Криниці шахтного типу діаметром понад 80 см чистять методом народної толоки, коли один із сусідів опускається на мотузці на дно і проводить санітарні роботи.
Для криниць меншого діаметра такий спосіб не підходить. У мене на садовій ділянці криниця глибиною 6 м, діаметром 50 см у перший рік після спорудження замулилась на 50 см. Щоб видалити пісок і мул, я виготовив пристрій, за допомогою якого за дві години вичистив дно і ще поглибив його (синя глина) на півметра. Сусіди по дачі, в яких криниці з діаметром, що не перевищував 80 см, скористалися моїм пристроєм і всі залишились задоволеними.
Пристрій виготовляють з відрізка товстостінної металевої труби діаметром 100—130 мм і довжиною 150—200 мм. Найбільш придатні /для цього поршневі чугунні гільзи автотракторних двигунів. Верхню (з бортиком) частину гільзи заварюють металевою пластиною. Залишається незавареним сегмент шириною 2 см для виходу повітря за швидкого падіння і для виливання води при підйомі пристрою.
У нижній загостреній частині гільзи вирізають стінку розміром 1/3 діаметра гільзи і 1/3 її довжини. У верхній частині, де заварене дно, просвердлюють два отвори діаметром 5 — 6 мм, в які вставляють кінці металевої дужки, як у відра.
До дужки кріпиться кільцем відрізок металевого троса діаметром 2 — 3 мм, довжиною 200 мм, на кінці якого кріплять гачок з цвяха у вигляді букви Г. На нижній частині гільзи біля країв вирізу просвердлюють теж два отвори, і також кріплять дужку з тросом довжиною 300 мм з металевим кільцем на кінці. До цього кільця прив’язують мотузку довжиною на 1,5—2 м довшу, ніж глибина криниці від верху цебрини.
Процес видалення мулу чи поглиблення дна, якщо це потрібно, проводять так: викачують або вичерпують воду з криниці. Один кінець мотузки прив’язують до верхньої частини цебрини, а другий до троса нижньої дужки.
Гачок троса верхньої дужки чіпляють за кільце троса нижньої дужки, де прив’язана мотузка.
Тримаючи рукою мотузку, піднімають гільзу, яка завдяки гачку, зачепленому за кільце троса нижньої дужки, займає вертикальне положення.
Опускають гільзу на мотузці в криницю і на висоті 1,5—2 м відпускають мотузку. Гільза падає на дно зрізаною загостреною частиною і під своєю вагою, як совок занурюється в мул, пісок чи грунт дна.
Гачок верхньої дужки при цьому звільняється і при наступному підйомі мотузки, завдяки тросу і нижній дужці гільза вивертається і в неї набирається мул чи грунт. Вода, якщо вона потрапила в гільзу, виливається через щілини в дні. При наступних опусканнях гільзи мотузкою регулюють занурення гільзи в дно по периметру і середині дна. Висота, з якої кидається гільза, визначається шляхом «проб і помилок». Успіхів вам і чистої води.
