Зніми петлю з ближнього свого!


У практиці міжнародних відносин існує конвенція про заборону використання протипіхотних мін, які в цивілізованому суспільстві визнані жахливим видом озброєнь. Мабуть, саме з протипіхотними мінами можна порівнювати ті варварські засоби, які використовують нелюди-браконьєри для вбивства тварин — петлі і капкани. Ці знаряддя не просто вбивають, вони вбивають жорстоко і болісно.

Вовк, який потрапив у капкан, з люттю гризе його, іноді деформуючи окремі деталі зубами, часто перевертається на спину і намагається зірвати капкан задніми лапами з передньої лапи. І вовк, і лисиця, що потрапили в капкан, весь час активно рухаються і майже не роблять спроб забитися кудись в укриття. Особливо відчайдушно рветься при підході мисливця лисиця.

Ні, наведена цитата не взяти з якихось роздумів природоохоронців. Це витяг з книги «На допомогу молодому мисливцю», написана В.А. Добромисловим (символічна прізвище, погодьтеся) більше 40 років тому, коли подібного роду способи полювання вважалися цілком прийнятними як з юридичної, так і з моральної точки зору.

Найпростішим і найдешевшим засобом для подібного варварства є сильце або петля, зроблені з тонкого металевого троса. Дешевизна і простота цього засобу робить його одним з найпоширеніших знарядь варварського знищення тварин, особливо в нашій зоні, небагатої на великих тварин. Дешевизна таких коштів створює додаткову небезпеку. Якщо за дорогим капканом власник швидше за все повернеться, то більшість браконьєрів, розставляючи петлі, абсолютно не піклуються про те, щоб зняти їх після закінчення зимового періоду року, найбільш привабливого для браконьєрів. Тому петлі, дійсно, як протипіхотні міни, можуть роками чекати своїх жертв.


А тварини, що потрапили в них довго і болісно вмирають, навіть не ставши здобиччю нелюдів, які в силу своєї бездушної амнезії залишають петлі де завгодно. Деякі думають, що тварина, що потрапила в петлю, відносно швидко гине від задухи. На превеликий жаль, це не так. Більшість тварин гине від голоду і спраги. Адже далеко не кожна петля затягується на шиї. Вона може затягнутися і на лапі, і на тулубі. Але навіть з петлею на шиї тварина не бажає закінчувати життя самогубством, адже кожен ривок дає їй зрозуміти, що якраз через різкі рухи петля і затягується.

Через те, що такі браконьєрські знаряддя як петлі самі по собі невеликі і важко помітні, то і боротьба з ними дуже важка. Подібно саперу, зайнятому розмінуванням мінних полів, доводиться годинами повільно і ретельно оглядати мало не кожен закуток між кущами і деревами, проходячи не один кілометр, щоб, врешті-решт, «розмінувати» лісосмугу.

Будь-яка людина, у якої серце не камінь і якій доводилося хоч раз у житті виймати з браконьєрських силець замучену тварину, скаже, що подібне враження забути неможливо. Небайдужій людині просто неможливо забути вид мертвої лисиці, яка вмирала кілька діб тільки тому, що, майже вибравшись з петлі, все-таки не змогла витягнути з неї свою задню лапу і була приречена на смерть.

Тому якщо ви, перебуваючи на природі, раптом помітили капкан або петлю, то не проходьте мимо! Цей браконьєрський засіб потрібно не просто зняти, його потрібно знешкодити і знищити, після чого надійно заховати його залишки, щоб браконьєр не скористався їм надалі.

Якщо ви виявили в капкані або петлі тварину, то перш ніж рятувати її, потрібно вжити запобіжні заходи. Зрозуміло, що звільнити зайця труднощів не складе — він не кусається. А от якщо в петлю попалася собака або лисиця, то тут не все може пройти гладко. Звичайно, багато залежить від того, на яку тварину ви натрапили, адже кожна жива істота індивідуальна за своїм характером. Наприклад, тварина може бути налякана і буде задкувати, що дасть вам можливість її звільнити без значних проблем.

При цьому ту ж петлю, якщо вона без клямки, необов’язково намагатися знімати з шиї хижака — досить відв’язати її від дерева або гілки, до якої вона кріпиться. Після цього, навіть залишившись на шиї звільненої тварини, вона вже не буде представляти для неї смертельну загрозу. Але буває, що тварина налаштована оборонятися. Тоді необхідно змайструвати петлю з мотузки або тканини, прикріпити її до палиці і, накинувши на морду тварини, убезпечити себе від можливих укусів, після чого можна звільнити звіра. Зрозуміло, зробити це дуже не просто, тим більше що підручних матеріалів може поруч не виявитися. Тоді потрібно виламати рогатину або просто розкидисту крупну гілку і, тримаючи тварину на відстані, знешкодити пастку.

Зрозуміло, що проводити подібні операції краще з кимось, ніж самому. На жаль, можливий і інший сценарій. Як пишуть в одній зі своїх книг лідери організації «Земля передусім!» Дейв Формен і Білл Хейвуд: «Іноді ви приходите надто пізно і стикаєтеся з вже агонізуючою твариною. У цьому випадку доведеться зробити щось, щоб припинити її страждання. Повірте, це буде одним з найважчих моментів у вашому житті».

Як вже говорилося вище, боротися з пастками дуже важко. Але можна і потрібно. Найбільша ефективність у боротьбі з цим явищем виходить тоді, коли має місце постійний контроль певної території. Якщо ви гуляєте на природі, особливо взимку, або водите на прогулянку собаку, то не залишайтеся байдужими до даної проблеми. Перш за все, уважно придивляйтеся до всього що відбувається в лісових масивах і лісосмугах. Пам’ятайте, що пастки часто ставляться в приземних місцях, де між заростей чагарнику і дерев утворюються природні стежинки і проходи.

Крім того, багато браконьєрів ставлять позначення в місцях установки петель, зачищаючи ножем палички і вставляючи їх в землю або залишаючи інші мітки. Нарешті, якщо земля покрита снігом, і ви виявили, що хтось із людей ходив по лісосмузі, то не полінуйтеся пройти по цих слідах, придивляючись до потенційно можливих місць розстановки петель. При прогулянках на природу захопіть з собою кусачки. Вони не займуть багато місця, зате значно полегшать ліквідацію браконьєрських засобів.

З юридичної точки зору застосування ловчих петель і капканів відноситься до незаконного полювання, тобто є браконьєрством і тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 248 КК. Крім того, перебування на мисливських угіддях зі знаряддями браконьєрства вже прирівнюється до незаконного полювання. Дана стаття КК передбачає покарання у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімальних доходів або до трьох років позбавлення волі з вилученням засобів промислу та самого видобутку. Проте в наших законах, як завжди, є купа поблажок і вивертів.

Наприклад, застосувати найбільш суворе покарання, вказане в КК, можна тільки в тому випадку, якщо особа, яка вчиняє протиправні дії (у даному випадку браконьєрство), вже раніше була притягнута до адміністративної відповідальності за аналогічні злочини, тобто браконьєра потрібно зловити, як мінімум, два рази. Очевидно також, що подібне знищення тварин можна було б кваліфікувати і як жорстоке поводження з тваринами, відповідно до ст. 299 КК України.

Суспільство, яке таким варварським чином відноситься до живих істот, так само як і суспільство, байдуже допускає таке звернення, за визначенням не може нормально розвиватися. Воно завжди буде відсталим, неповноцінним, незахищеним і отримує те, що воно заслуговує. Тому як все починається з дрібниць. Але така варварська дикість, як ця, вже не є дрібницею. Це вже серйозний діагноз.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *