Лілії – окраса будь-якого квітника


Досить часто трапляється, що з придбаних цибулин та ще й не за малу ціну рослини лілій добре квітують лише один сезон, а в подальшому чахнуть і пропадають. Щоб зарадити цьому і надовго прописати у власному квітнику цю «привередливу» красуню, квітникарю необхідно дотримуватися двох основних моментів: правильної агротехніки й ефективної боротьби з хворобами та шкідниками. У цій статті мова піде про агротехніку вирощування лілій.

Місцерозташування і ґрунти

Для лілій непридатні важкі, перезволожені ґрунти і місця, де застоюється вода. Вони доволі посухостійкі рослини. Тому ділянку під лілії слід вибирати на добре провітрюваному місці, з надійним дренажем, пухким родючим ґрунтом і постійним сонячним освітленням. При дотриманні всіх інших умов іноді допускається незначне затінення, але ні в якому разі не дуже затінене перезволожене місцерозташування.

За небезпеки затоплення талою або дощовою водою роблять високі гряди, влаштовуючи під ними штучний дренаж. Для цього викопують яму глибиною 50-60 см довільної площі. На дно насипають шар битої цегли, шлаку або гравію завтовшки 15 см. Потім яму заповнюють спеціально приготовленою земляною сумішшю із садової, листяної землі, перегною і піску у співвідношенні 3:2:3:2. Туди ж можна додати 1 частину торфу-сипцю; 0,1 частини гранульованого суперфосфату і 0.5 частини деревного попелу. Всі компоненти добре перемішати і засипати яму вище рівня ґрунту на 5-10 см. Через 10-15 днів земля осяде врівень з краями ями і можна буде приступати до садіння. Якщо немає можливості чекати, то ґрунт щедро поливають і через 2-З дні висаджують цибулини.

Коли ділянка не потребує дренажу, то гряду готують до садіння, створюючи потрібний склад ґрунту і затим глибоко перекопують. З розрахунку на 1 метр квадратний площі по поверхні землі розсипають 2-3 відра перегною, 3 відра листяного ґрунту або компосту і 2-3 відра піску. На піщаному грунті пісок не вносять. Перед садінням додають повне мінеральне добриво: 60 70 г суперфосфату, 15 г сечовини і 15 г калійної солі. Замість останньої можна додати 0,5 відра деревного попелу.


У результаті внесення органіки і піску об’єм ґрунту збільшується, тому гряду слід обгородити дошками так, щоб верхній край обшивки був на 10-12 см вище рівня гряди. Це створює зручності під час поливу і мульчування.

Садіння

Схеми садіння залежить від розміру цибулин і мети їх садіння. Солітериа група лілій, висаджених для тривалого цвітіння, може мати відстииь між цибулинами 20 50 см; дрібні цибулинки, висаджені з мстою дорощування, розміщують за схемою 20×5 см. Дорослі цибулини на цвітіння садять за схемою 20×20 см або 20х 10 см залежно від могутності рослин.

Глибину садіння прийнято вважати такою, що дорівнює потрійній висоті цибулини. Але від верхівки цибулини до поверхні ґрунту мас бути не менше 8 см для дорослих цибулин і близько 4 см для діток. Слід враховувати також механічний склад ґрунту і вид лілій. На важких глинистих ґрунтах покривний шар має бути меншим, а на піщаних більшим.

Морозостійкі азійські лілії можна садити мілкіше, а теплолюбні, наприклад, орієнтальні — глибше. Також слід пам’ятати, що глинисті важкі ґрунти бувають вологими і гірше прогріваються, тому лілії в такі ґрунти краще зовсім не садити без поліпшення їхнього механічного складу і структури. До того ж лілії мають здатність до самозаглиблення цибулин і вони з року в рік заглиблюються дедалі глибше. За малої потужності окультуреною шару ґрунту цибулини можуть навіть загинути. Цибулинні корені лілій бувають досить могутніми, тому шар окультуреного ґрунту, що знаходиться під донцем цибулини, має бути не менше 20-30 см.

Слід зауважити, що лілії легко витримують пересаджування в будь-яку пору року. Звичайно найкраща пора для пересаджування — вересень: уже підсохли літні квітконоси, закладені бруньки відновлення пагонів і розпочався період активного оновлення коренів. Гарні результати дає також весняне садіння. Цибулини швидко укорінюються і рослини добре квітують. Хоча за весняного садіння вирішальне значення миє режим зберігання садивного матеріалу.

Взимку не можна зберігати цибулини лілій у теплому погребі! Вже в січні вони проростають і до садіння паростки витягуються та мають хворобливий вигляд. А взагалі, зберігати цибулини можна дуже довго, аж до наступної осені, але температуру зберігання слід підтримувати в межах від плюс 1 до мінус 1°С. Цибулини, що не мають такого охолодження хоч би протягом 1-1,5 місяця, не стійкі до грибних хвороб і гинуть.

Водний режим

Цибулини не мають періоду спокою. Вони можуть проростити у будь-яку пору року. Тому осінні насадження слід щедро поливати, щоб у цибулин добре відросло коріння. Перед замерзанням ґрунту, особливо за посушливої осені, обов’язково слід зробити полив так, щоб промочити ґрунт на глибину 40-50 см.

Насадження лілій необхідно мульчувати. Кращим мульчувальним матеріалом є добре перепрілий гній або компост. На добре окультуреному ґрунті шар такої мульчі товщиною 5-8 см повністю пригнічує сходи однорічних бур’янів і дає змогу утримувати ґрунт у вологому прохолодному стані.

За відсутності перегною чи компосту в якості мульч-матерілу можна використати полову, подрібнену солому, тирсу, глицю. Але такі мульчматеріали потребують додавання азотних добрив, бо, перегниваючи на грядці, вони зв’язують ґрунтовий азот.

У квітниках замість непривабливої мульчі можна висадити ґрунтопокривні рослини з кореневою системою, яка неглибоко проникає в ґрунт, наприклад, мітлицю пагононосну, яка взагалі не заглиблює корені в ґрунт.

Догляд за насадженнями лілій полягає у своєчасних поливах, підживлюваннях, утриманні ґрунту в чистому і пухкому стані, ефективному захисті від шкідників і хвороб. Всі ці заходи слід виконувати вчасно, не допускаючи пересихання ґрунту, заростання бур’янами, які провокують появу захворювань лілій.

Навесні після танення снігу згрібають зайві укривні матеріали, залишаючи 5-8 см для мульчі, за необхідності злегка розпушують грунт, намагаючись не травмувати підземні паростки лілій, які в цей час дуже ламкі. Рослини з пошкодженими паростками не будуть квітувати у поточному році, але цибулини не загинуть. Через деякий час із цибулини відросте декілька листків і вона продовжить розвиватися. Іноді вона утворює багато повноцінних діток. У цей час проводять перше підживлення сухими мінеральними добривами. Якщо з осені ґрунт гарно удобрений, то розсівають 20-30 г на 1 м аміачної селітри. Якщо з осені ґрунт не удобрювали, то слід внести 50 60 г/м поживної квіткової суміші з наступним загортанням її в ґрунт.

Раніше всіх із землі показуються паростки лілії даурської, повсюдно поширеної у напівдикому стані. Відразу за нею проростають численні азійські гібриди. На 1-1,5 тижня пізніше з’являються L/A-гібриди. Пізніше всіх проростають лілії довгоквіткові (лонгіфлорум).

Як тільки паростки покажуться із землі й розправлять листя, слід присипати поверхню грядки деревним попелом, щоб запобігти розвитку грибних хвороб. У цей період слід глибше розпушити ґрунт, видалити всі кореневищні бур’яни, вдруге підживити рослини розбавленим коров’яком (1:10) або курячим послідом (1:20). Бажано додати й мікродобрива.

За посушливої весни насадження лілій необхідно добре поливати один раз на декаду або й частіше. Поливи мають бути досить щедрими, щоб промочити ґрунт у всьому кореневмісному шарі.

У період бутонізації проводять третє підживлення розбавленим коров’яком або курячим послідом з додаванням мінеральних добрив: 30-40 г аміачної селітри (або 20-25 г сечовини), 10 г суперфосфату, 10 г калійної солі на 10 л рідких добрив.

Четвертий раз таким же складом добрив, але без селітри, лілії підживлюють у фазі забарвлення бутонів. П’ятий раз — через 1-2 тижні після закінчення цвітіння (також без селітри). Це останнє підживлення особливо важливе, бо безпосередньо впливає на якість зимуючих цибулин.

Щоб захистити цибулини від вимерзання, грядку на зиму укривають. Кращим укривним матеріалом є сніг. Вважається, що кожний сантиметр снігового покриву підвищує температуру в ґрунті на 1°C. Тож за температури мінус 20°С шар снігу має бути не меншим 20 см. По можливості на насадження бажано накидати хвойних гілок, які сприятимуть снігозатриманню. Якщо немає гарантії, що снігу буде достатньо, то насадження краще вкрити утеплювальними матеріалами: перегноєм, сухим листям, торфом, глицею, але ні в якому разі не сіном, соломою, кукурудзинням. Бо заведуться миші і пошкодять цибулини. Укривають тоді, коли ґрунт промерзає на глибину 3-5 см і вдень не розмерзається. Інакше за високої температури під накриттям цибулини можуть загинути.

Укриття з опалого листя не можна залишати в якості мульчі на літо, бо в листі зимує багато шкідників. Як тільки зійде сніг, листя слід згребти і видалити з квітника.





Один коментар до статті “Лілії – окраса будь-якого квітника

  1. Аватар Liliya висловив (-ла) думку:

    Скажіть, чи потрібно зрізати квітконос відразу після цвітіння? Або бадилля все літо хай стоїть. Цього року пробувала залишати, але не дуже красиво виходить. Потрібно їх напевно в інше місце пересаджувати. А то вони у мене майже на першому плані.

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *