцна. Ягоди з сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, доброго кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4,2 — 4,5 бала. Вміст сухої речовини 1,3-15,8 %, цукрів 12,1-12,9 %, кислот 2,4 —2,6 %, пектинів 1,4—1,7 %, фенольних сполук 369 — 606 мг %, вітаміну С 202 — 209 мг%. Плоди універсального використання. Достигають одночасно, можуть довго висіти на кущах, не осипаючись.

З 1999 року сорт занесений до Реєстру сортів рослин України та рекомендований для промислового й аматорського ягідництва Лісостепу і Полісся України.

Примітка: назва сорту відповідає його властивостям — ягоди як черешні.

Підсумок.

Представлена характеристика сортів та кольорові фотоілюстрації, окрім пізнавальної, становлять особливу помологічну цінність — вони мають основні апробаційні ознаки, завдяки яким можна відрізнити один сорт від іншого в існуючих насадженнях, придивитись і оцінити — що і як у розсаднику, бути певним при купівлі садивного матеріалу, що то «не кіт у мішку», а саме те, що треба. Згадані сорти є справді цінним надбанням садівничої науки, і вони можуть стати «чорними перлинами вашого саду» за умови умілого догляду. На запитання: «Чим пояснити постійний попит на саджанці смородини?» — один садівник-професіонал дав просту відповідь: «Садять не зовсім те, і доглядають, як попало!» То ж шановні садівники — сортовий матеріал отримуйте з надійних рук, а отримавши — вирощуйте із знанням справи.

В.В.Павлюк, канд. с.-г. наук


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *