В годівлі птиці на сучасному етапі розвитку такої галузі сільського господарства як птахівництво визначальною стає мета — забезпечення здоров’я птиці і, відповідно, людини, яка в тій чи іншій мірі обумовлює і всі інші тенденції та напрямки, а саме:
- Насамперед, підвищення якості кормів;
- Зниження частки тваринних кормів, а також хлібних злакових в раціоні птиці;
- Розширення асортименту нетрадиційних кормів;
- Підвищення ефективності конверсії корму, як за рахунок попередньої обробки кормів, так і застосування кормових добавок різного напрямку дії;
- Отримання функціональної продукції для дієтичного, профілактичного та лікувального харчування.
Характерними рисами промислового виробництва птиці є надзвичайно висока щільність утримання, з відсутністю аналогів у рамках біологічного життя у природі, що як стверджують імунологи обумовлює постійний, по суті некондиційний, стан імунної системи. У зв’язку з цим, у птиці підвищена чутливість не тільки до інфекційних захворювань, але і до дії різних несприятливих факторів кормової або технологічної етіології. У провідних дослідницьких центрах все більше уваги приділяється вивченню впливу різних кормових компонентів на імунну систему птиці, а також пошуку різних імуностимуляторів.
Підвищення уваги до здоров’я птиці та людини привело до заборони на використання кормових антибіотиків в країнах ЄС і ця заборона буде розширюватися і на інші країни. Як наслідок цього — для поліпшення стану шлунково-кишкового тракту і стимуляції продуктивності, все більш широко будуть використовуватися такі кормові добавки як пробіотики, пребіотики, рослинні екстракти.
Ще одним напрямком в годівлі птиці, покликаним покращувати здоров’я людини є виробництво фермерських, а також функціональних яєць, призначених для дієтичного, лікувального або профілактичного харчування людини. Це яйця збагачені каротиноїдами, вітамінами А, Е, селеном, йодом, омега-3 жирними кислотами, зі зниженим вмістом холестерину та ін. Такі яйця можуть значною мірою задовольняти потребу людини у вітамінах, або мікроелементах або інших необхідних елементах, причому природного походження і в легкозасвоюваній формі. Будуть розроблятися раціони, що дозволяють досягати збагачення заданих компонентом, при максимальному переході компонента в яйце, збереженні балансу інших компонентів, а також підвищувати рентабельності виробництва.
У світлі турботи про здоров’я птиці і споживача, постійно буде підвищуватися увага до якості комбікормів та їх компонентів, а також продукції. Зараз в Україні підготовлено проект закону про корми в якому передбачені досить жорсткі вимоги до виробників як комбікормів, так і їх складових, до відповідності продукту потребам птиці і сертифікату. Основна його спрямованість — забезпечення здоров’я птиці і людини. За останні роки в Україні також було затверджено цілий ряд ГОСТів на окремі корми і в них особлива увага приділяється контролю якості, підвищена кількість показників безпеки та доброякісності кормів, що підлягають обов’язковому контролю.
Ще одна тенденція, яка дедалі більше посилюється в годівлі птиці — це зниження частки тваринних кормів в комбікормах, а також частки зернових, насамперед хлібних злакових. Птахівницька галузь є дуже потужним споживачем кормів. Так у всьому світі більше 38% від загального вирощеного або виробленого промисловістю корму йде у птахівництво, і обсяги з кожним роком збільшуються. У той же час виробництво рибного борошна, дефіцит якого і так становив до 20%, навіть скорочується, а використання м’ясо-кісткового борошна в ряді країн заборонено. На Україну ця тенденція ще посилюється фальсифікацією і низькою якістю зразків рибного та м’ясо-кісткового борошна. Крім скорочення частки тваринних кормів в комбікормах поступово скорочується і частка таких зернових як кукурудза, пшениця, за якими птах є конкурентом людини. За кордоном частка зернових знизилася до 50% і нижче, за рахунок нетрадиційних кормів, побічних продуктів інших виробництв, таких як глютен, кукурудзяний шрот, білкові фракції з картоплі, ріпаку та ін. Крім того, збільшується використання таких кормів як сорго, тритикале, вика, кормові боби. У зв’язку з розширенням посівів ріпаку для отримання біопалива буде збільшувати кількість продуктів його переробки і, відповідно, його використання. У цьому напрямку, використання нетрадиційних, більш дешевих кормів, штовхає птахівництво і економіку. Рентабельність птахівництва, особливо яєчного напрямку, досить низька і зниження вартості кормів є необхідністю. Очевидно, що раціони зі значним вмістом нетрадиційних кормів істотно поступаються за доступністю компонентів, їх засвоюваності, збалансованості, допускають присутність антипоживних факторів. У той же час сучасні вузькоспеціалізовані кроси птиці із заданими параметрами обміну і відповідним зниженням адаптаційних резервів досить вимогливі до засвоюваності та збалансованості раціонів. При розробці та застосуванні нестандартних раціонів слід вести рівнозначний облік як економічних, так і фізіологічних факторів. Зниження доступності та перетравності тягне за собою не тільки підвищення витрат кормів на одиницю продукції, але і захворювання обмінного характеру. Тому слід враховувати не тільки собівартість продукції, а й вести постійний контроль біохімічних показників стану організму птиці, для прийняття своєчасних заходів у разі потреби.
Перспективними є розробка технологій попередньої обробки, підготовки кормів до згодовування з одного боку і використання різних кормових добавок — з іншого.
Частка попередньо підготовлених і оброблених кормів поступово буде збільшуватися. Зараз найбільш поширена обробка — екструдування. При цьому левова частка екструдованих кормів припадає на сою. Але якщо раніше переважно шляхом екструдування отримували соєву макуху, то поступово все більшого поширення отримає повножирна екструдована соя. У процесі екструзії відбувається не тільки інактивація антипоживних факторів і мікроскопічних грибів, але частково змінюється структура поживних речовин, відбувається набухання і клейстеризація крохмалю, розрив окремих зв’язків, що робить поживні речовини більш доступним для травних ферментів птиці. Гарні результати одержують при використанні повножирного екструдованого соняшника. Перспективним є отримання змішаних екструдатів: зернових з зерно-бобовими або олійними культурами. В Інституті птахівництва були отримані позитивні результати при використанні ячмінно-соєвих екструдатів в годівлі молодняку і дорослої птиці.
Крім екструзії застосовуються й інші способи теплової обробки — мікронізація, експандуванні. Всі ці способи обробки мають як свої переваги, так і слабкі сторони і вибір того чи іншого способу обробки залежить від конкретних цілей.
Перспективним є такий шлях попередньої підготовки кормів як виділення окремих фракцій білків: білкові фракції сої, картоплі рису ін.
Найбільш бурхливо і всебічно розвивається напрямок — це виробництво і застосування різних кормових добавок.
Існують різні класи кормових добавок: сенсорні, призначені покращувати смак і колір кормів, які в птахівництві не знайшли широкого застосування, функціональні — приймаючі участь в обміні речовин в організмі (вітаміни, амінокислоти, мікроелементи); поліпшують здоров’я (пробіотики, пребіотики, рослинні екстракти, імуностимулятори); поліпшують якість і перетравність кормів — ферменти, підкислювачі, антиоксиданти.
