Азалія червона


Чудовим квітучим букетом може стати вазон червоної азалії. Це, якщо подобається саме такий колір. А втім, вибирайте до смаку. В пору цвітіння азалія може нарядитися в рожеве, червоне, жовте, фіолетове, біле і т. д. Цвіте гарно, розкішно. Цвітом обсипана так, що й листя закриває. І це природно для неї, бо походить ця культура з тропічних країн, де все рослинне царство квітує найстрокатіше і чи не найкраще азалія… Щось поетично-жіночне в самій її назві.

За ботанічною класифікацією вона належить до родини верескових і роду рододендронів, характеризується як квітучий чагарник, поліпшений (йдеться про декоративність) гібридизацією. Тож маємо дві групи азалій: вічнозелену, що,не скидає листя й вирощується у нас в оранжереях та в кімнатних умовах, і другу — з обпадаючим листям, яка зимує у відкритому грунті, хоча із захистом від морозів. Наша розмова — здебільшого про ту, яку бачите на фото, оранжерейну, індійську за походженням.

Передусім скажемо, що цвіте азалія, як і інші верескові (рододендрони), у другій половині зими та рано навесні, хоч бутони закладаються з осені. Триває цвітіння близько трьох тижнів. Азалії індійські розмножують насінням, живцями, щепленням. Основний спосіб — живцювання, строки розмноження — влітку (липень-серпень) і взимку (січень-лютий).

Зрізані з верхівкових пагонів у січні-лютому живці укорінюють у піску при температурі до 25°С. Потім висаджують їх у глечики з вересковою землею, які до теплої погоди тримають у ящиках для розмноження, а потім у теплому парнику з частим обприскуванням. Рослини поступово привчають до свіжого повітря.


Живці, зрізані в липні-серпні, укорінюють у ящиках, встановлених у затемненому вдень парнику при температурі до 25°. Ранковими і вечірніми обприскуваннями грунт підтримують у помірно вологому стані. Укорінені живці розсаджують на від стані 4X4 см у ящики з вересковою землею, які ставлять у парник.

Узимку рослини зберігають у холодних оранжереях (2—4°), ближче до світла. У травні живці азалії з глечиків та ящиків пересаджують у відкритий грунт за схемою 6X7 см. Доглядаючи, поливають і обприскують. Щоб мати штамбові кущики, верхівки прищипують. На зиму рослини повертають в оранжерею, де їх висаджують на стелажі з вересковою землею і дренажем.

Весною дворічні азалії знову висаджують у грядки відкритого грунту, краще в напівзатінку. Прищипуванням продовжують формувати крону. У вересні цілком розвинені рослини-дворічки пересаджують у горщики з дренажем, гірше розвинені — у грядки оранжереї з вересковою землею, а в горщики у трирічному віці. Якщо немає верескової землі, азалії можна вирощувати у суміші торфового і листяного грунту з домішкою піску. Ця рослина потребує щедрого, але не надмірного поливу. Корисне рідке добриво з коров’яку. Пересихання азалій призводить до втрати не лише бутонів, а й листя. Поливають, як правило, м’якою водою.

Щеплення застосовують, щоб прискорити цвітіння, а також для кращого росту кущів слаборослих сортів. Молоді рослини прищеплюють копуліруванням, а дорослі — врозщіп на дички з посиленим ростом. Приміщення з прищепами притінюють. Прищипуванням азаліям надають пірамідальної, кулястої і зонтичної форм. Весною кущики підрізують і пересаджують у ширші, але невисокі горщики, які влітку (у червні) вкопують у землю. Однак слід мати на увазі, що розмножувати азалії в кімнатних умовах дуже важко.

Коротко про догляд за дорослими рослинами. Азалії примхливі. Взимку вони вимагають прохолодного світлого приміщення, а влітку — відкритого повітря, але від палючих сонячних променів їх треба притінювати. В зимовий період достатньо помірної вологи, а в літні місяці треба щедро поливати і обприскувати у спекотні дні. Якщо протягом літа підживлювати азалію рідкими органічними добривами, то весною вона буйно зацвіте. Не слід допускати пересихання землі, бо обпадатиме листя. Пересаджують весною, після цвітіння, перед початком нового росту. За відсутності верескового грунту готують суміш із рівних частин хвойного листяної і компостної землі з піском (1/6). Садити слід щільно. Грудка землі, яку пересаджують разом з рослиною, має бути вологою, а горщики — з хорошим дренажем.
Азалії не переносять високої температури й сухого повітря; їх треба тримати в найпрохолоднішому місці, біля вікна, подалі від батарей опалення. Корисно часто обмивати рослини холодним душем. Морозне повітря та протяги шкодять їм.

Як відомо, квіткові бутони в азалій утворюються на кінцях однорічних пагонів. Останні повинні бути короткими, товстими, мати здорове темно-зелене листя. Такі пагони виростають тільки при низькій температурі й достатньому освітленні. Але найбільше значення для культури азалій, як і всіх кімнатних рослин, має правильний полив. Цікаво, що часте обприскування водою прій кімнатній температурі не лише сприяє нормальному росту, а й захищає рослини від шкідників.

Азалії милують око і в групових насадженнях, і окремими кущиками на квітниках, прикрашають чагарникові групи. А ще їх застосовують для вигонки (садові форми з обпадаючим листям, при температурі близько 20°С).





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *