Приводів стресу у садівників вистачає. То в червні опадає зав’язь, то пізніше масово обсипаються з дерев плоди. Відбуваються ці неприємності з різних причин. Насамперед — через недостатню кількість вологи у ґрунті в зоні залягання основної маси кореневої системи.
Рослині бракує вологи, тому, рятуючи себе, вона скидає урожай. Щоб вода проникла на глибину 40-60 см, необхідно розрихлити грунт у пристовбурних колах і зробити кільцеві борозенки глибиною 8-10 см через 30-40 см. Витрата води при цьому орієнтовно становить два-три відра на 1 кв. м пристовбурного кола. Для збереження вологи щорічно проводжу в ньому мульчування шаром 8-10 см.
Плоди осипаються також через недостатню забезпеченість грунту різними елементами живлення, а їх потрібно від 28 до 32. Майже всі вони, за винятком азоту, містяться в деревній і рослинній золі. Для оптимального забезпечення плодового дерева поживними речовинами треба закладати в землю органічні і мінеральні добрива.
Причиною опадання плодів можуть бути й інші несприятливі умови. Наприклад, тривалий застій води під деревами. Таке буває при близькому заляганні грунтових вод або при неправильному надлишковому поливі. При постійному перезволоженні коріння поступово загнивають і тому, незважаючи на велику кількість води, не можуть її всмоктувати і подавати в крону дерева. Характерною ознакою такого явища буває опадання листя і засихання гілок на верхівках дерев.
Ще одна причина чому опадають ще зелені плоди з дерев — захворювання. У яблуні це може бути парша, у груші — септоріоз, у вишні — коккоміоз або Моніліоз: листя і зав’язі поступово чорніють і осипаються вже в середині літа.
Причиною опадання плодів може бути ураження плодів плодожеркою. Її личинки всередині плоду з’їдають насіння, після чого відбувається осипання. Для захисту від таких паразитів необхідно своєчасно вживати заходів: систематично збирати і спалювати падалицю плодів, рихлити восени перед снігопадом грунт у пристовбурних кругах, використовувати феромонні пастки, наколювати на штамб ловчі пояси, обприскувати біопрепаратами, застосовувати народні засоби.
Обсипатися плоди можуть і через сильне затінення дерев або навіть одного з них з густою, що розрослася кроною, особливо всередині. Обрізку гілок потрібно проводити в квітні — на початку травня.
Ще причина опадання недостиглих плодів — механічні пошкодження, наприклад, від перетяжок з дроту, шпагату які врізаються в кору. Видалити їх потрібно негайно.
При неправильному застосуванні добрив також можуть обсипатися плоди. Від підгодівлі або обробок проти шкідників дерево теж може постраждати. Навіть, здавалося б, нешкідливий настій часнику, часто рекомендований для боротьби з попелицею і кліщами, може викликати скидання спочатку листя, а потім плодів. Адже часник і його концентрований розчин, особливо якщо він застосовується в жарку погоду, закупорює продихи (пори) на поверхні листя. Вони перестають дихати. Отже, добрива потрібно застосовувати обережно.
Обпадання плодів дерев — одна з проблем, з якою стикаються садівники. Крім того, на чагарниках і деревах можуть з’явитися небажані пагони — жировики. Що це за явище і як з ним боротися?
Після закінчення росту пагонів поточного року верхівкові бруньки іноді починають проростати. З них з’являються молоді пагони, які і називають Іванова. Як правило, виростають вони до Іванова дня — до 7 липня. У повсякденній садівничій термінології нерідко зустрічаються старовинні назви, які зберігаються завдяки їх смисловій точності. По суті, це вторинний ріст пагонів, який в професійному садівництві так і називається.
Такий вторинний ріст небажаний для плодових рослин, так як при цьому даремно витрачаються поживні речовини. Адже самі Іванови пагони не встигають завершити свій ріст і розвиток, вони, як правило, вимерзають, їх не можна використовувати ні для окулірування, ні для весняного щеплення через слабкі, несформовані бруньки.
Причиною вторинного росту може бути неправильний догляд за деревом. Наприклад, пізніше внесення азотних добрив і надмірний полив викликають нову хвилю росту пагонів. Тому основні дози — 2/3 азотних добрив — вносять навесні і 1/3 — на початку літа, а фосфорні та калійні, що сприяють кращому осінньому розвитку органів і тканин, при необхідності можна вносити і в кінці літа.
Часто вторинний ріст викликається погодними умовами, коли після спеки та посухи починаються дощі або, навпаки, коли після холодного і дощового літа настає тепла тривала осінь. Але зазвичай добре адаптовані до місцевих умов сорти не реагують на такі погодні провокації. Найчастіше на них відгукуються пізньостиглі сорти, які потребують тривалого періоду вегетації. Як правило, вони недостатньо зимостійкі, а з вторинним ростом пагонів — тим більше.
