Як доглядати за пічкою на твердому паливі


Якщо ваш дім опалюється пічкою, перевірте, чи не перешкоджають проходженню теплого повітря від джерела опалення стіни чи двері. Якщо в кімнати не виходять поверхні печі, може варто подумати, як зробити центральне повітряне опалення? Найпростіший спосіб — це зробити жалюзійні отвори біля стелі й підлоги на стіні, що відокремлює кімнату, де розташована пічка. Розміри отворів можуть бути різноманітними, наприклад, 20×15 см. Через верхній отвір тепле повітря буде надходити в кімнату, що обігрівається, а в міру охолодження повертатися через нижній отвір.

Якщо у вас ніщо не перешкоджає поширенню гарячого повітря від печі, а в кімнатах все одно холодно, значить причина в самому джерелі тепла. Це може бути неякісне паливо, неправильне влаштування паливних камер, інші конструктивні вади.

Що ж робити? Передусім зверніть увагу на паливо. Як відомо, будь-яке паливо складається з двох складових: ті, що горять, і ті, що не горять. Ті, що горять, — це вуглець, водень і сірка, а ті, що не горять — кисень, зола і вода. Паливо з великим вмістом вуглецю і водню вважається найякіснішим.

Якщо ви топите дровами, то пам’ятайте, що на зиму найкраще запасатися дубовими й березовими полінами. Згоряючи, вони виділяють набагато більше тепла, ніж дрова м’яких порід дерев. З усіх же видів палива за тепловіддачею (ккал/кг) дрова перебувають на найнижчому місці — 2800—3300 ккал/кг; трохи кращий — торф шматковий і брикетний — від 3000 до 4000 ккал/кг; ще ліпше — буре вугілля — 4700 ккал/кг. Найбільша теплоємність у кам’яного вугілля й антрациту — від 5000 до 7200 ккал/кг.


При згорянні водню в паливі дві його вагові частини з’єднуються з однією ваговою частиною кисню. Так утворюється водяна пара. Вона разом з димом виноситься в димар.

Вода міститься в будь-якому паливі. Коли спалюємо вугілля, у димові є до 3 % водяної пари, а при спалюванні дров середньої вологості — близько З0 %.

Дуже важливо, щоб у піч надходило достатньо повітря, інакше паливо згоряє не повністю (дрова горять темно-червоним полум’ям чи просто жевріють). З труби дим виходить дуже густим і чорним. У такому димові багато незгорілих дрібних частинок палива — сажі. Часто сажа осідає на стінках каналів печі і димоходу, засмічує їх, чим зменшує теплопровідність стінок.

Нерідко на стінках печі з лицьового боку починають з’являтися чорні плями чи смуги, які до того ж мають неприємний запах. Це відбувається тому, що температура вихідних газів дуже низька. Охолоджена водяна пара осідає на стінках каналів димоходу у вигляді дрібних крапельок і, змішуючись із сажею, утворює чорну рідину. Саме вона і просочується в кладку печі. Щоб цього не траплялося, по можливості потрібно спалювати сухе паливо, яке б краще прогрівало стінки печі і димоходу та випаровувало осілу на них вологу.

Волога може з’являтися і через конструктивні вади печі, наприклад невідповідні розміри колосникової решітки, висоти поду печі і димоходу, а також влаштування паливника.

Зверніть увагу на ширину і висоту топки печі У малих печах ширина становить 200—250 мм, у великих — 300—380 мм. Висота топкової камери, якщо рахувати від колосникової решітки, буде залежати від того, який вид палива ви використовуєте. Для дров вона повинна бути 800—1000 мм, для кам’яного вугілля — 750 мм, для торфу — 650—750 мм.

Конструктивно кращими топками вважаються такі, у яких є піддувало і колосникова решітка, яку ставлять з невеликим підйомом у напрямку до задньої стінки.

Треба правильно встановлювати решітку — у середині паливника щоб вона була нижче поду на один ряд кладки. У такий спосіб роблять ніби коритце з нахилом стінок до решітки паливо буде постійно скочуватися на решітку і рівномірно згоряти.

Тепер про товщину стінок димоходу. Нормальною вважається товщина в пів цеглини. Але тонкі стінки за наявності протягів швидко холонуть Тоді можна порекомендувати спорудити подвійний димохід — два ряди з товщиною стінок у чверть цеглини. Спочатку потрібно буде викласти основну трубу, по якій підуть гарячі гази. Потім, відступивши від неї на 50 — 60 мм, зводять своєрідний кожух, а простір зверху закривають цеглою. Повітря усередині цього кожуха буде захищати димохід від переохолодження. Якщо у вас димохід товщиною в півцеглини, то встановіть навколо нього (на відстані 50—60 мм) металевий кожух, а проміжок засипте сухим шлаком.

Як правильно топити піч? Перед укладанням дров у паливник необхідно очистити від попелу колосникову решітку і піддувало (зольник). Це забезпечить приплив повітря до палива, що горить.

Заповнювати пічку щільно паливом не варто. Тих же дров кладусь стільки, щоб між ними і верхом паливної камери був простір (500-600 мм). Тоді найдрібніші частинки палива згорять відразу (раціонально буде використовуватися паливо) і майже не будуть осідати у внутрішніх димоходах. У протилежному випадку димові канали заб’ються, пічка стане диміти і менше нагріватися.

Перед тим, як топити вугіллям, у паливник закладають невелику кількість дров чи соломи і прогрівають пічку, поліпшуючи тягу.

Щоб дрова нормально згоряли, їх треба укладати шаром товщиною 250—350 мм (при вологості дров 25%). Висота покладеного в топку торфу з вологістю 30% повинна становити 200—300 мм. кам’яного вугілля — 100-160. антрациту — 150-240 мм.

Якщо шматкове паливо погано розгоряється, то попередньо розтоплюють сухими дровами. Категорично забороняється розпалювати пічку бензином гасом та іншими небезпечними рідинами.

Для однорідності згоряння вугілля сортують на шматки однакового розміру. Багато господарів не знають, що робити з дрібним вугіллям, коли його занадто багато. Радимо зробити так: змочіть газету, у неї загорніть вугільний дріб’язок. Потім такі пакети (1—2 штуки) завантажте в грубку разом зі шматками великого вугілля, розміщаючи їх біля стінок па-ливника.

Повітря в топку повинно надходити безупинно. Велике надходження його з гудінням багатьма господарями сприймається як показник прекрасної роботи пічки. Це помилка, тому що подібне гудіння допустиме лише під час розпалювання печі, потім надходження повітря потрібно трохи обмежити. Адже надлишок його охолоджує пічку і погіршує горіння.

Коли паливо надійно розгорілося, при глухому поді й одних дверцятах, останні варто тримати трохи відкритими (приблизно на 2—3 см) для надходження повітря в помірній кількості. Якщо ваша піч оснащена подвійними топковими дверцятами, то зовнішню варто тримати зовсім відкритою, внутрішню ж з отвором для припливу повітря щільно прикрити. Після розпалювання також варто трохи прикрити в’юшку чи засувку, щоб була середня тяга.
Контролювати процес горіння можна за кольором вогню. Полум’я має бути солом’яно-жовтого кольору, а дим — білий чи майже прозорий.

Звертайте увагу і на температуру вихідних газів. У нормі, якщо димові гази в димохід входять з температурою не нижче 200—250°С, а виходять з нього не нижче 150°С. У такому разі конденсат майже не утворюється.

Виміряти температуру вихідних газів можна біля заслінки — тут вона повинна бути не нижче 200°С. Для цього користуються термометром або сухою скалкою, яку кладуть упоперек отвору заслінки. Виймають її через 20—30 хв. Якщо у вас усе в нормі з пічкою, скалка набуде кольору шкірки білого хліба. Коли ж колір не змінився, значить температура нижча від норми. Якщо скалка набуде кольору чорного хліба або звуглиться — це свідчить про занадто високу температуру. Регулювати її, як зазначалося вище, можна піддувалом, заслінкою, дверцятами. Нормально, коли стінки печі нагріваються до 60°С, а в окремих місцях — до 90°С. Будете перегрівати — утворяться тріщини на її поверхні, на кахлях.

Ви можете удосконалити свою пічку, встановивши на одній із стін металевий обігрівальний щиток, який буде нагріватися швидше від цегли і віддавати тепло в кімнату. Для цього в обраному місці із зовнішнього боку печі виймають цеглини і замість них вмуровують щиток, який виготовляють з міцної жерсті із загнутими по периметру краями не менш ніж на половину товщини стінки. Місце стику ретельно зашпаровують.

Бувають випадки, коли палива витрачається дуже багато, а пічка все одно нагрівається дуже слабко. Відбувається це найчастіше через конструктивні вади печі, наприклад товщина стінок надмірна. Цю ваду можна усунути лише переклавши піч або окрему стінку.

Щоб пічка швидко не охолоджувалася після протоплювання, часто господарі дуже рано закривають заслінку, не зважаючи на те, чи залишилося над шаром вугілля, що перемішується, блакитно-синє полум’я. А потім, буває, з’являється головний біль, причина якого — легке отруєння чадним газом (окисом вуглецю), що не має запаху. Пам’ятайте: важке отруєння може призвести до смертельних наслідків.

Часто мало гріють ті печі, за якими погано доглядають. Тому чистити їх бажано мінімум один раз на рік (восени). Якщо пічкою користуються цілий рік, її чистять кожні півроку. Під чищенням передусім маємо на увазі видалення сажі, що зменшує тягу в печах і погіршує нагрівання стінок. Після чищення потрібно замазати всі наявні тріщини, у тому числі найдрібніші. Адже в них може просочуватися повітря і охолоджувати нагріті стінки. Також слід звернути увагу на щілини в усіх дверцятках. Підсмоктування повітря через них дуже охолоджує пічку. До того ж, якщо не зашпаровувати щілини в дверцятах, вони рано чи пізно випадуть з печі, що може призвести до пожежі під час горіння. Підпирати дверцята полінами також не варто. Краще оббийте навколо них штукатурку і розберіть кладку навколо двірного прорізу — як у зовнішній стінці, так і у внутрішній. Тільки робіть це обережно, щоб не пошкодити кладки всієї печі. Прочистіть шви і, постукуючи молотком, розхитайте цеглини. Якщо потрібно, до дверцят прикріпіть металеві смужки чи дріт. Вони будуть міцно тримати дверцята при правильному заправленні в пази між цеглинами.

Цеглу для заміни використовують тільки червону, повнотілу (без дірок) і без тріщин. Перед встановленням її варто замочувати.

Якщо є завали в печах і вогнищах, доведеться розбирати один бік і відновлювати внутрішні перегородки між димоходами, які обов’язково прочищають.

Не залишайте без уваги й те, що у вас може перегоріти колосникова решітка. Без неї протоплювання печі буде неякісним. Для заміни цієї важливої частини пічки навколо колосникових ґрат видаліть стару глину, шлак, попіл, підніміть цеглу і потягніть на себе. У зворотному порядку поставте нову решітку.

Якщо пічка швидко холоне після протоплювання, можливо, заслінка нещільно прикриває димохід і тепло швидко виходить з пічки. Знайти нещільності в такому разі дуже просто. Потрібно запалити свічку і піднести її до відкритих дверцят топки. Якщо полум’я відхиляється в камеру горіння, значить труба не щільно перекрита заслінкою. Доведеться шукати причину й усувати її.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *