Яку траву можна давати курям та свійським тваринам


Вітамінні корми — необхідна частина раціону птахів. Основним джерелом вітамінів для птахів є зелень, яку дають їм в свіжому вигляді. Перед згодовуванням зелень подрібнюють. Зазвичай, особливо взимку, птахам згодовують сіно або трав’яне борошно, що зберігають практично всі корисні властивості свіжої зелені. В осінньо-зимовий період птахам згодовують трав’яну і хвойну муку, яку додають в основну кормову суміш.

Найбільшу цінність представляють бобові й бобово-злакові суміші трав, багаті білком, вітамінами і мінеральними речовинами.

Зелений корм необхідно скошувати тільки в екологічно чистих районах: у лісі і на присадибних ділянках. Небажано збирати рослини в районах, де розташовані промислові об’єкти, а також поблизу доріг з інтенсивним автомобільним рухом. При годуванні птахів зеленню треба стежити за тим, щоб вона не була оброблена хімічними засобами, що застосовуються для знищення бур’янів.

Шановні відвідувачі, якщо ви знаєте ще рослини, особливо, які ростуть в наших широтах, і які можна згодовувати домашнім тваринам – пишіть в коментарях, а ми будемо редагувати статтю, зробивши наш посильний вклад в розвиток домашнього господарства та здешевлення кормової бази і отримання якісного м’яса.


В якості зеленого корму птахам можна давати всі бобові та злакові рослини, а також лугові, степові та лісові трави.

Бобові рослини, які найбільш часто використовують на корм свійським тваринам

Конюшина (рос. Клівер, лат. Trifólium)

Конюшина — найцінніша кормова рослина. У зеленій масі конюшини міститься до 25% протеїну і до 5,6% жиру, причому протеїн в легкозасвоюваній формі. 100 кг конюшинового сіна містять понад 50 ум. корм. од. при 5,6 кг білка, а борошно з такого сіна — майже 84 корм. од. при 14,8 кг білка. У 100 кг свіжої зеленої маси конюшини 15 — 21 корм. од. при 1,9-2,6 кг білка. Як зелена трава, так і сіно багаті каротином (провітамін А). Цей чудовий білковий корм, охоче поїдається всіма домашніми тваринами, в тому числі птахами, а також травоїдними звірами.

Горох (рос. Горох, лат. Písum)

Горох — універсальна культура. Він обробляється на зерно, зелений корм, з нього готують сінаж і силос, можна отримувати монокорм і сіно. Навіть у соломі гороху до 8% білка, в той час як в соломі хлібних злаків всього 2,5 — 4,0%.
У зерні гороху в 2 — 3 рази більше білка, ніж у зерні злаків, але менше ніж в соєвому шроті. У ньому багато безазотистих екстрактивних речовин — до 55%. За амінокислотним складом він близький до сої, проте дефіцитний, як і вона, по метионіну, але вважається хорошим джерелом лізину.
У той же час стримуючим фактором використання зернобобових культур в годівлі птиці є наявність в зерні різних антіметаболічних факторів: інгібіторів протеолітичних ферментів, алкалоїдів, сапонінів, уреази, ліпоксідази, танінів та ін. У горосі також є інгібітори протеолітичних ферментів, сапоніни, таніни, арабіноксілани, пектини, фітин, що обмежує його використання в комбікормах для птиці. Тому включення його в раціони не перевищує 10%.
У той же час з’явилися нові можливості використання гороху в комбікормах для молодняку і дорослої птиці завдяки застосуванню його тепловій обробки, а також включенню до кормосуміші з горохом ферментних препаратів.

Люцерна (рос. Люцерна, лат. Medicágo)

Люцерна — багаторічна кормова рослина, що дає багатий білком, мінеральними речовинами і вітамінами корм. Вона чудово поїдається всіма видами тварин і вважається кращою бобовою травою для пасовищного використання.

Вика (рос. Вика, лат. Vicia)

За поживністю зеленої маси яра вика перевершує горох і люпин, її прирівнюють до конюшини. Сіно і зелені корма люблять всі види тварин. Містить багато білка, жирів і зольних елементів, особливо в листі, тому при зборі зеленої маси її обережно перевалюють, щоб не допустити втрати листків. Починають використовувати з початком масового цвітіння, коли концентрація поживних речовин найбільша. Але через те, що максимальний приріст зеленої маси вики припадає на період її цвітіння, доцільно скошувати у фазі зелених бобів.

Буркун (рос. Донник, лат. Melilótus officinális)

Кормовими якостями не поступається люцерні і конюшині. Використовують на сіно, силос, випас. Недолік — наявність токсичного кумарину (більше його містить жовтий буркун) і жорстке стебло.
Щоб цього уникнути, скошують не пізніше фази бутонізації — початку цвітіння. Краще давати тваринам у сумішах з іншими кормами.

Люпин (рос. Люпин, лат. Lupinus)

Білий люпин як зернобобова культура з вмістом білка на рівні 35-42% має значний потенціал в годівлі птиці. Це хороше джерело протеїну і амінокислот, інших поживних речовин і обмінної енергії.

Еспарцет (рос. Эспарцет, лат. Onobrýchis)

Як кормова рослина еспарцет містить багато поживних речовин, менше уражається шкідниками і хворобами, ніж конюшина, люцерна.
Поїдаючи еспарцет в свіжому вигляді, тварини не страждають від тимпанії, тобто здуття живота. Це багаторічна рослина сімейства бобових. Володіє високою посухостійкістю, помірною зимостійкістю. Йде на приготування сіна, сінажу, зеленого корму, на випас, трав’яне борошно. За кількістю кормових одиниць і перетравного протеїну він перевершує люцерну, конюшину, буркун, горохо-вівсяну суміш і т.д.
Каротину в сіні еспарцету міститься в 2,5 рази більше, ніж в сіні люцерни. Чудовий медонос (1 га посіву може дати 80-100 кг меду).

Серадела (рос. Сераделла, лат. Ornithopus)

Зелену масу використовують як свіжий корм, на трав’яне борошно, силос (у суміші з іншими культурами), а також на випас.

Лугові, степові та лісові трави які можна згодовувати свійським тваринам

Подорожник (рос. Подорожник, лат. Plantágo)

Подорожник багатий протеїном, вуглеводами, мінеральними речовинами. Клітковини в ньому мало. Дуже корисний корм для кроликів та птиці.

Кропива (рос. Крапива, лат. Urtica)

Кропива широко використовується для згодовування різним видам тварин у вигляді зелених кормів, вітамінного борошна, силосу в суміші з іншими рослинами. З неї готують гранули, брикети, білково-вітамінні концентрати. Всі види кормів з цієї культури належать до високопоживних і повноцінних, тому що в них міститься велика кількість білка, каротину, вітамінів групи В, С, Д, Е, РР, органічних кислот, макро- і мікроелементів. Кропива в раціоні тварин і птиці, навіть у невеликій кількості, значно підвищує їх продуктивність.

Суданська трава (рос. Суданская трава, лат. Sorghum × drummondii)

Суданську траву вирощують на сіно, зелений корм, для випасання. Її сіно і зелену масу чудово поїдають тварини. У середньому за вирощування в умовах України ця культура містить, %: протеїн — 2,7; ліпіди — 0,7; клітковина — 6,9; зола — 1,9. У 100 кг трави — 20,0 л о. по 95 г перетравного протеїну в кожній.
За поживністю і рівнем врожаю суданська трава займає перше місце серед однорічних злакових трав.

Райграс (рос. Райграс, лат. Arrhenatherum elatius)

Невибаглива, але поживна кормова культура, що дає прекрасні сіно, сінаж і солому.
Райграс однорічний вирощують як на зелений корм, так і для заготівлі сіна та сінажу. По кормових якостям він перевершує багато злакових рослин.
У сухій речовині райграса міститься до 20% вуглеводів, у тому числі до 12% цукрів, до 17% сирого протеїну, до 300 мг / кг каротину. Поживність 1 ц сінажу — 21 к. од. Сіно з райграса ніжне, його добре поїдають тварини. Солома теж зберігає м’якість аж до повного дозрівання.

Лопух (рос. Лопух, репейник, лат. Arctium)

Лопух силосують разом з солом’яною різкою, лободою та осокою; від такого корму корови помітно додають удій. Лопух — хороший пташиний корм. Насіння лопуха кури клюють краще за інше — тільки підсипали.

Деревій (рос. Тысячелистник, лат. Achillea millefolium)

Він підвищує апетит, покращує травлення, володіє терпкими властивостями, тому його корисно давати з кормами, що мають послаблювальну дію (наприклад, з бадиллям коренеплодів).

Борщівник (рос. Борщевик, лат. Heracleum)

Для тварин корм з борщівника в умовах гострого дефіциту кормів може бути застосований як у якості сіна чи борошна в сумішах, так і у вигляді силосу. Може бути рекомендований у звичайній практиці як додаткова кормова культура для відгодівлі з урахуванням завчасного виводу з раціону перед забоєм. Борщівник на силос скошують до початку цвітіння. Для використання зеленої маси на трав’яне борошно його прибирають у міру потреби силосозбиральні комбайни. При збиранні борщівника слід використовувати запобіжні заходи, необхідно надягати спецодяг. Категорично забороняється вручну розрівнювати зелену масу борщівника в процесі її завантаження.

Кульбаба (рос. Одуванчик, лат. Leōntodon)

Кульбабу свійські тварини та птиця поїдають охоче, але не слід давати його день у день, тому що велика кількість його, не змішаного з рештою корму, може викликати подразнення нирок зважаючи на його проносні і сечогінні властивості. У раціоні молодняку він повинен займати не більше 30% від частки зелених кормів.

Підмаренник (рос. Подмаренник, лат. Galium)

Як корм пуття від підмаренника небагато. На пасовищах худоба його обходить стороною, хіба що вівці та кози малість спробують.

Грястиця збірна (рос. Ежа сборная, лат. Dáctylis glomeráta)

Багаторічний злак, в рік посіву зростає повільно і лише на другий-третій рік дає високий урожай. Навесні починає вегетувати дуже рано, швидко відростає після скошування та випас, стійкий проти витоптування, тому є однією з кращих пасовищних трав. За сприятливих умов тримається в травостої 7-8 і більше років. У 100 кг сіна міститься 54 кормові одиниці і 3-4 кг переварена протеїну.

Гірчиця (рос. Горчица, лат. Sinapis)

Якість зеленої маси за поживністю наближається до комбікормів. Особливо цінується за високий вміст протеїну в осінній період. Недолік — у відсутності багатьох вітамінів і біологічно активних речовин і наявності токсичних глюкозидів та гірчичного масла, кількість яких збільшується в міру старіння рослини. Тому на зелений корм і силос скошують до цвітіння і дають тваринам в суміші з іншими кормами. Після подрібнення краще використовувати корм протягом години, так як маса самозігрівається і смакові якості падають.

Зірочник середній, мокрець (рос. Звездчатка средняя, лат. Stellaria media)

Мокрець згодовують свиням, качкам, гусям і курям, після чого всі вони швидше додають у вазі, а у курей до всього ще й збільшується кількість знесених яєць. Її додають у корми козам і коровам для збільшення кількості надою.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *