Здорова вівця – здорове ягня


Суягна матка спокійніша й обережніша за несуягну. Випасають її на пасовищах ближчих до кошари, щоб не перевантажувати тривалими переходами. Під час осінніх приморозків вівцям не можна давати натще замерзлі залишки картоплі і буряків, бо це може спричинити аборт. Тому краще на ніч у ясла класти солому. Напувають суягних овець відстояною водою. 3 кошари їх виганяють не поспішаючи, щоб вони не тіснилися у дверях і не завдали собі шкоди.

Суягних овець годують повноцінними кормами. Запліснявілий і затхлий корм також може спричинити захворювання й аборт. Корми повинні містити достатню кількість вітамінів. Кращий корм — вітамінне сіно трав, скошене до їхнього цвітіння. Таке сіно за правильного сушіння містить усі необхідні вітаміни. Воно придатне і для найменших ягнят. Слід пам’ятати, що у підмоклому сіні вітамін А руйнується. До речі, нестача вітаміну А також може спричинити аборт.

Вівці ягняться у кошарі, де й утримуються. Тому перед окотом кошару треба побілити і продезінфікувати (інвентар, перегородки, місця біля них тощо), тобто підготуватися до прийому ягнят.

Має бути і підстилка, до того ж така, яка б створювала достатній теплоізоляційний шар. Ягніння в жодному разі не повинно відбуватися на холодній землі. Якщо в господарстві кілько маток, то можна виготовити кілька плетених щитів розміром 1.5×1.5 м. щоб захищати ними немовлят від протягів. Щити розташовують з південного боку, далі від воріт. Загорожа з цих щитів потрібна для маток, котрі гірше приймають ягнят. Це насамперед стосується маток-первісток.


Наближення часу ягніння можна визначити за зовнішніми ознаками у тварини. У неї набрякає піхва, вона збільшується і подовжується. Зв’язки тазу розслаблюються, чіткіше виступає крижова кістка. Живіт опускається. Боки впадають і останні ребра, реберні відростки тазових хребців і тазові кістки стають виднішими. Вим’я набрякає, вівця стривожена, бекає, оскільки в неї починаються перейми. З піхви витікає слиз. Після цього починається ягніння (у родових шляхах спочатку з’являються навколозародкова оболонка і через прозору стінку видно ніжки ягняти). У результаті активних скорочень м’язів матки живота, що тривають 30-40 хвилин, а коли народжується двійня то і до двох годин, відбувається виведення плоду, що триває 4—8 хвилин. Через 2—3 години виділяється послід.

У більшості випадків окіт проходить нормально і не потребує допомоги. Якщо народжується велике ягня, допомога іноді потрібна. У разі неправильного положення плоду потрібно викликати ветеринарного лікаря або досвідченого чабана.

Після народження ягнят потрібно очистити від оболонок, видалити слиз з рота і ніздрів. Якщо пуповина не обірвалася, її треба перерізати на відстані 60—80 мм від черева, видавити з неї вміст і кілька разів занурити її кінець у дезінфікуючий розчин (Йодна настойка, спирт із формаліном) або використовувати аерозольний дезинфікуючий засіб.

Ягня слід обтерти чистою сухою соломою або чистим і сухим простирадлом. Особливо, якщо повітря холодне і дати матері облизати.

Після окоту вівці потрібен відпочинок. Через дві години можна дати їй високоякісне сіно і тепле пійло з пшеничних висівок, лляної макухи і кормової солі. Можна дати і теплу воду, й окремо суху суміш концентратів, напувати вівцю слід не менше трьох разів на добу і частіше годувати.

Матку з ягням утримують на обгородженій території. Вовну навколо вимені в неї обстригають, щоб ягнята краще знаходили соски і не звикали ссати вовну (це може спричинити захворювання). Варто обстригти і забруднені місця біля хвоста та на ногах. Вим’я потрібно обмити теплою водою і витерти рушником. Із сосків необхідно здоїти до окремого посуду перші краплі молозива, забрудненого бактеріями і підстилкою. Послід у вівці повинен виділитися через 2 — 6 годин після ягніння. Якщо цього не станеться через 10 годин, потрібно викликати ветеринарного лікаря. Послід виносять у визначене для цього місце.

Ягня відразу ж після народження шукає маму і намагається ссати молоко. Потрібно допомогти йому і переконатися, чи воно справді ссе. Це видно з вертіння хвостиком і рухів голови. Під час ссання потрібно допомогти ягнятам, у яких матері неспокійні, лоскітливі або первістки. Ягня повинне одержати молозиво, що має проносну дію і пришвидшує виділення первородного калу.

Молозиво містить захисні речовини і дуже багато поживних речовин, що сприяє зміцненню і ростові ягнят. Якщо у вівці мало молока й у неї народилася двійня, то одне ягня потрібно підсадити до матки з одним ягням і в якої багато молока або до вівці, у якої ягня загинуло. З двійні для підсадки доцільніше вибирати сильніше ягня. Воно краще подбає про себе. Підсадженому до чужої вівці ягняті потрібно допомогти, поки вона не звикне до нього.

Першим кормом ягнят, звісно, є материнське молоко. Якщо ви правильно годували овець, то нестачі в молоці ягнята не матимуть. Важливо дотримуватися і гігієни ссання. Ягнята від маломолочних маток підсаджують до багатомолочних або годують сисунів кілька разів на день коров’ячим молоком (температура має бути 35— 39). Під час годування потрібно дотримуватись необхідної гігієни.

З віком ягнята відчувають потребу у більшій кількості поживних речовин. У цей період маткам потрібно забезпечувати спокійний відпочинок і регулювати допуск до них ягнят. Ягнят поступово привчають до інших кормів. Щоб вони навчилися їсти їм слід згодовувати доброякісне сіно і концентрований корм, який тримають в особливому відділенні, так званому дитячому садочку. Ягнята заходять сюди через отвори в загорожі. Taкi відділення обладнують для ягнят у віці2—3 тижні. Поки ягнята утримуються разом з матками, вони можуть ссати материнське молоко досхочу. З дитячого садочку їх у віці до одного місяця підпускають до маток п’ять або шість разів на добу, через рівні, приблизно тригодинні, інтервали часу, залишаючи їх на півгодини, у віці до двох місяців — чотири рази, до трьох — тричі на добу. На ніч ягнят до маток не допускають.

Своєчасне підгодовування ягнят пришвидшую розвиток їхнього травного тракту, головним чином передшлунків, і підтримує ріст і розвиток. Якісне сіно вони повинні одержувати досхочу; добова даванка концентратів поступово збільшується, так щоб до кінця відлучення вона становила 0.5 кг. Харчову сіль дають лизати ягнятам досхочу.

Племінні ягнята повинні ссати матку до 90-100-денного віку. Правильно вирощенні ягнята до відлучення мають досягти половини маси матки.

На плем’я ягнят відбирають кілька разів. Уже у віці 6 тижнів можна попередньо визначити, чи задовольняють вони передбачуваним вимогам щодо вовни або м’яса. Ярочок з густою довгою вовною, особливо на спині, зазвичай, залишають на плем’я. Звертають увагу на ягнят, що народилися раніше, оскільки вони життєздатніші, від пізніше народжених. На плем’я залишають найкращих ярочок гарної структури, з добрими властивостями руна, від гарних маток і відмінних батьків. І останній добір, проведений після відлучення — лише орієнтовний, оскільки в молодому віці ще не можна оцінити всі необхідні особливості вовни екстер’єру.

Загальний принцип добору племінних ягнят полягає в урахуванні походження, продуктивності батьків та прабатьків, живої маси, статури, типу, стану здоров’я, продукції вовни, пігментації, складчастості шкіри, наявності остьового волосся й оброслості тіла. Перевагу віддають індивідуумам, із двійнят, щоб підвищити плодючість.

Якщо хочуть одержувати від овець овчину, то відбирають ягнят з гладкою шкірою, без складок. Овчина із складками під час обробки розривається

Ягнята з грубим кістяком або слабкої конституції, з вадами вовни та вибраковують на відгодовування.

Правильно вирощувані ягнята повинні важити за відлучення у віці 100 днів відповідно мериноси: ярочка — не менш 21 кг, баранчик — 23 кг, цигайські — відповідно 20 і 22 кг, волоські — не менше 18 і 20-21 кг, східно-фризькі — понад 21 і 23 кг.




Поділитись своєю думкою