Ківано — далекий родич огірка


Як не дивно але знайомий багатьом по прилавках супермаркетів і по екзотичних салатах, на великі свята, плід ківано виявляється є далеким родичем всім добре відомого огірка. Звичайно зовнішня схожість з огірком лише часткова, плід ківано трохи схожий на огірок за формою і має подібний з огірком аромат, в іншому ж більше все-таки відмінностей. Стиглий плід ківано пофарбований у яскраво-оранжевий колір, має великі і рідкі шипи на поверхні і лимонний присмак шкірки. Смак м’якоті ківано комбінований, він поєднує в собі смаки банана, лимона, ківі і навіть дині.

Батьківщиною ківано вважаються або Азія, або Південна Америка, точно це невідомо, однак більш широко їстівні форми цієї рослини поширені в Південній і Центральній Африці, Європі та Північній Америці.

Ківано можна використовувати і як плодову та як декоративну рослину. Зовні це ліана, яка сильно гілкується, має тонкі, досить крихкі і борознисті стебла, що досягають довжини 5 м. Листя трьох або п’ятироздільне, мають жорстке опушення. Цікаві квітки, вони хоч і дрібні, але яскраво-жовті і досить численні. Плоди ківано розташовуються на довгих плодоніжках, вони мають овальну форму, зелене забарвлення і досягають розміру великого апельсина. Насіння в плодах дрібні, плоскі.

Плоди ківано цінні як в харчовому, так і в лікувальному плані, вони багаті вітаміном С, Р-активними речовинами, містять мінеральні солі лужного характеру, цукор і органічні кислоти.


Плоди можна вживати у свіжому вигляді, маринувати й консервувати; вони досить довго зберігаються — до півроку.

Свіжими плоди вживають так — розрізають їх навпіл і ложкою вичерпують вміст.

Ківано, незважаючи на те, що культура ця заморська, вирощувати досить просто. Ця культура навіть менш вимоглива до грунтової родючості, ніж огірок, однак, обов’язково потребує хорошого дренажу й достатку поживних речовин. Ківано краще росте в умовах короткого дня, вона світлолюбива і теплолюбива, не переносить навіть слабких заморозків і затримується в розвитку в тіні і при температурах нижче 12 ° C.

Оптимальною температурою для росту і розвитку ківано вважається 25 ° C. У Центральному регіоні України в роки з жарким літнім періодом плоди ківано дозрівають навіть у відкритому грунті.

Позитивною якістю ківано є підвищена стійкість до більшості небезпечних хвороб і шкідників, а також легкість розмноження — насінням, розсадою і живцями.

Завдяки роботі селекціонерів створено чимало прекрасних сортів ківано, проте вітчизняний сорт тільки один — Зелений дракон. Цей сорт являє собою однорічну дводомну рослину, період від посіву насіння до збору плодів, у якого дорівнює 73-75 дням. Стебла у сорту повзучі, досягають довжини трьох метрів, листові пластинки зеленого кольору. Плоди мають овальну форму і горбкувату поверхню, повністю стиглі вони жовтого забарвлення, масою близько 150 г. Урожайність з квадратного метра при схемі посадки 40х35 см близько 3,5 кг.

В Україні ківано, незважаючи на невисокі його вимоги до агротехніки, краще вирощувати через розсаду. Для її отримання насіння необхідно висівати приблизно за 30-35 днів до висаджування розсади на постійне місце, тобто в кінці квітня або початку травня. Приблизно за 20-25 годин до посіву насіння потрібно замочити в розчині будь-якого стимулятора росту, після чого висадити в торфо-перегнійні горщики діаметром близько 10 см, попередньо заповнені живильною сумішшю на глибину 3-3,5 см.

Після того як розсада буде готова до висадки її спочатку потрібно розмістити в тепличку, парничок або під плівку, щоб вона пройшла акліматизацію. Лише тільки після того як пройде період з поворотними заморозками плівку можна прибрати.

Висаджують ківано зазвичай рядами з відстанню між ними 35-40 см, а між рослинами близько 40 см. Вибирайте для посадки відкриті для сонця, але захищені від холодного вітру місця, краще поблизу огорож і альтанок, щоб рослини могли плестися.

Зростає ківано швидко і дуже красиво виглядає протягом усього вегетаційного періоду.

Для того, щоб зберегти декоративність якомога довше і отримати смачні і корисні плоди, потрібно періодично рихлити ґрунт біля рослин, видаляти всі бур’яни, а також поливати рослини через 2-3 дні витрачаючи по 3-4 літри води під кожну.

Досить добре відгукується ківано і на підживлення, причому вносити добрива потрібно весь сезон з періодичністю один раз на два тижні. Підійде коров’як або курячий послід, розведений у відношенні 1: 5 і 1:15 відповідно. Внесення органіки потрібно чергувати з підгодівлею мінеральними добривами, краще комплексними в дозі 50 г на відро води.

Підгодівлі, однак, можуть привести до активного росту пагонів і викликати їх загущення, якщо це спостерігається, то потрібно всі бічні пагони прищипнути на зав’язь, а ті, що сформували чоловічі квітки вирізати зовсім.

Зазвичай збір урожаю виробляють в декілька прийомів, прибираючи молоді зав’язі у віці 4-7 днів. Помічено що ранній збір плодів стимулює активний ріст нових.

Після закінчення періоду вегетації плоди що залишилися можна прибрати всі разом.




Поділитись своєю думкою