Відомо, що без вітамінів людський організм функціонувати не може, причому мусить отримувати їх протягом усього року і в достатній кількості, з квітня цієї проблеми вже не існує, бо на кінець місяця надходить свіжа зелень шпинату, скорцонери, цибулі батут, шніт та багатоярусної. Їхні стебла виростають до 15—20 см. Місяць за місяцем, з квітня по жовтень отримуємо вітаміни з власного городу, до грудня, а то й до Нового року поступово достигають помідори, зірвані зеленими перед приморозками. А от з січня по квітень непереливки. Організму не вистачає вітамінів, звідси авітаміноз і всі пов’язані з ним негаразди. На жаль, синтетичні вітаміни не є повноцінною заміною створеним природою.
Цьому лихові легко зарадити, якщо завести на присадибній ділянці таку цікаву рослину, як широколиста цибуля. Її можна використовувати дня вигонки і забезпечити себе вітамінною зеленню в місяці вітамінного евіциту вітамінною зеленню.
Життєвої енергії дорослої цибулини вистачає, щоб одержати зелень взимку в достатній кількості, не вдаючись до застосування добрив та підживлень, тобто мати екологічно чисту продукцію.
На жаль, в Україні широколиста цибуля поширена дуже мало, принаймні, у каталогах овочівників я її не бачив жодною разу, хоча існую близько 20 сортів цієї рослини з цибулевим і часниковим запахом.
З-поміж згаданих 20 сортів широко вживаються тільки два види широколистої цибулі з часниковим смаком: ведмежа (левурда) та переможна, і то тільки тому, що росте у дикому вигляді у змішаних лісах. Але ж ці види прекрасно ростуть і на присадибних ділянках.
Хочу розповісти про широколисту цибулю з цибулевим запахом, з довжиною листка (пера) до 1 м і шириною 15—20 см.
Отримав з Воронежа від колеги-городника три сорти широколистої цибулі — Гігант, Суворова, Повстиста. На жаль, колега технологією вирощування поділитися не захотів, отож близько 10 років знадобилося для відпрацювання технології вирощування та вигонки. Саме ці цибул завдяки своїй унікальності заслуговують на детальний опис.
Підземна частина (доросла цибулина) досягає в діаметрі 10—12 см, вкрита білою лускою. Смак цибулевий, але без їдучості, що дає змогу вживати іі в їжу при захворюваннях підшлункової залози, оскільки вона не спричиняє печії. Вживаю її в їжу як звичайну цибулю. Вона прекрасно зберігається до нового врожаю в сухому прохолодному міси. Листя цієї цибулі має гофровану будову, смак цибулевий, ніжний, з часом не грубішає, без їдучості, довжина до 1 м, ширина 10—15 см. Рослина надзвичайно морозостійка, легко витримує морози до 10°С. Двох—трьох листків вистачає, щоб приготувати салат для родини з п’яти чоловік.
Рослина дуже рання. Як правило, на 1 квітня середньостатистичної весни листок широколистої цибулі сягає довжини 30—35 см ширини 5—8 см і його вже можна споживати їжу.
Дорослі цибулини можна висаджувати у будь-яку пору року, навіть взимку під час відлиг, тільки слід мати на увазі, що висаджені взимку й навесні дорослі цибулі не дадуть подвоєння і насіння.
Найдоцільніше висаджувати дорослі цибулини після викопування та розділення (кожна висаджена доросла цибулина за вегетаційний період подвоюється).
Частину викопаної цибулі залишають на споживання як ріпчасту цибулю, а решту висаджують на перекопану грядку. Бажано перекопати її з осені і внести курячий послід. Щоб грядка не пустувала до висаджування широколистої цибулі, можна навесні висадити на ній ранні (але не коренеплідні) культури — салат, крес-салат тощо.
Вищезгадані операції проводяться після повного всихання надземної частини і визрівання насіння (розтріскуються насіннєві коробочки).
Всихання надземної частини і достигання насіння відбувається наприкінці червня — на початку квітня. Квітує широколиста цибуля на початку червня. Суцвіття має вигляд кульки фіолетового кольору діаметром 15-20 см. У кожному суцвітті від 100 до 300 квіток, завдяки чому воно надзвичайно декоративне і з нього можна навіть скласти гарний букет.
Сигналом до виламування стрілок на насіння є повне їх всихання. На цей момент насіннєві коробочки починають розтріскуватися. Суцвіття тобто вже насіннєвий матеріал, ще деякий час тримають для дозрівання під провітрюваним навісом, а коли насіннєві коробочки починають масово розтріскуватися — обмолочують.
Технологія вирощування широколистої цибулі з насіння — нескладна, але досить клопітна справа, адже дорослу цибулину з насіння можна отримати на четвертий рік. Хто більш-менш обізнаний з процесом стратифікації, у того не повинно виникати проблем.
Вирощувати широколисту цибулю з насіння можна двома способами: Сівбою свіжозібраним насінням влітку (тоді воно проходить природну стратифікацію) або стратифікованим насінням навесні.
Свіжозібране насіння відразу після обмолоту висівають густо в политі канавки завглибшки 2—3 см. Насіння сортів Гігант, Суворова зійде через рік навесні, а Повстистої — через два роки.
Це основна схема отримання дорослих цибулин з насіння. Можливі різні нюанси наприклад, якщо весна посушлива, стратифіковане насіння може зійти через рік. Тож ні в якому разі не можна перекопувати кілька років грядку з висіяним насінням Наприклад, насіння Повстистої цибулі може зійти аж на третій рік.
Тому, хто вирішить вирощувати широколисту цибулю, раджу завести щоденник.
Широколиста цибуля не тільки обдаровує нас зеленню навесні, вона ще й порадує взимку салатами із свіжої зелені, одержаної вигонкою, яку я опишу коротко, а кожен, хто захоче зайнятися вирощуванням і вигонкою широколистої цибулі, матиме змогу відпрацювати технологію до тонкощів.
Вигонка широколистої цибулі складається з трьох етапів: пробудження зі стану спокою, укорінення і проростання та власне ви гонки.
Етап І. Пробудження зі стану спокою
Для цього цибулини витримують за температури 5—8°С протягом 10—14 днів Приблизно така температура у нижній ніші дверцят холодильника.
Етап II. Укорінення і проростання
Після холодильника цибулини висаджують у ящики висотою 20—26 см (не менше, бо інакше цибулину видавить коріння), заповнені прожареним піском, річковим або будівельним. Прожарюють пісок, щоб уникнути різних хвороб збудники яких можуть бути в грунті.
Ящики ставлять у темний погріб з температурою 10—12°С. де і відбувається укорінення та проростання цибулини до висоти 8-10 см. Обов’язково стежать за вологістю піску і в разі потреби поливають теплою водою.
Етап III. Вигонка
З підвалу ящики на 3-4 дні переносять до приміщення зі слабким освітленням і температурою 16—18°С. Надалі їх виставляють на підвіконня, опалювану віранду з температурою 20—22°С. Контролюють стан грунту.
Тривалість вигонки від початку пробудження і до кінця, тобто до отримання готової продукції, становить 16—18 тижнів. Отже, коли свіжа зелень потрібна до якоїсь урочистої дати, тоді неважко зробити нескладні підрахунки і визначити дату закладання цибулин на пробудження зі стану спокою.
Заведіть у себе на ділянці широколисту цибулю — не пошкодуєте Невеличка грядка з 30—40 цибулин забезпечить сім’ю з 4—5 осіб ранньою зеленню навесні і порятує від авітамінозу взимку.
