Швидкоплідний волоський горіх — цінна культура


Займаючись вирощуванням швидкоплідних волоських горіхів, із упевненістю можу сказати, що це дуже перспективна культура. Ось мої аргументи: рослина швидкоплідного волоського горіха вступає в плодоношення на 2-3-й рік після висаджування (для порівняння, звичайні волоські горіхи дають перший урожай лише на 8-10, а то й на 15-18-й рік). У швидкоплідних волоських горіхів є ще одна цікава властивість: на 5-6-й рік після садіння, коли дерева зміцніють, вони починають плодоносити гронами, по 6-12 горіхів у кожному. Розміри плодів у них середні або великі, шкаралупа дуже тонка (у декількох сортів настільки, що навіть дитина без великих зусиль здатна розчавити її руками).

Сорти швидкоплідного волоського горіха ВИДІЛЯЮТЬСЯ своєю високою врожайністю та морозостійкістю. До того ж, у швидкоплідних сортів волоського горіха, які я вирощую, плодоносні пагони виростають не тільки з верхівкових бруньок, але й з бічних, що відчутно підвищує врожайність. Низькорослість і компактна крона швидкоплідних волоських горіхів дають можливість висаджувати їх густіше, ніж звичайні високорослі горіхові дерева, та й збирати врожай з них простіше.

До того ж, крона у швидкоплідних горіхів розріджена, тому вони не затінюють інші рослини, які перебувають під горіхами або по сусідству. Наприклад, на моїй присадибній ділянці під деревами швидкоплідного волоського горіха ростуть і садова суниця, й квіти. Поряд із горіхами росте столовий виноград, фундук, калина, чорна смородина. І зауважте, всі вони чудово ростуть, регулярно цвітуть і дають багатий урожай.

Тож, такі якості, як швидкоплідність, низькорослість, невеликий розмір крони, бічне плодоношення, велика кількість горіхів у суплідді, тонка шкаралупа, раннє достигання, високі смакові якості ядра горіхів, висока посухостійкість, жаростійкість і морозовитривалість. дуже висока врожайність із одиниці площі — незаперечний аргумент на користь швидкоплідних горіхів. А з огляду на величезний попит і високі ціни на волоські горіхи, як у нас, так і за кордоном, та їхню харчову цінність, швидкоплідність, варто їх масово вирощувати як на присадибних ділянках, так і закладати великі промислові сади.


Садіння швидкоплідного волоського горіха

Тут хочу поділитися з читачами своїми багаторічними спостереженнями стосовно вирощування швидкоплідних волоських горіхів та відповісти на запитання, які найчастіше виникають у садівників-аматорів щодо цієї культури.

Дерева швидкоплідних волоських горіхів добре ростуть як на чорноземі, так і на суглинкових, супіщаних, кам’янистих та інших ґрунтах. Горіховий сад можна закладати як на рівних місцях, так і на невеликих схилах. Саджанці швидкоплідних волоських горіхів можна садити як навесні, так і восени, просто восени варто більш ретельно утрамбувати землю в посадковій ямці й добре пролити її водою, щоб ґрунт добре просів і в ньому не було порожнеч і тріщин.

На постійне місце бажано висаджувати однорічні саджанці, позаяк їх легше садити, та й приживлюються вони набагато краще, ніж саджанці старшого віку. Висаджуючи саджанець, велику посадкову яму я не копаю, а викопую невелику ямку з таким розрахунком, щоб у ній помістилося коріння саджанця. Перед садінням кінчики коренів саджанця обрізую гострим ножем. Зрізи мають бути строго перпендикулярними, для того, щоб рани на корені швидше гоїлися. Якщо при викопуванні зі шкілки корені саджанця були ушкоджені, то перед висаджуванням варто видалити травмовані ділянки.
Коли корені у саджанця швидкоплідного горіха підсушені, їх замочують у воді на одну-дві доби залежно від ступеня їхнього зневоднювання. Якщо ж у придбаних саджанців корені вологі, саджанці висаджують без замочування.

Рекомендую висаджувати саджанці в ґрунт після їхнього придбання якнайшвидше. Але іноді трапляється, що, придбавши саджанець, садівник-аматор не має можливості відразу ж висадити його в ґрунт. У цьому випадку, якщо вологість коріння в нормі, загортаємо корені у вологу тканину, а поверх неї надягаємо целофановий пакет. Саджанець, із упакованим таким способом корінням, ставимо до підвалу, де він може перебувати кілька днів до висаджування.

Якщо корені у саджанця дуже підсушені, то дві доби до висаджування його можна тримати у воді, щоб саджанець набрав вологу. Безпосередньо під час садіння слід звертати особливу увагу на кореневу шийку, яку треба заглибити у ґрунт на 3-5 см.

При садінні саджанця не слід допускати підсихання коренів, садити швидко, попередньо змочивши коріння водою. У випадку, якщо в саджанця швидкоплідного волоського горіха, крім потужного стрижневого кореня, досить сильно розвинуті бічні обростаючі корені, їх варто рівномірно розташувати у посадковій ямці!

Тож, виставивши саджанець на потрібному рівні й правильно розташувавши його коріння, засипаємо до половини посадкову ямку вийнятою з неї пухкою землею. Далі, притримуючи саджанець на виставленому рівні, утоптуємо ґрунту посадковій ямці, потім вливаємо невелику кількість води, щоб промочити утрамбований шар землі. Коли волога вбереться, засипаємо посадкову ямку повністю. Потім ущільнюємо ґрунт, робимо навколо саджанця лунку й знову поливаємо. Якщо ґрунт на ділянці піщаний, то вода після поливу швидко просочується у глибинні шари ґрунту. Щоб по-довше утримати вологу в зоні коренів наших саджанців, на дно посадкової ямки варто насипати шар глини товщиною 5 см. Коли ґрунт на ділянці родючий, ніяких добрив під час садіння вносити не потрібно.

Якщо ж ґрунт бідний, то удобрювати швидкоплідний волоський горіх краще деревним попелом, ніж перегноєм.

Є ще один момент, що стосується садіння. Мене часто запитують, чи варто, саджаючи швидкоплідний волоський горіх, класти камені на дно посадкової ями? Моя відповідь однозначна: цього робити не потрібно. Всі ці малоефективні дідівські способи застосовувалися в надії трохи прискорити плодоношення у звичайного високорослого волоського горіха. Швидкоплідний волоський горіх не має потреби в застосуванні цих «хитрощів», тому що його сорти й створювали з метою найшвидшого вступу дерев горіха у плодоношення.

Саджаючи швидкоплідний волоський горіх, варто дотримуватися схем садіння, що рекомендуються, і тут слід зазначити, що на постійне місце саджанці швидкоплідного волоського горіха розміщують з відстанню між ними 5-6 м. Якщо дерево садять поблизу будівель, бажано відступити 3 м від стіни. Крім звичайного розміщення саджанців, до однієї лунки можна садити й два саджанці швидкоплідного волоського горіха з відстанню між ними 50 см для кращого запилення й підвищення врожайності.

Полив швидкоплідного волоського горіха

У перший рік посаджені однорічні саджанці швидкоплідного волоського горіха поливають мінімум раз на два тижні. Влітку за спекотної посушливої погоди бажано поливати однорічки раз на тиждень. Залежно від ґрунту витрата води 1-2 відра на лунку.

Пристовбурні кола бажано мульчувати соломою, старим сіном. У крайньому випадку, після того, як ґрунт у лунці трохи підсохне, його слід обов’язково розпушити. Дорослі дерева швидко плідного волоського горіха посухостійкі, але позитивно реагують на вологу. Якщо, наприклад, з даху будівлі дощова вода стікає під горіх, то дерева краще ростуть і рясніше цвітуть.

Формування крони швидкоплідного волоського горіха

У перші роки я формую в саджанців штамб висотою 70-80 см і залишаю для майбутньої крони 3 бічні гілочки та центральний провідник. Надалі дерево саме себе формує. Щоб менше травмувати молоді саджанці під час формування, в момент, коли на кожному з їхніх стовбурців зелені пагони досягнуть довжини 5-8 см, залишаю 2 верхніх найдужчих ( центральний провідник і резервний пагін). Решту зелених пагонів, поки вони ще трав’янисті, легко обламую руками. Але, коли трохи припізнитися із обламуванням зайвих зелених пагонів, то вони грубішають, стають твердішими й уже обламувати їх руками не можна, тому що пагони, у місці їхнього з’єднання зі стовбуром, залишають на ньому глибокі ранки. Щоб цього уникнути, треба обережно гострим ножем зрізати зайві зелені пагони, не залишаючи пеньочків.

Обрізування сформованого горіха

Існує кілька думок про строки обрізування волоського горіха. Власні горіхи я обрізую переважно влітку ( у червні) за дощової погоди. Головним чином на дорослих деревах виконую санітарне обрізування, тобто видаляю засохлі гілки, що загущують крону. Якщо немає особливої потреби, намагаюся обрізувати дерева мінімально. Після 10 років у дерев, у яких затухає ріст молодих пагонів, проводжу омолоджувальне обрізування раз на 5-6 років. Цей захід підвищує врожайність.

За увесь час вирощування швидкоплідних волоських горіхів на моїх деревах не було ні шкідників, ні хвороб.

Збирання і зберігання врожаю

Швидкоплідні волоські горіхи залежно від погоди достигають зазвичай наприкінці серпня — на початку вересня, раніше, ніж у звичайного високорослого волоського горіха. Під час збирання плоди варто знімати тільки після їхнього повного достигання, інакше ядро при висиханні зменшується і горіх погано зберігається. Плоди знімають, коли тріскається їхня зелена оболонка, і вони починають падати на землю. Після збирання горіхи очищають від оболонки і сушать на сонці. Зберігають у прохолодному й сухому приміщенні, зазвичай на горищі житлового будинку. У жодному разі не можна зберігати горіхи на морозі, де вони псуються. Оптимальна температура зберігання горіхів — від 0°С до +3°С.

В. О. Волков, м. Ізюм, Харківська обл., тел. 0502908274


Інші статті по темі:





Один коментар до статті “Швидкоплідний волоський горіх — цінна культура

  1. Stas висловив (-ла) думку:

    Якби автор ще й селекцією займався та САМ вивів дану форму горіха, то йому б не було часу писати по 4-6 разів/рік в «Огородник» та інші видання!

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *