Ну хто з нас не любить літом в спеку поласувати соковитим, хрустким кавуном або ніжною, що тане в роті динькою? Адже всім відомо, що крім приємного, тут є й інша сторона — корисна. Про лікувальні властивості кавуна і дині знають всі від малого до великого. Але ціни торік прямо, таки кусалися. Ціна на кавуни в кінці серпня була така ж, як і в липні, а з динями у нас в регіоні взагалі проблематично. По-перше, цей плід на любителя. А якщо потрапить вам недостигла, несмачна або лежана диня, все, вважай, назавжди бажання їсти цей плід пропало.
Моя мама, Галина Олексіївна, кілька років тому пробувала вирощувати дині прямо на городі. Я купив їй насіння в магазині, які були, назва сорту, на жаль, не пам’ятаю. Коли потепліло, вона їх висіяла прямо в грунт — і все. Літо було тепле, і ми їли свої дині. Виросли вони, звичайно, невеликі, завбільшки з велике яблуко, але зате землі на грядці не було видно. І солодкі, і ароматні, а найголовніше — свої. І вирішили ми підійти до цього питання серйозно. Дружина сіла за літературу (благо журналів нині з овочівництва вистачає), а я став вести листування з фірмами, що торгують насінням. Ніколи не думав, що існує стільки сортів насіння динь і кавунів. Не знаю чому, але всі назви з позначкою F1 я відразу відклав убік. Боюся я генної інженерії і всілякої модифікації. Тому зупинилися ми на таких сортах: кавуни «Кримсон Світ», і дині «Тітовка» і «Ананасова».
Далі скористалися старим бабусиним способом. Перед святом Великодня, коли мама готувала тісто (думаю, всім відомо, що для пасхального тіста використовують багато яєць), порожню шкаралупу ми добре промили під проточною водою і розклали в лотки для яєць на підвіконні. У великодню суботу кожне пусте яєчко наповнили землею і полили. Після цього поставили на підвіконня прогріватися.
Відсвяткували Воскресіння Христове і взялися за роботу. Промили насіння в слабкому розчині марганцівки, замочили на ніч в соку алое для стимуляції росту (бабуся причини замочування не знала). А далі все просто. По одній насінині в підготовлений стаканчик з яєчка. У міру зростання поливали і повертали до сонця. Коли на вулиці потеплішало і сусіди взялися садити огірки і гарбузи, на наших вихованцях вже було по кілька листочків, а на окремих навіть бутони. Пересаджувати на грядку саджанці потрібно зі шкаралупою, трохи її пом’явши. Адже це кальцій, і рослина його з радістю поглине. Висадили ми всю цю красу в город, і просто про неї забули. Правда, коли з’явилися перші плоди, гарненько замульчувати грунт старою перепрілою соломою. Хочете — вірте, хочете — ні, але ми весь сезон їли свої, на власному городі зібрані кавуни та дині.
Правда, за день-два до вживання відривали корінець і давали плоду влежатись, після чого він ставав соковитіше і більш солодший. Звичайно, у наш час існує безліч різних засобів для висаджування насіння: торф’яні таблетки, стаканчики і т.д. І календарі посіву на кожному розі продаються. Але в цьому способі закладена народна мудрість, багатовіковий досвід. Наприклад: яєчна шкаралупа своєю формою нагадує форму землі, концентрує в собі енергію, акумулює і зберігає постійну температуру, оберігає коріння від поранення, а в перші тижні після пересадки і від шкідників.
Що стосується часу посадки (свято Пасхи), то тут все теж неспроста. Це час, коли пробуджується все живе, відбувається воскресіння. Ми пробували висівати раніше. І що? Запитаєте ви. А нічого. Весна виявилася холодною і затяжною. Паростки витягнулися в довгі, тонкі, слабкі батоги. Одним словом, переросли. Так що краще перевірений і надійний, а одночасно і простий спосіб. Його бабуся перейняла у чеських колоністів, коли в молодості у них прислугою працювала. До речі, цим способом ми й огірки пробували садити. На десять днів раніше сусідських парникових достигають.
