Підтвердженням справедливості слів, винесених у заголовок, є фотографія динь, вирощених на власній присадибній ділянці. Звичайно, складовими успіху є і правильна агротехніка, й копітка праця, але на першому місці — насіння. Я розповідав про досвід вирощування динь і кавунів, починаючи з розсади і до стадії зняття плівки з ділянки. Тепер продовжу розповідь, щоб технологічний процес був завершеним. До речі, такі дині були на нашому столі в першій декаді липня (порівняйте, коли перші дині з’являться на ринку). Важили вони в середньому по 3,5-4 кг, а окремі красуні — 5 кг і навіть більше. Смакові якості теж чудові. Тож коли в одному з спільних підприємств, що торгує переважно розрекламованим імпортним насінням, мені на слово не повірили, що в зоні Лісостепу з нашого любительського насіння можливі такі дині, довелося продемонструвати плоди своєї праці. Враження було разючим, а дегустаційна оцінка — найвища.
Ну, а тепер додаткові поради для тих, хто захоче сам спробувати виростити дині і кавуни за методикою, яка описана у згаданій вище публікації. Диня — одна з небагатьох культур, що полюбляє свіжі органічні добрива (гній), внесені безпосередньо під оранку. Врахуйте також, що висока вологість повітря, часті поливи за сприятливої температури дають значний приріст врожаю, але зменшують цукристість плодів, збільшується ймовірність грибкових захворювань, гнилі, зменшуються лежкість і транспортабельність.
Якщо ви виростили непогані дині та кавуни і захочете зібрати з них насіння, насамперед з’ясуйте, чи не з гібридного насіння вони вирощені. Бо насіння цих плодів не успадковує характерних для сорту ознак, вони розщеплюються на вихідні форми. Тобто таке насіння втрачає з урожайності, і в якості плодів. Облюбований вами для насіннєвого фонду плід залиште для повного достигання на огудині. Потім насіння з нього разом з «жабуринням» покладіть в емальований або скляний посуд і поставте в затемнене місце до початку бродіння. Тоді перекладіть його в друшляк, відкрийте кран і під проточною водою воно легко відокремиться від м’якуша та різних домішок.
Далі треба залити насіння водою. Частина його спливе, а решта осяде на дно. Те, що на дні, і є високо кондиційним сортовим матеріалом. Просушіть його (спочатку часто перетрушуючи для рівномірного підсихання і щоб не злиплося) в захищеному від сонячних променів, добре провітрюваному місці. Тепер вам залишається лише візуально переглянути просушене насіння, щоб не було деформованого, підгнилого, і справу, вважайте, завершено.
Ще одне застереження: не тримайте насіння в поліетиленових пакетиках, це може призвести до його загибелі, бо не буде доступу повітря. Зберігати посівний матеріал баштанних можна не один рік. Наприклад, насіння динь не втрачає схожості 7-8 років.
Коли ж у вас немає можливості чи бажання самому заготовляти насіння і ви захочете придбати його на ринку чи в магазині, то поцікавтеся не лише у продавця, а й у практиків-любителів, фермерів, агрономів інформацією про особливості агротехніки вирощування, про результати сортовипробування в Україні імпортних сортів, про те, в якій зоні вони районовані. Адже в нашій державі не одна грунтово-кліматична зона і те, що дає хороший результат в одному місці, може погано почуватися в іншому. Перевірте, чи не закінчується термін зберігання насіння.
Поради нескладні, з власного досвіду, але, можливо, вони допоможуть початківцям уникнути помилок і невдач, мати від роботи на землі і моральне, й матеріальне задоволення.
В.Г.Шейко, Черкаська обп. Чигиринський р-н, с.Топилівка
