Останнім часом все частіше українці які живуть у власних будинках, особливо в селах, вирощують корейські свинки. Оскільки спеціальної літератури про них в Україні немає тому я зважився поділитися досвідом розведення цих дуже корисних і поки що рідкісних тварин.
Їх у нас називають по-різному. Корейськими, китайськими, в’єтнамськими свинками. Всі ці породи походять від одного предка — східноазійського дикого кабана. На їхній батьківщині, в Китаї, різні породи цих свиней носять назви сіамської свині. В Італії з них (методами селекції) за десять років вдалося вивести найменшу в світі свиню. Максимальна маса 9 кг. Найбільше таких тварин у Франції. Тільки офіційно зареєстровано понад десять тисяч. В основному це декоративні тварині.
Свині, які цікаві для розведення в Україні, завезені до України з Угорщини. Це помісь різних порід китайських свиней що мають основну характерну ознаку: вони низькорослі, коротковусі, швидкоплідні. Поширена в Україні одна лінія цих свинок. Поліпшена й адаптована до наших умов ветеринарним лікарем з Тернопільщини А.Ногасом. Наскільки мені відомо, розводять їх лише у нас на Вінниччині та Тернопільщині. Нині, як повідомило китайське посольство вивезення живих свиней з Китаю заборонено.
Це дуже економічно вигідні, не вибагливі в годуванні тварини. Основна цінність корейських свинок у тому що вени травоїдні. Свинки дуже економно використовують випаси та майже не риють. Для беконної мети на випасі, без будь-якого підгодовування, у віці 3-4 місяців набирають масу 40—60 кг за довжини тіла близько 1 м. Якщо ж їх підгодовувати то за 3—4 тижні іони повністю запливуть жиром, навіть лінуються зводитися на ноги.
Читайте також: Свині – найбільш вигідно вирощувати на власному подвір’ї
Корейські свинки дуже чистоплотні. На пасовищі, для справляння власних потреб, постійно «ходять» в одне й те саме місце. Воші дуже швидкоплідні, і якщо їх утримувані не окрема то спарюються у 3-4 — місячному віці. Вагітність триває, як і в звичайних 110—140 діб. Поросята народжуються маленькими, масою близько 500 г, видющими і дуже пругкими. Через 2—4 години добре бігають і стрибають. Свиноматка винятково дбайлива мати. Спокійна і не буває випадків, щоб вона наступила чи лягла на маля. Старанно готує їм кубло. У перші дні майже не відходить від потомства. У місячному віці поросят відлучають від свиноматки.
У нас перший приплід свинки дали у віці 7-8 місяців. Взагалі це дуже багатоплідні тварини. За цшільненого парування можна мати три опороси на рік. В одному виводку доросла самка має 16-25 поросят. Тривалість життя корейських свинок до 30 років.
В Угорщині корейські свинки користуються дуже великою популярністю. Там їх розводять як кроликів. В їжу використовують в основному молоду поросятину. Влітку свинки живуть за рахунок випасу, а взимку їдять сіно чи будь-які зернові відвійки. Як і звичайнім свиням їм можна згодовувати варену картоплю, кухонні відходи, буряки, гарбузи, тичку, падалицю яблук та груш. До кормів вони зовсім невибагливі. І головне, щоб біля них постійно була вода.
Я впевнений що в Україні в корейських свинок велике майбутнє. Справжні господарі познайомившись з ними ближче, зуміють оцінити їхні корисні властивості. Дуже смачні і мають привабливий вигляд корейські свинки запечені у сметані. Всім гарно прикрасять святковий стіл та задовольнять запити й смаги найвибагливіших гурманів. Важко утриматися, щоб не поділитися рецептом.
Ошпарене порося витерти рушником, натерти борошном і обсмажити на вогні. Розрізати черевце, видалити нутрощі. Старанно вимити. Розрубати хребцеву кістку від тазу до шиї з середини. Натерти сіллю. Покласти на деко спинкою догори. Змастити сметаною та полити розтопленим жиром. На дно влити трішки води і смажити близько години, час від часу поливаючи жиром. Готове порося легко проштрикнути загостреним сірником. Смачного!
