Цибуля — одна з найбільш поширених овочевих культур, незважаючи на те, що врожай часто буває доволі опосередкованим, та й той зберігається погано: до середини зими часто проростає, а то й згниває.
А виною тому — в основному поганий посадковий матеріал або, скажімо так, невідповідний для наших городів, як правило, купується щороку, невідомого походження і якості. Тому найчастіше витрачена праця і гроші потрачені на сіянку пропадають марно.
А цибуля-шалот (в народі — кущівка, сорокозубка, сімейна) — це різновид ріпчастої цибулі. Зовні рослини шалота мініатюрніше ріпчастої цибулі. Листя його також трубчасте, але вузьке, темно-зелене, з восковим нальотом. Шалот не дарма вважають аристократом — цибулина у нього ніжна, соковита, смачна і ароматна. Особливо цінують його гурмани, тому що вважається, що він не заглушає тонкого смаку інших продуктів.
Біологічні особливості цибулі-шалот
Шалот зовні відрізняється від ріпчастої цибулі дрібнішими цибулинами (20-50 г), сильною гіллястістю, а головне — великою скоростиглістю і високою лежкістю цибулин, які без проблем лежать до нового врожаю. Він дозріває на місяць раніше цибулі і майже не йде в стрілку. Шалот виключно морозостійкий. Навіть промерзла цибулина проростає і дає хороший урожай.
У народі шалот високо цінується за соковиту і ароматну зелень і невеликі цибулини, що добре зберігаються, які навіть в умовах міської квартири зберігаються до нового врожаю. Смак у нього дуже приємний, гострий, але м’якше, ніж у ріпчастої цибулі. А перо у нього дуже ніжне і довго не грубіє. Та й вирощувати його набагато простіше, ніж ріпчасту цибулю.
У перший рік життя цибуля-шалот утворює 5-7 дрібних цибулин і невелике листя. На другий рік в гнізді утворюється 8-10 цибулин масою по 20-30 г. При високій агротехніці їх кількість може бути значно більше загальною масою до 400 г. Саме за дуже велику кількість цибулин в одному гнізді цей лук в народі і називають сімейним.
Великоплідні сорти цибулі-шалот утворюють цибулини масою 50-60 г, які дозрівають через 70-75 днів після появи листя, тобто дозрівають в середині липня. А ранню зелень він дає на 10-12 днів раніше ріпчастої цибулі, що особливо привабливо для його обробітку в північних районах України. У цьому його велика перевага перед ріпчастою цибулею.
Подібно ріпчастій цибулі північні форми шалота мають переважно гострий смак, жовте або бронзове забарвлення сухих лусок, а південні форми — напівгострі, мають фіолетові сухі луски.
Розмножують шалот в основному вегетативно — цибулинами. Але тривале вегетативне розмноження веде до їх сильного подрібнення. Тому періодично, один раз на чотири-п’ять років необхідно вирощувати насіння і розмножувати шалот насінням.
Рослини шалот дуже морозостійкі, вони не бояться зниження температури повітря до -5 градусів. А цибулина в грунті, утеплена шаром мульчі з торфу, переносить значно нижчі температури.
Вибір місця для грядки
Шалот успішно вирощується як у відкритому, так і в закритому грунті. Зазвичай його садять ранньою весною, можлива і осіння посадка, яка прискорює готовність до прибирання на 10-15 днів.
Шалот вимогливий до вологості грунту, але не переносить надлишку вологи, любить добре освітлені місця. Завдяки тому що він добре зберігається шалот дуже широко використовується для вигонки зелені в кінці зими і навесні. Оскільки він визріває значно раніше ріпчастої цибулі, то його можна успішно вирощувати в тих місцях, де ріпчаста цибуля визрівати не встигає.
Для вирощування шалота найбільш придатні ділянки добре удобрені органічними речовинами, багаті гумусом грунти з легким або середнім механічним складом і нейтральною реакцією. Кислі грунти необхідно обов’язково вапнувати. Холодний, важкий і перезволожений грунт для вирощування шалота зовсім не придатний. Попередниками для нього можуть бути будь-які рясно удобрені культури, особливо гарні попередники — капуста, огірки та бобові культури.
При осінній підготовці грунту треба внести на 1 кв.м по половині відра перегною, 1,5 ст. ложки подвійного суперфосфату, по 1 ст. ложці сульфату калію і по 1 склянці деревної золи. А навесні перед боронуванням грунту необхідно внести на ту ж площу по 1 чайній ложці аміачної селітри і половину відра перегною…
В.Г. Шафранський
