Багато тих, хто займається тваринництвом на власному подвір’ї уже знайомі з дивовижною твариною — шиншилою, яку сьогодні багато українських господарів вирощують у домашніх господарствах. Однак у періодичній пресі можна знайти досить скупі й загальні відомості про утримання цих тварин. Хочу розповісти про деякі проблеми з вирощування шиншил і способи їхнього подолання.
Шиншили справді витривалі й терплячі і в той же час вони вразливі й ніжні. Наївно думати, що шиншили не хворіють. Але оскільки шиншила живе в неволі, їсть і п’є те, що ви їй запропонуєте, саме ви створюєте їй умови утримання. Тому тільки від вас залежить. буде вона здорова чи ні. Ви уникнете всіх захворювань тварини, якщо створите здорові умови утримання, а з поодинокими захворюваннями зможете справитися самостійно.
Найуразливішою у шиншили є система травлення. Вона першою реагує не тільки на збої у роботі травного тракту тварини, але й може бути показником загального стану. Система травлення шиншил має високу чутливість кишкової мікрофлори до різних змін — умови утримання, переїзд, зміна складу корму, якості питної води та корму. Навіть собака, що постійно гавкає, чи гучна музика можуть зумовити у тварини порушення роботи травної системи.
Найсерйознішим проявом цього порушення є закреп, який розвивається, коли травна система сповільнює свою роботу, що призводить до висихання калових мас і відповідно утруднює спорожнювання кишківника. Фекалії здорової тварини мають вигляд сардельки розміром з рисове зерно (нешліфоване), тверді не мають запаху і не залишають слідів на руці. Вранці фекалій завжди менше, ніж увечері, майже удвічі. Якщо фекалії мають вигляд кульок, чи стають вигнутими, чи мають дірочки, чи сарделька складається з декількох маленьких кульок — це ознаки закрепу, що починається.
Отже, не чекайте, коли кількість фекалій різко зменшиться. Тоді вже може бути пізно лікувати хвору тварину. Хоча шиншила за такого стану вводить вас в оману.
У першу чергу зверніть увагу на якість і кількість фекаліїв, а потім на активність шиншили. Поводження тварини змінюється в міру розвитку захворювання. Якщо захворювання прогресує, шиншила стає млявою, малоактивною, сидить на поличці згорбившись, чи витягується на животі. Вона відмовляється від їжі і питва. Під час огляду можна промацувати грудки калових мас у кишківнику, за цього стану шиншила пищить — значить, боляче.
Причиною закрепу можуть бути й такі фактори: якщо в раціоні шиншили переважатиме занадто велика чи надто мала кількість сіна. Сіно необхідне шиншилі, оскільки грубі харчові волокна стимулюють перистальтику (ритмічні рухи кишківника). Якщо взагалі не даєте сіна — це може негативно позначитися на здоров’ї тварини. У той же час поїдання тільки сіна обов’язково зумовить закреп. Якщо давати тварині комбікорм і досхочу сіна, то їй, звичайно, захочеться більше смачного і вона їстиме тільки сіно, вибираючи найсоковитіші і найсмачніші шматочки — адже тварина не має поняття міри. Тому сіно давати необхідно, але в помірній кількості. На практиці — це пучок сіна (не оберемок) на дві особини 2—3 рази на тиждень.
Недостатня кількість води. Якщо є автонапувалка, ви не можете побачити, п’є тварина, чи ні.
Надлишкова кількість солодощів. За такого раціону фекалії мають слабкий запах бродіння і до закрепу приєднується здуття.
Потрапляння до шлунка чужорідного предмета, клаптика вовни, погано пережовані рослинні волокна.
Вживання антибіотиків. Від антибіотиків може загинути кишкова флора (мікроорганізми шлунка та кишківника відповідальні за процес переробки їжі в травній системі).
Закрепам легше запобігти, ніж боротися з його наслідками.
У випадку виникнення закрепу в шиншили обов’язково необхідно підтримувати водно-сольовий баланс організму, підсилити перистальтику кишківника і відновити кишкову флору.
Якщо тварина не п’є самостійно, її потрібно напувати з піпетки чи із шприца без голки. Напувати із шприца краще, тому що видно, скільки рідини випито. Однак необхідно ретельно стежити, щоб шиншила не відкусила кінчик шприца. Напувати можна просто кип’яченою водою або розчином Рінгера. Ще краще розчином Рінгера-Локка, що містить необхідні солі та мінерали. Усе це можна придбати у звичайній аптеці. Ізотонічний розчин можна приготувати самому. Приготовлений розчин зберігають у холодильнику не більше 3 діб. Якщо ви даєте просто кип’ячену воду, то обов’язково потрібно додавати 2—3 піпетки З—4 рази в день 40-відсоткового розчину глюкози (купити в аптеці).
Здорова тварина п’є до 20 мл рідини на добу. Якщо вона відмовляється пити з піпетки, а водно-сольовий баланс організму обов’язково необхідно підтримувати, потрібно зробити підшкірно ін’єкцію ізотонічного розчину або розчину Рінгера чи розчину Рінгера-Локка (стерильні розчини продаються в аптеці) одноразово 20 мл (по 10 мл з кожного боку). Ці ін’єкції безболісні.
Крім того, необхідно відновити перистальтику кишківника. Тварину потрібно годувати соковитим кормом: яблука, морква, свіжа трава, листки кульбаби, яблуні, верби. Перед згодовуванням листя кульбаби, яблуні та верби необхідно 1—2 години просушити.
Гарний ефект має розпарений чорнослив. При цьому кісточку потрібно вилущити — шиншили гризуть кісточку. Чорнослив можна давати протягом кількох днів підряд.
Проносну дію має свіжа козяча верба. Це звичайна верба, але листочки в неї не вузькі, а широкі. Ні в якому разі не можна давати грушу — вона кріпить. Якщо тварина не їсть сама, її потрібно годувати.
Від закрепу рекомендую застосовувати вазелінову олію (продається в аптеці). Тварини п’ють її з піпетки самостійно. Вазелінова олія розм’якшує калові маси і сприяє їхньому безболісному просуванню по кишківнику. Замість вазелінової олії можна давати очищену рослинну в тій же кількості. У мене деякі тварини не люблять вазелінову олію, але із задоволенням п’ють рослинну. Дія однакова.
З медичних препаратів можна застосовувати такі проносні засоби: РЕГУЛАКС. Дію препарату можна спостерігати через 8 годин. Однак більше тижня давати його не треба. ЛАКСИГАЛ чи ГУТТАЛАКС. Ліки мають приємний смак і запах і тварини його п’ють без проблем. Дія цих препаратів також м’яка і настає через 6—8 годин. Зазначені препарати вільно продаються у звичайних аптеках.
Хочу звернути вашу увагу на те, що не можна користуватися всіма цими препаратами одночасно. Проносні засоби (регулакс, лаксигал, гутталакс) діють на кишківник, подразнюють його слизову і змушують його рухатися. А олія тільки допомагає пересуванню калових мас. Якщо Ви дасте олію і проносне, то проносне своєї дії не виявить.
Для відновлення кишківникової мікрофлори тварині можна давати йогурт із живими біокультурами. Я даю йогурт Активів. Деякі шиншили п’ють йогурт із першого разу із задоволенням, інші — з третього разу.
У випадку невеликого закрепу допоможе клізма і легкий масаж животика. Клізму потрібно робити гіпертонічним розчином. Повторювати рекомендую не більше трьох разів, можливо, буде достатньо й однієї клізми. Корисно змусити шиншилу порухатися, тільки не треба це робити, лякаючи тварину і ганяючи її по клітці. Для цієї мети в мене є спеціальна клітка великих розмірів, що дає можливість тварині активно рухатися.
Отже, закрепам легше запобігти. Для цього шиншила повинна одержувати достатню кількість сіна, якісний корм і питну воду, мати постійний доступ до води. Тож господарі, котрі тримають шиншил, повинні дотримуватися санітарних правил.
