Як доглядати за теля в перші дні після народження
Перші 10—15 днів життя теляти — найскладніший і найвідповідальніший період. Організм новонародженого слабкий, ще з недосконалою функцією органів травлення. Тому найменші порушення вимог щодо умов життя новонародженого зумовлюють захворювання органів дихання і травлення.
Перший і незамінний корм для такого теляти — молозиво, яке є джерелом імуноглобулінів, необхідних для створення пасивного імунітету в перші дні життя. Тільки в перші 24 год. вони повністю всмоктуються з кишківника у кров, а потім руйнуються ферментами шлунка та кишківника. Концентрація імуноглобулінів у молозиві третього доїння (через 12—16 год.) зменшується у 3, а в молоці через сім днів у 100—150 разів.
Найбільше імуноглобулінів засвоюється організмом теляти під час згодовування молозива безпосередньо з вимені корови шляхом природного смоктання протягом 24—48 год. після отелення.
У молозиві за першого доїння, після отелення виявляють 20% білка, за другого — 12, за третього — 6%. Молозиво, крім того, сприяє очищенню кишківника від першородного калу.
Перший раз теляті випоюють материнське молозиво не пізніше 30—50 хв. після народження і не менше, ніж тричі на добу по 1,5—2 кг залежно від його розвитку та стану здоров’я. Молозиво з температурою 35—37°С випоюють із соскових напувалок. У наступні дні норму випоювання поступово збільшують, не допускаючи обгодовування.
Слабким телятам згодовують молозиво частіше і меншими порціями. Під час випоювання із відра не слід допускати жадібних ковтків молозива. Останнє з домішками крові, слизу (маститне) телятам не згодовують, а замінюють його на молозиво від здорової тварини.
Якщо такої можливості немає, то можна використати суміш свіжих курячих яєць з теплою (40—50°С) перевареною водою або свіжим молоком від здорової корови, яка тільки-но стелилася. На 1 л води використовують 2 яєць і 10 г кухонної солі. На 1 л свіжого молока додають 15 мг свіжого риб’ячого жиру, 5 г кухонної солі та свіже куряче яйце.
Годувати новонароджене теля потрібно 4—5 разів на день через 3 год., але обов’язково після кожного доїння.
Важливо дотримуватися режиму годування і стежити за чистотою посуду. З цією метою після кожного годування напувалки миють теплою водою, дезінфікують, промивають під струменем води та висушують. Гумовий сосок промивають водою і кип’ятять у 1%-му розчині гіпохлориду натрію протягом 2 хв.
Теля хоча і п’є молоко, але потребує також і води. Починаючи з 5-денного віку, за годину до годування або після нього теляті дають злегка підсолену (1 г солі на 1 л води) переварену воду, охолоджену до температури 37—39°С, а з другого тижня — до 25°С.
Від 10-денного віку теляті починають випоювати незбиране молоко і одночасно привчають до поїдання якісного злаково-бобового сіна, концентрованих кормів. Починаючи з 5-денного віку для випоювання широко застосовують настої із сіна, трав звіробою та деревію, відварів із лляного насіння та вівса. Одну частину трав настоюють протягом 6—7 год. у 14 частинах перевареної води.
Кращими з-поміж концентрованих кормів у цей період є просіяна вівсянка, ячмінна дерть. Також можна згодовувати вівсяний кисіль. Для його приготування 1 кг вівсянки заливають 2,5 л перевареної води, перемішують і залишають на З0 хв. Після цього настій проціджують через сито й на 1 л додають 5 г кухонної солі Бовтанку кип’ятять, старанно помішуючи до її загустіння, охолоджують і в цей же день згодовують.
Теляті місячного віку можна випоювати до 2 л киселю, починаючи з 100 г, щодня збільшуючи даванку на 100 г. Кухонну сіль і крейду вводять до раціону з 20-денного віку. За існуючими нормами для одержання 800—1000 г добового приросту витрати незбираного молока під час вирощування телиць коливаються у межах 350—400 кг, бугайців — 450—500 кг, збираного — відповідно 500—600 та 800—1000 кг. Незбиране молоко телятам згодовують до 2-місячно-го віку, до того ж з місячного частину незбираного замінюють збираним.
Останнє випоюють з четвертої декади, поступово збільшуючи даванку. Теличкам його дають до 5— місячного віку, бугайцям — до 6 місяців. Подрібнену моркву і буряки згодовують телятам з 30-го дня, а в З місяці починають давати доброякісний силос.
Улітку замість сіна і соковитих кормів телятам згодовують тонкостеблову траву. До зеленого корму їх починають привчати з другої декади життя, даванку поступово збільшують і доводять у 3-місячному віці до 5—6, а в 6-місячному — до 12—15 кг на добу.
У пасовищний період 3—4-місячним телятам кількість молока і комбікормів не зменшують, замість сіна й соковитих кормів випасають на пасовищі. Якщо травостій на пасовищі поганий і теля відстає в рості, його підгодовують скошеною травою.
У структурі раціону телят оптимальними вважають вміст концкормів 35—45 %. З розрахунку на кормову одиницю повинно припадати 120—130 г перетравного протеїну. За 6 місяців телятам згодовують: молока незбираного 350—400 кг, збираного 500—600, концкормів 180—200, сіна 200—260, силосу 250—300, коренеплодів 150—180, зеленої трави 1400—1600 кг. До 3-місячного віку телят годують тричі на добу, а в старшому двічі згідно з розпорядком дня. Водою напувають досхочу.
Схему годування телят молочних порід до 6-місячного віку наведено нижче голову. Щодня телят чистять, застосовуючи для цього спеціальні щітки та чисту мішковину.
Забруднені місця миють теплою водою. Моціон для телят організовують щоденно на 3—4 год., крім днів з несприятливою погодою: влітку від 8-ї по 11-ту або з 16-ї по 18-ту год., взимку від 12-ї по 15-ту год. Взимку в погожі сонячні дні телят можна випускати на прогулянку з 10—12-денного віку, а влітку вже на другий день після народження. Перші прогулянки мають бути обмежені — по 5—10 хв. Але з часом їхню тривалість збільшують і доводять до норми, як зазначалося раніше. Кращим показником правильного годування та утримання теляти є його жива маса: в З— місячному віці 90, в 6-місячному — 160 кг.
Профілактика хвороб та лікування хворих новонароджених телят
Найпоширенішими незаразними хворобами новонароджених телят є: молозивний токсикоз, проста й токсична диспепсії, казеїнобезоарна хвороба з інфекційних — колібактеріоз, анаеробна енеротосиномія, ротавірусна інфекція тощо. Ці хвороби завдають значних збитків власникам тварин.
Одна з причин виникнення хвороб новонароджених телят — порушення обміну речовин внаслідок неповноцінного годування тільних корів, відсутності моціону, порушення ветеринарно-санітарних правил вирощування телят.
Нестача білків, вітамінів та мінеральних речовин за незбалансованого годування корів призводить до порушень пластичних процесів у плоду, народження слабких недорозвинутих телят із функціональними змінами травної системи, з низьким рівнем захисних механізмів щодо умов навколишнього середовища.
Згодовування коровам, які тільки-но отелилися, кормів низької якості спричинює порушення обміну речовин та нагромадження в молозиві токсичних продуктів, що зумовлюють розлад травлення у телят. Змінюється також склад молозива.
У хворих телят часто зауважують дефекацію — рідкий кал. Температура тіла в межах норми, а за інфекційних захворювань короткочасно підвищується до 40—41°С. З’являються ознаки токсикозу, в калі з’являються домішки крові і він набуває гнильного запаху, спостерігаються судоми, загальне пригнічення, западання очей.
Під час лікування телят з такими ознаками насамперед необхідно застосовувати дієту та здійснювати заходи, спрямовані на усунення зневоднення організму, знищення патогенної мікрофлори та відновлення функцій органів травлення, підвищення резистентності організму.
Щоб запобігти зневодненню організму, використовують розчин солей: хлористого натрію 5 г, хлористого калію 0,25 г, глюкози 19,7 г на 1 л води. Зазначені розчини можна вводити підшкірно, внутрішньовенно. Їхня кількість залежить від ступеня зневоднення організму: за незначного стан тварини задовільний, температура тіла нормальна, використовують 2—2,5 л розчину на добу; за значного очі запалі, температура знижена, розчину потрібно 4-4,5 л.
Лікувати хворих телят починають із зменшення кількості молозива на один раз і заміни його даванкою теплого сольового розчину і настою трав.
Значна дієвість настає, коли телятам випоюють відвари та настої із деревію, щавлю кінського, шавлії лікарської, звіробою, ромашки.
Відвари з трав дають із розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла телят 2—3 рази на день. Потім поступово переходять на згодовування молозива, починаючи з 0,5 л. За цього стану розводять його теплим 0,5% глюкозо-сольовим розчином до відповідного об’єму.
Для боротьби з патогенними та гнильними мікроорганізмами телятам вводять антимікробні препарати з розрахунку на 1 кг маси тіла: фталазолу 0,015—0,03 г, сульфагіну 0,3—0,5 г, хлортетрацикліну 0,015 г, діарексу 0,2 г. Для відновлення функцій органів травлення застосовують шлунковий сік, ацидофільні бульйонні культури, доброякісне молоко.
