Калій, цей елемент часто недооцінюють, бути може від того, що він не бере таку активну участь у «будівництві» як наприклад азот і не збагачує рослини енергією як фосфор, та й нових органічних сполук калій теж не утворює. Але тим не менш, його роль в забезпеченні повноцінного життя рослин просто величезна і якщо перевести його значення на людську мову то калій можна сміливо назвати диспетчером.
Калій безпосередньо відповідає за рух всіх поживних речовин, які надходять з шару грунту, через кореневу систему в рослинний організм. Крім цього калій бере участь і у формуванні нових клітин, а саме зміцнює їх тканини, він підсилює імунітет рослинних організмів тим самим роблячи їх більш стійкими до різних хвороб, шкідників і проявів негативних факторів середовища, наприклад, поворотних заморозків навесні або відлиг посеред зими.
Недолік цього, зовні непомітного, елемента, як і двох інших обов’язково негативно позначиться як на загальному стані, так і на розвитку рослин. Однак вся небезпека калійного голодування криється в тому, що визначити його дефіцит в грунті на ранніх стадіях, коли швидко все можна поправити, далеко не завжди вдається. Посудіть самі, симптоми калійного голодування без зусиль можна сплутати з ознаками якогось захворювання або простої прояви загальної стомлюваності рослини або стресу. На ранніх стадіях калійне голодування проявиться тільки лише у вигляді уповільнення росту рослин і зменшення їх зимостійкості. Садовод або городник вкрай рідко на ці симптоми звертає увагу, а ще рідше пов’язує їх саме з калійним голодуванням. Це погано, бо після перших ознак, які взагалі-то нешкідливі, настає так звана друга стадія яка проявляється у вигляді більш серйозних явищ.
При продовженні калійного голодування на рослинах з’являється опік, тобто практично у всіх листових пластинок кінчики починають засихати і буріти. Таке явище, проте, спостерігається при гострому дефіциті калію в грунті, а от якщо його кількість не набагато, але все ж нижче норми, то все що ви можете помітити це невеликі світлі точки на поверхні дорослих листових пластинок. На молодому ж листі, особливо в період його активного росту, з’являються більш чіткі ознаки калійного голодування — зморшки поряд з точками зростання.
При критичній нестачі калію в грунті або коли він цілком недоступний рослинам, спостерігаються, мабуть, найсерйозніші зміни — сильне огрубіння листових пластинок і подальше формування на них наскрізних отворів і розривів по краях. Плоди при нестачі калію найчастіше мають нетипову, неправильну форму, нехарактерний, зазвичай неприємний, смак і стають зовсім непридатними навіть для короткострокового зберігання.
Як бачимо недолік калію не такий вже й не помітний, і цей елемент ніяк не можна вважати факультативним, він обов’язково повинен бути присутнім в грунті в достатку, але не в надлишку, бо надмірна кількість калію в грунті хоч і не призводить до таких серйозних наслідків як, скажімо, надлишок азоту, але все ж робить негативний вплив на рослини. У першу чергу це негативний вплив проявляється у вигляді перешкоди до поглинання таких важливих для нормальної життєдіяльності мікроелементів як кальцій, магній і марганець, що може призвести до зміни смаку, забарвлення, порушення росту та іншим неприємних моментів.
Вносити в грунт калійні добрива найкраще в осінній час, поєднуючи з перекопуванням грунту на повний штик лопати. В умовах теплиць добрива що містять калій вносять при висадці розсади, а також при кореневих підживленнях. Калійні добрива зазвичай дуже добре розчинні у воді.
Для того щоб не помилитися з вибором добрива потрібно обов’язково знати скільки калію міститься в кожному з них.
Так найбільший вміст калію (53-59%) присутній в хлористому калії. У сірниковій коробці поміститься близько 18 грам порошку. Вносять хлористий калій зазвичай восени, для того щоб хлор, що міститься в ньому, випарувався.
Сульфат калію, в ньому вміст калію доходить до 52%. У сірниковій коробці сульфату калію поміститься близько 25 грам. Сульфат калію містить у своєму складі ще й сірку, тому підходить під усі культури.
Калійна селітра, в ній калію близько 43%. У сірникову коробку увійде трохи менше 25 грам цього добрива. Завдяки наявності у складі азоту калійну селітру можна використовувати в захищеному грунті.
Калімагнезія у своєму складі містить трохи більше 25% калію. У сірниковій коробці цього добрива міститься порядку 20 грам. Найчастіше калімагнезію використовують у вигляді підживлень не тільки при дефіциті калію, а й при нестачі магнію.
Крім зазначених добрив калій присутній в більш складних, так званих комплексних добривах, таких як нітрофоска, де його близько 17%, нітроамофоска з вмістом калію до 16%, а також карбоаммофосфка де калію трохи більше 15%.
В якості калійного добрива можна використовувати деревну золу, в деревній золі міститься від 5 до 10% калію.
