Від зими, як і від осені, не сховатися, отож переживати цю сувору пору року доводиться так чи інакше щороку. Виникає запитання: як утримувати улюбленого вихованця взимку? Про це нижче й піде мова.
Стайня
Оптимальна температура повітря у приміщенні взимку +8-11 °С. Не повинно бути дуже жарко, щоб не було перепаду порівняно з температурою за вікном.
Вважається, що найкращий матеріал для стайні — дерево, бруси діаметром 20-23 см. Такі стайні чудово тримають тепло, вони сухі та корисніші для коней. Також непогана й цегляна стайня з шириною кладки 40-45 см.
А ось до бетонно-блокової або каркасно-засипної стайні коня краще не ставити: вони холодні, повітропроникні, а остання ще й обсипається. Якщо ж іншої немає, негайно закладіть утеплювачем щілини у вікнах і стінах та подбайте про опалювання. Складно визначити найпрактичніший вид обігрівача — одні з них сушать повітря, інші пожежонебезпечні, треті дуже громіздкі. Тому краще до настання серйозних холодів усе ж таки перевести коня до іншої стайні.
Кування
З-поміж тих, хто тримає коней, побутує думка, що без крайньої потреби краще тварину не підковувати. Це правильно, якщо кінь працює тільки в манежі. Якщо ж ви все ж таки виїжджаєте на вулицю, необхідно не тільки підкувати вихованця, але й вставити в підкови шпильки, щоб він не ковзав по льоду та снігу, а твердо стояв на своїх чотирьох. Є, наприклад, спеціальні зимові підкови, в яких уже передбачені шпильки.
Підківні шпильки різняться за формою і величиною (22 і 28 мм). Вони бувають кубічні, конусоподібні, клиноподібні, долотоподібні. Всі вони призначені для різних потреб і пір року: шпильки з тупими кінцями використовуються влітку, із загостреними — взимку.
У будь-якому разі, краще запросити професійного коваля з рекомендаціями, до того ж поставитися до вибору потрібно дуже уважно: нерідко трапляється, що копита псує недосвідчений фахівець. Досвідчений коваль – це майже ветеринар. Він не тільки грамотно встановить шпильку на підкові, а й проконсультує з питання, які саме шпильки підходять вашому коню.
Стрижка
Це питання принципове. Взимку коні обростають товстим шерстяним покривом, який захищає їх від переохолодження. Такий шар шерсті буде зовсім не зайвий, якщо кінь працює надворі. Але коня, який працює у манежі, стригти необхідно — адже піт залишається на довгій шерсті, остигає, і тварина може застудитися. За зиму доведеться кілька разів підстригати свого вихованця.
Якщо кінь працює тільки на свіжому повітрі, рекомендується «постромкова» стрижка, тобто зістригання шерсті з нижньої частини шиї і живота. Там він потіє найбільше.
Для тренувань у манежі й надворі доцільна стрижка «під попону». За такого виду стрижки шерсть залишається на спині, попереку, крупі та ногах.
Якщо ж кінь працює у манежі, можлива повна стрижка, або «гунтер», коли шерсть залишається на ногах і під сідлом.
Попона
Як правильно вибрати попону для зими? Хоч коні й обростають на зиму густою шерстю, у мінусову температуру виїжджати на свіже повітря «голяком» рішуче не рекомендується. Та й у погано опалюваній стайні тримати коня без «одягу», м’яко кажучи, не гуманно.
Попони бувають різні: робочі, для прогулянок, денникові, потовивідні, дощові, літні, зимові, подвійні, флісові, поліпропіленові тощо. На зиму необхідно мати щонайменше дві попони: денну та прогулянкову. Як денну можна вибрати попону з поліпропілену з утеплювачем з бавовни. По-справжньому якісна товста попона коштує достатньо дорого.
Для прогулянок потрібно вибирати тоншу попону. Наприклад, попони повністю з бавовняної тканини, які чудово утримують тепло. Така попона обійдеться вам у копієчку. Флісові попони в холодну пору року використовувати не рекомендується: вони не так добре утримують тепло, утворюють катишки, недовго служать.
Обмеженість у русі
Підходити до питання вигулу потрібно з усією відповідальністю. Адже якщо кінь постійно перебуває у стайні, він не тільки страждає від відсутності руху, а й швидше охолоджується. Краще буде, якщо температуру нижче -21 С і великий снігопад кінь перечекає у теплій стайні, «одягнений» у три попони. Але коли зима не гак лютує, доцільно випускати тварину погуляти бодай раз на два дні, а раз на тиждень — виїжджати в поле або в ліс. Якщо на дворі температура повітря нижче -15°С і на вас чекає робота на відкритому повітрі, потрібно скоротити до мінімуму галоп, та й взагалі інтенсивність навантаження краще зменшити.
Правда, якщо сніг тільки-но випав, перш ніж сісти в сідло, бажано поганяти коня на корді. Практика показує, що коні занадто бурхливо реагують на сніжний покрив, побачивши його вперше за великий проміжок часу. Краще робити це в першій половині дня, адже взимку темніє рано, та й холодніше стає до вечора. Тварині явно не сподобається бути надворі в холод і в темряві.
Профілактика й лікування простудних захворювань
Погулявши або попрацювавши, кінь часто приходить «додому» ще мокрий. Це загрожує простудними захворюваннями, які можуть дуже сильно зіпсувати життя вам і вашому вихованцеві.
Як запобігти простуді? У стайні не повинно бути протягів. Щодня перевіряйте стайню. Навіть найменші шпарочки краще заткнути паклею або утеплювачем. Після роботи змиленого коня необхідно прогуляти в попоні. Якщо попона промокла, у стайні потрібно надіти на коня суху.
Небажано залишати коня на ніч у попоні, призначеній для захисту від дощу або мокрого снігу. Так кінь швидше спітніє, оскільки такі попони погано пропускають повітря.
Не можна поїти коня студеною водою. До відра з такою водою краще кинути трохи сіна, щоб через нього кінь пив повільніше.
Що робити, якщо простуди уникнути не вдалося? Поза сумнівом, є сучасні препарати, які призначить ветеринар, їх легко знайти у ветеринарних аптеках. Але наведемо кілька старих «дідівських» способів, які можна застосовувати без професійної консультації.
1. «Скипидарне намотування». На прутик ґрат (зазвичай біля годівниці) потрібно намотати вату й закріпити марлевим бинтом. Цю намотку один раз на 2-3 дні просочувати скипидаром, ментолом або камфорною олією. Її використовують для відкашлювання і звільнення дихальних шляхів коня.
2. Інгаляція. Відро, до якого заздалегідь засипано трохи (максимум — на третину) сінної потерті й збору сушеної трави, ставлять у довгий мішок. Вміст відра потрібно залити рівною кількістю крутого окропу, додати трохи скипидару, ментолової олії, евкаліптової олії тощо й прикрити на пару хвилин мішковиною. Вільні краї мішка потрібно якомога щільніше закріпити на морді коня у вигляді торби так, щоб гаряча пара з відра не потрапляла йому до очей, але й не виходила назовні. В міру охолодження запареної потерті відро необхідно потихеньку пересувати ближче до ніздрів коня. Процедура, зазвичай, забирає від 10 до 20 хвилин. Якщо кінь на підвішування «торби» з гарячою парою реагує явно негативно, то можна на голову йому накинути ковдру так, щоб пара з відра спрямовано надходила до ніздрів хворого.
3. «Гаряча попона». Змочену в підсоленому окропі мішковину потрібно накласти на спину коня, зверху прикрити поліетиленом або клейонкою і надіти теплу попону. Залишити так на 45 хвилин, але краще все ж через деякий час перевіряти, чи не охолола мішковина. Потім зняти всю конструкцію, розтерти коня й укутати сухою попоною. Не можна залишати коня у промоклій попоні, яка охолола!
4. Гірчичники. Порошок гірчиці необхідно розвести до стану кашки гарячою водою і рівномірно нанести на спину коня, зверху накрити газетним папером і надіти попону. «Пацієнта» на час процедури (15-20 хвилин) треба поставити на розв’язки. Потім гірчицю потрібно ретельно вичистити й укутати коня сухою попоною.
Підгодівля
Узимку коню, крім основного раціону, необхідні премікси й підгодівля. Для підтримки імунітету в зимовий період магазини пропонують підгодівлю з риб’ячого жиру та різні сиропи. Для захисту й зміцнення дихальних шляхів слід придбати масло чорнушки. Також для профілактики простуди можна додавати до корму ложку гранульованого часнику.
Треба не забувати про те, що в кожного препарату є свій курс використання й одного-двох прийомів буде недостатньо. Не пошкодуйте зусиль і забезпечте свого улюбленця усім необхідним на зиму.
Галина Коваленко
