Досить добре знайома багатьом представниця сімейства лілійних багаторічна спаржа. Рослина химерна — має безліч гіллястих рагонів, що досягають іноді 1,5 м висоти. Рослини, висаджені на ділянці, дадуть урожай навесні на третій рік після посадки.
Спаржа досить вимоглива до родючості грунту, тому перед посадкою потрібно внести гній 3-5 кг на 1м ² з додаванням 40-50 г калійної солі і 30-40 г суперфосфату. При виборі місця, потрібно віддавати перевагу найбільш добре освітленим частинам ділянки.
Майже завжди спаржу вирощують через однорічну розсаду, яку отримують шляхом посіву насіння. Розсаду яка має товсті, світлі корені і 5-6 бруньок, висаджують зазвичай рано навесні. Найчастіше розміщують в один, або два ряди по межах ділянки, де вона може зростати, нікому не заважаючи, до десяти років. Розсаду висаджують в невеликі траншейки шириною 35-40 см і глибиною 25-30 см, на дні яких влаштовують маленькі горбки з компосту, або землі змішаної з перепрілим гноєм. Відстань між траншеєю повинна бути не менше півтора метрів. Розсаду поміщають на горбки в основі траншейки, рівномірно розправляють коріння, після чого засипають ґрунтом шаром в 7-8 см і дуже добре ущільнюють. Зверху рекомендується насипати трохи рихлого і вологого грунту, з тим, щоб уникнути утворення кірки. В ідеалі розсада повинна після посадки перебувати на 18-20 см нижче рівня грунту.
При посадці обов’язково залишається грунт, його бажано залишити, щоб потім, у міру росту рослин, використовувати для підсипання.
Зазвичай до осені (при посадці навесні), траншейки потрібно зрівняти з поверхнею грунту. Якщо все зробите правильно, то молоденькі пагони почнуть з’являтися приблизно на початку липня, або наприкінці травня, якщо живете ви в південному регіоні.
На другий рік після посадки розсади спаржу бажано підгодувати шляхом внесення мінеральних добрив: суперфосфату (30-40 г на 1м ²) і 40%-ої калійної солі (25-35 г), після чого розпушити грунт уздовж рядків намагаючись робити це якомога акуратніше, щоб не пошкодити коріння. На третій рік можна приступати до збору першого врожаю.
Починаючи з четвертого року життя спаржі на ділянці потрібно кілька ретельніше за нею доглядати. Так приблизно в середині квітня грунт, який насипаний у вигляді валиків на рядки з плодоносною спаржею, необхідно дуже добре вирівняти і злегка ущільнити. Це дозволить легко виявити тріщинки на грунті розташовані зазвичай над проростками спаржі. Ці тріщинки дадуть зрозуміти, що свіжі пагони можна зрізати. Зазвичай ширина валиків, починаючи з четвертого року життя спаржі, дорівнює 40-50 см, а з 5-6 року — 60-70 см.
У гурманів користується особливим попитом, так звана вибілена спаржа. Щоб її отримати, потрібно розпушити грунт між рослинами, як тільки він підсохне, після чого внести калійні та фосфорні добрива в номінальних кількостях і відразу ж насипати на рядки спаржі валики з грунту, взяти яку можна з міжрядь.
У перший рік збору вибіленої спаржі висота валиків повинна бути 15-20 см, потім 25-30 см. Молоді пагони спаржі будуть не зелені, а білі, оскільки проростати через такий валик будуть без доступу світла.
У регіонах, де весна настає рано, збирання врожаю спаржі можна починати вже в першій декаді квітня, в більш прохолодних регіонах — пізніше. Збирають урожай обережно, розгрібаючи землю в тих місцях, де чітко видно тріщинки. Поступово потрібно відкопувати молодий паросточок до основи, у якій його потрібно зрізати. Найважливіше, при збиранні не пошкодити кореневище і молоді пагони спаржі. Що до проростків, то їх можна сміливо виламувати. Ті лунки, що утворюються після збирання врожаю, слід засипати поживним грунтом і добре ущільнити.
Зібрані пагони спаржі до моменту їх використання необхідно зберігати в пучках, вертикально в будь-якому холодному місці без доступу світла. Іноді, для того щоб пагони не зів’яли і не забарвилися на світлі, якщо темного приміщення у вашому розпорядженні немає, можна просто присипати вологим піском. У такому вигляді паростки можуть пролежати більше місяця, не втративши смакових якостей.
Одночасно з прибиранням проводять видалення бур’янів на грядках і розпушування грунту в міжряддях. У перший рік плодоношення не бажане розтягувати збирання врожаю більш ніж на 20 днів, а відразу після його закінчення необхідно розсипати всі гребені і підгодувати рослини аміачною селітрою (15-20 г на 1м ²).
Пагони спаржі використовують для безлічі різних страв, салатів, супів, їх відварюють у добре підсоленій воді, обсмажують в панірувальних сухарях на вершковому маслі або соняшниковій олії, консервують, маринують, солять і навіть роблять з них сурогат кави. Спаржа дуже смачна і корисна в харчовому плані, містить безліч біологічно активних і мінеральних речовин.
У жовтні, коли пагони почнуть засихати, їх необхідно зрізати біля самої землі, так щоб не пошкодити кореневище і видалити з ділянки. У більш холодних регіонах бадилля можна не зрізати, воно додатково захистить коріння від переохолодження в зимовий період.
Якщо все вказує на те, що буде дуже холодна зима з невеликою кількістю снігового покриву, то розсаду спаржі додатково слід укрити сухим листям або соломою.
