Власний досвід вирощування хрону


Городники, які дотримуються традиційного способу вирощування хрону, залишили його в зиму як багаторічну культуру. Інші — за житейським принципом: ну росте собі і нехай росте. Так правильно. Рослина це багаторічна, найчастіше на одному місці вона росте 4-5 років. Однак багаторічна вона скоріше для ботаніків, а от для городника-любителя його багаторічне вирощування сумнівне: досліди показують, що вже після дворічного вирощування коренеплоди хрону дерев’яніють і обростають безліччю додаткових корінців, переважно бічних. Таким чином, смакові якості і товарний вигляд різко падають.

Є один прогресивний метод вирощування «однорічних» рослин хрону. Цим способом я користуюся вже п’ять років, після того, як набив собі шишок при багаторічному вирощуванні. У квітні висаджую довгі черешки неглибоко і похило. Так, щоб вони знаходилися на 10 см під землею, а верхня частина виступала над поверхнею. Довжина держака — 20-25 см, товщина — 1-2 см. Перед посадкою кореневища в середній частині протираю грубою мішковиною для видалення бічних корінців і бруньок. Верхні і нижні кінці залишаю не чіпаю. Посадка проводиться за допомогою кілочка, який встромляється в пухкий грунт похило на глибину, що перевищує розмір держака. У дірку корінь вставляється косим зрізом вниз, потім живці присипаю невеликим шаром грунту. Живці висаджують в 15-20 см один від одного. Якщо посадка йде рядками, то відстань між ними 70 см.

Думка про те, що культура хрону не вимагає ніякого догляду, глибоко помилкова. Посадки потребують і розпушувань, і прополки, і підгодівлі, а в посушливе літо і поливів. Рекомендується підгодовувати культуру аміачною селітрою (якщо її немає, то сечовиною — 30 грамів) і комплексним добривом — 65 грамів на метр квадратний.

На індивідуальних городах, де посадки хрону невеликі, доцільно освоїти і особливий прийом. Полягає він у наступному. Влітку, наприкінці червня, при досягненні бадиллям 15 см висоти, від коренеплоду ретельно відгрібають землю, а оголивши його, протирають грубою ганчіркою (мішковиною) у верхній і середній частині всі бічні корінці. Нижню кореневу мочку не чіпають. Після цього коренеплід знову засипають землею. Цю операцію проводять у негоду або після дощу. Такий коренеплід розростається особливо великим і рівним. Приблизно в цей же час з кущів хрону вирізують зайві розетки, залишаючи не більше двох.


Хрін прибираємо пізньої осені, до настання сильних морозів. Сигнал до прибирання — відмирання листя. Викопування хрону проводять садовими вилами. Викопування коренеплодів із землі лопатами небажано щоб уникнути травмування коренеплоду основного, та й тонких коренів, які готуються до подальшої посадки. Коренеплоди виривають із землі, очищують і вкладають в пісок в погребі чи глибокому парнику. Тонкі коріння обрізаються ножем, готуються з них живці довжиною від 15 до 25 см. Тоньші, для висадки на легких ґрунтах 22-25 см, а на важких — 15-20 см. Можна висаджувати і коротші живці, але товщина їх не повинна перевищувати одного сантиметра. На нижній частині живця роблять косий зріз, щоб при посадці легко відрізнити верхню частину від нижньої. Живці пучками укладають у вологому піску в підвалі, або глибокому парнику, або навіть залишають на грядці у відкритому грунті, прикопаними землею. Зберігати хрін можна і в міській квартирі — в щільно закупорених поліетиленових пакетах в холодильнику — в ящику для овочів. Для цього коріння товщиною не менше 2 см треба обрізати від дрібних корінців, вимити в холодній воді і просушити протягом доби на аркушах паперу, після чого покласти в пакети і щільно закупорити, щоб туди не поступало повітря. Така герметична упаковка дозволяє зберегти хрін практично до весни.

Хрін — чудова овочева рослина. Так чому ж ми його не вирощуємо, а так от з року в рік безтурботно залишаємо під зиму? Перша з причин — це опис в агрономічних виданнях небезпеки засмічення бур’яном (читай хріном) садово-городніх ділянок, що доповнюється порадами «догадливих городників», на зразок того: «якщо хочеш насолити сусідові, висип на його ділянку жменю дрібно нарубаних корінців хрону». Огородники панічно бояться перспектива боротьби з цим бур’яном. Але це ж зовсім не так.

Для тих, хто вже дуже боїться поширення по ділянці цієї рослини, крім уже розказаних методів, можу запропонувати перевірений на практиці ще один агротехнічний прийом вирощування хрону. Висадити живці в старе відро або в бак з проіржавілим дном. Тут тільки треба простежити, щоб цей бак або відро розміщувалися на листі заліза або шиферу, інакше коріння розповзуться убік від цієї споруди. Насипається пухкий грунт в бак (відро), висаджується 2-3 держака, можна тільки один. Коли приходить час прибирання, завалюємо бак на бік і вільно витягаємо з нього коренеплід хрону цілим і неушкодженим.

І. Кривега, садівник-любитель




Поділитись своєю думкою