Жимолость — культура, поки ще не дуже знайома нашим садівникам. Але між тим ця рослина надзвичайно цікаво і має безліч корисних господарських якостей. Зараз найбільшого поширення набули три види жимолості, а саме: жимолость їстівна, жимолость декоративна і жимолость капріфоль, або кучерява. Усі три види надзвичайно декоративні в культурі, їх використовую в міських насадженнях через високу стійкість до загазованості повітря і невибагливості. Кущі прекрасно переносять стрижку і здатні зберігати форму, вони довговічні, рано починають вегетацію, гарно і рясно цвітуть. Але все це лише мала дещиця достоїнств, що привертають увагу садівників. Адже крім прикраси власної ділянки нам потрібно ще й господарська користь. І саме тут жимолость здатна задовольнити запити багатьох.
Жимолость родом з півночі і надає перевагу клімату помірному, нежаркому. У зоні ризикованого землеробства вона може служити паличкою-виручалочкою завдяки своїй високій зимостійкості та щорічному плодоношенню. Селекцією їстівної жимолості вчені зайнялися порівняно недавно, близько півстоліття тому, але вже виведені сорти, які від своїх дикорослих предків відрізняються і поліпшеними смаковими якостями, і крупно-плідністю, і більшою врожайністю. Сортова рослина їстівної жимолості віком від шести до п’ятнадцяти років, тобто в пору повного плодоношення, при гарному догляді здатна дати більше шести кілограмів цінної ягоди. Жимолость цінується за хороший смак ягід, але головне — за надзвичайно ранню віддачу врожаю, на два тижні раніше самих ранніх сортів суниці садової.
Квітки жимолості стійкі до зворотних весняних холодів, тому заморозки практично не позначаються на її врожайності. Більше того, квітки жимолості мають унікальну будову. Вони досить великі і зібрані попарно на одній зав’язі. Таким чином, для утворення двох ягід досить запилення однієї квітки. Квітки розкриваються не одночасно, що ще більше збільшує можливість запилення. Бруньки розташовуються на гілках супротивно, але не парно, а в пазусі одного листа може бути до чотирьох бруньок, які готові з часом дати ціле віяло пагонів заміщення. Правильно сформована рослина являє кущ висотою близько двох метрів, не розлогий, що має до десяти основних скелетних гілок. Жимолость є хорошим, але ще більш важливо — раннім медоносом, вона залучає на ділянку бджіл та інших запилювачів.
Плодоносити жимолость починає рано: при вегетативному розмноженні на третій рік, при насіннєвому — на четвертий, і вже до шести років досягає повного плодоношення. Кущі жимолості довговічні, а при правильній обрізці здатні давати значущі врожаї до сорока років.
Агротехніка жимолості досить проста, але є деякі особливості. Так як жимолость починає вегетацію дуже рано, отже, кращою буде осіння посадка, щоб до морозів рослина встигла вкоренитися і навесні запустити початок вегетацію в звичайні терміни. Правда, зараз існує практика контейнерного вирощування, при якій рослини із закритою кореневою системою можна переносити в сад в будь-який час року.
У природі жимолость зустрічається як в лісовій місцевості, так і на відкритих болотистих просторах, але в саду вона все ж краще плодоносить на сонці. А ось до грунтів ця рослина дійсно невибаглива і при наявності достатньої кількості поживних речовин здатна розвиватися як на кислих, так і на лужних ділянках. Жимолость має стрижневий корінь, який іде на значну глибину, тому вона дуже погано переносить підвищене перезволоження, хоча до вологи вимоглива, і погано росте на абсолютно сухих ділянках, — в таких умовах в сухі роки їй може бути необхідний полив. Тому для посадки краще всього підібрати світле місце, без близького залягання грунтових вод.
Жимолость може служити огорожею по північній межі саду, виконуючи і декоративну роль.
Необхідно враховувати, що жимолость в природі має мало конкурентів, тому в молодому віці не здатна боротися з бур’янами. Отже, перед посадкою грунт під жимолость необхідно ретельно очистити від кореневищ багаторічних бур’янів. Ями копають глибиною і шириною по 50 см, саджанці розміщують через 1 -1,5 м в ряду і 3 м ряд від ряду. У посадкову ямку добре додати по відру перегною і мінеральні добрива, свіжий гній вносити не рекомендується. З мінеральних добрив жимолость особливо чуйна на внесення фосфору: при підгодівлі на 10 г фосфору слід брати по 50 г азоту і калію і використовувати дану суміш при весняному внесенні в грунт в сухому вигляді на два кущі. Саджанці при посадці не заглиблюють, проте необхідно враховувати, що жимолость не дає кореневої порослі і буває досить важко сформувати повноцінний кущ. У цьому випадку слід проводити посадку заглиблених або використовувати підгортання поживним грунтом. Весняну посадку можна проводити до початку вегетації, в квітні-травні.
Кущ жимолості потребує обрізку завдяки своїй сильній здатності утворювати пагони. У молодому віці ріст куща спрямований в основному вгору. Цьому може також сприяти затінення. Майже всі бруньки на однорічних приростах здатні дати пагони, причому жимолость плодоносить саме на однорічній деревині, тобто на пагонах минулого року. Для того щоб не втратити перші врожаї, ці пагони звичайно зберігають, що в свою чергу через п’ять-шість років може привести до сильного загущення куща. Пагони, які виростають більш ніж на 20 см слід зберігати, а все коротше 10 см — видаляти.
При посадці жимолості необхідно враховувати, що їй потрібно перезапилення, так що купувати краще різні сорти, але одночасно квітучі рослини; це значно підвищує урожай.
Слід зауважити, що вперше жимолость привернула до себе увагу не стільки смаком ягід, скільки їх цілющістю, а також цілющістю всього рослини. Молоді пагони жимолості гладкі, а дорослі покриті тонкою корою. Відварами листя і пагонів милися при шкірних захворюваннях, а ягоди використовували для боротьби з цингою. Та й зараз вони є прекрасним засобом для зміцнення імунітету, вживаються при виснаженні і нестачі вітамінів в організмі. Ягоди допомагають при лікуванні шлунково-кишкових захворювань, очищення печінки. Вони містять значну кількість вітаміну С, біологічно активних сполук, макро- і мікро-елементів і мають бактерицидну дію. Ягоди жимолості є першими весняними вітамінними ласощами і дуже корисні дітям, людям похилого і з ослабленим імунітетом. Вони добре зберігаються в переробленому вигляді.
Ще однією цікавою особливістю жимолості є її дивовижна пластичність в селекції. В основному селекцію ведуть шляхом відбору сіянців від вільного запилення сортів.
