Кролі — не лише хутро, а ще й дієтичне м’ясо


М’ясо кролів є джерелом повноцінного білка, мінеральних речовин і вітамінів. До того ж, на відміну від бройлерного, це так зване біле м’ясо, що має невисоку калорійність.

Кролячий жир більше ніж в інших сільськогосподарських тварин має поліненасиченних жирних кислот, які перешкоджають відкладенню холестерину в артеріях людини. Саме тому кролячі продукти мають низький вміст холестерину.

Ослаблення пам’яті, зниження розумової діяльності, погіршення сну, підвищення нервової дратівливості, запаморочення, слабкість у ногах, болі і судоми в литкових м’язах — симптоми хвороб, пов’язані, перш за все, з підвищеним вмістом холестерину.

Вітамінний та мінеральний склад кролячого м’яса практично незрівнянний ні з яким іншим м’ясом. Так, у ньому міститься значно більше вітамінів В і РР, ніж у яловичині та баранині. Багато в ньому заліза, фосфору і кобальту, в достатній кількості є марганець, фтор і калій. Водночас у кролятині мало солей натрію, завдяки чому вона незамінна у дієтичному харчуванні. Тому насамперед рекомендована тим, хто страждає на харчову алергію, захворювання серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, печінки, порушення обміну речовин. Продукти з кролячого м’яса особливо необхідні для хворих на цукровий діабет — захворювання, що найшвидше поширюється у світі, яке стало уже серйозною загрозою для життя українців.


Проте кролівництво в останні десятиріччя розвивається нерівномірно. Тим часом розвиток кролівництва в країнах Європи і, особливо, Китаї, продовжує набирати темпів. І сьогодні кроляче м’ясо, завдяки його дієтичним властивостям, цінується значно дорожче за свинину, яловичину та м’ясо птиці.

З метою збільшення використання кролячого м’яса населенням у країнах Африки здійснюється міжнародний проект із створення кролеферм біля сімей, що мають обмежені ресурси. Програма передбачає також організацію збуту кролів.

Великої втрати кролівництву можуть завдати хвороби — міксоматоз та вірусна геморагічна хвороба.
Своєчасна вакцинація, як показав досвід ряду фермерських господарств, дають належні результати. Проте у зв’язку з тим, що зараження кролів відбувається за контакту з хворими тваринами через корми, інвентар, спецодяг і спецвзуття персоналу, що доглядає за цими тваринами, а також через птахів, гризунів та інших тварин, суворе виконання і контроль за ветеринарно-санітарними заходами на територіях можливої появи збудників хвороби повинно бути організовано на державному рівні. І тут слід враховувати, що мисливці, котрі відстріляли хворих зайців, знімаючи з них шкірки, також можуть механічно перенести вірус на ферму.

Використання лікувально-профілактичних добавок, що підвищують можливості природної системи саморегуляції організму, значно знижує ризик виникнення вказаних хвороб у господарствах, а на фоні своєчасної вакцинації практично, як показав досвід, запобігає йому.

Науково й експериментально доведено дієве застосування лікувально-профілактичної кормової добавки «Мінерол» (ТУ 46-45.292-97). Використання Мінеролу в кількості 2%, як засвідчує практика, не тільки підвищує середньодобові прирости кролів, а й сприяє високому їхньому збереженню.

Важливим чинником, що впливає на збереження поголів’я, є надійне забезпечення кролів водою.
Досить поширений факт канібалізму на кролефермах, причиною якого є не тільки внутрішньовидова конкуренція і чинник природного відбору, а й. як встановлено досвідом, відсутність води, зокрема в нічний час.

Потреба кролю у пити воді значно збільшується підчас годування їх сухими гранульованими кормами з високим вмістом білка (100 МЛ води на 1 кг живої маси або 200 мл на 100 г гранульованого корму). Особливо багато води потрібно сукрільним і лактуючим кролицям. Влітку кролиця з сімома кроленятами віком 0,5-3 міс. може випити до 3.5 води. Поять кролів щодня — вранці й увечері, але вода в клітці повинна бути постійно.
Взимку бажано давати підігріту (до 35—39°С) воду не менше двох разів на добу. Під час годування кролів досхочу основну частину води вони випивають у вечірній і нічний час, тобто в той період, коли споживають найбільшу кількість кормів. Кращим способом задоволення потреби в питній воді є організація автоматичного напування.

Використання подібного годування, відповідно до фізіологічних потреб організму — значний чинник успішного розвитку кролівництва.

За такого стану особливу роль у підвищенні продуктивності і збереженні кролів, а також у виробництві якісної хутряної продукції, як показали дослідження, можуть відігравати речовини, що збалансовують з урахуванням раціону по білках й особливо — сірки.

Відомо, що обмін сірки в організмі тварин тісно пов’язаний з загальним обміном і найчастіше відбувається паралельно з обміном азоту. Тому забезпечувати тварини сіркою необхідно з урахуванням азоту. Про щонайбільше кількісне співвідношення вказаних поживних елементів у раціоні для кролів у доступних інформаційних джерелах не згадується. Відомо, що для дієвого використання азоту в організмі великої рогатої худоби співвідношення азоту й сірки має бути 10—12:1, а також відомо, що оптимальний вміст сірки в раціоні високопродуктивних овець повинен бути на рівні 3,5—3,9 г/кг сухої речовини корму. Це свідчить про те, що відомими традиційними кормами забезпечити таку потребу тварин у сірці неможливо, тому її необхідно використовувати у вигляді добавок. Вважається, що сірка краще засвоюється з амінокислотами, які містять сірку, зокрема, з метіоніну.

Для підвищення збереження кролів і збільшення їхніх середньодобових приростів апробовано використання кормової добавки «Провумін» ТУ у 46.15.428-99, що містить метіонін. Залежно від рецепту вона може містити до 12 г/кг сірки.

Встановлено, що за використовування вказаної добавки в кількості 8% у раціоні молодняка кролів, яких вирощують на м’ясо, середня маса кролів віком 90 днів досягала 2650 г за 100%-ої їхньої збереженості. До того ж співвідношення азоту до сірки в раціоні було рівним 9:1.




Поділитись своєю думкою