Бедринець ломикаменевий


Його знали ще древні греки. У ті давні часи бедринець використовували як універсальні ліки, можна навіть сказати, як панацею проти всіх недуг, моровиць, і як пряність вирощували на селянських городах. На жаль, цю рослину дещо призабули. А від колишньої слави й популярності залишилися лише народні пісні, в яких співається про його користь для здоров’я людини. Зокрема, в одній із чеських народних пісень є такі слова: «Не хворітимемо і не помиратимемо, коли будемо пити пиво з горішками і їсти бедринець». У Європі він поширений від Альп до Північного моря, подекуди трапляється і в Азії.

Бедринець ломикаменевий — багаторічна трав’яниста рослина з родини зонтичних. Стебло (заввишки до 1 м) кругле, подекуди гіллясте. Верхні листки слаборозвинуті, нижні пірчасті, з надрізаними або роздільними прилистками, стеблові відділені один від одного. Квітки дрібні, білі, інколи рожеві, зібрані у великі зонтики. Квітує від червня до жовтня. Росте у ровах, на луках і полях, шляхових насипах, уздовж доріг, у заростях.

Рослина невибаглива, але світлолюбна, посухо- і морозостійка. Розмножується насінням чи поділом куща. Може прикрасити альпінарій, де йому слід відвести сонячне й сухе місце. Вирощують бедринець і в горщиках на балконах та за вікнами. Однак у цьому разі треба щороку висаджувати новий саджанець. Тривалий період вегетації дає змогу вживати рослину з весни до пізньої осені. Бедринець — добрий медонос, полюбляють його і тварини.

Для лікування використовують кореневище та коріння бедринцю, збирають їх восени чи навесні і сушать на відкритому повітрі або в сушарці чи на печі. Висушені корені мають гостро-солодкуватий смак, ароматний запах.


Застосовують його здебільшого проти кашлю, як сечогінний та заспокійливий засіб, при тривалих (хронічних) захворюваннях верхніх дихальних шляхів, запаленнях бронхів, а також для лікування стравоходу, тривалих катарів шлунка й кишок, при болях у шлунку. Його можна використовувати при захворюванні сечового міхура і нирково-кам’яній хворобі. Спиртова витяжка (наливка) з коріння сприяє розширенню кровоносних судин і зменшенню напруження гладких м’язів, тобто діє протиспазматично (тому не можна приймати вагітним). Хворі на цукровий діабет вживають її при супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту, порушеннях функцій нирок та печінки. Корисний бедринець при подагрі, ревматизмі, скарлатині. Зовнішньо застосовується у вигляді компресів на рани, для полоскання ротової порожнини і горла. Трава бедринцю діє так само, як і корінь, але значно слабше.

Відвар з коріння бедринцю

Столову ложку подрібненого коріння залити двома склянками холодної води й кип’ятити протягом 20 хв. Відцідити. Пити тричі на день по склянці відвару, коли мляве травлення, закрепи, камені у сечовому міхурі.

Настій коріння бедринцю і листків мати-й-мачухи

Столову ложку коріння бедринцю і чайну ложку мати-й-мачухи залити склянкою окропу. Пити як відхаркувальний засіб по півсклянки 3—5 разів на день.

Бедринець при кашлі

Як заспокійливий засіб при кашлі, ларингіті вживають відвар або настій столової ложки кореня бедринцю у склянці води. П’ють по столовій ложці 3—4 рази на день. Хворим на легені, а також для відновлення сил після важких хвороб рекомендується вживати за день по 3—5 ложок відвару кореня бедринцю з медом (на склянку відвару столова ложка меду).

Бедринець як прянність

Як пряність використовують насамперед свіже молоде листя бедринцю, а як лікарську рослину — коріння (без нього раніше не обходилися, коли готували домашнє пиво).

В італійській, французькій, іспанській кухнях він вживається й дотепер. Листя має ніжний аромат, терпкий, освіжаючий, дещо схожий на огірковий, солодкувато-пряний смак. Його додають до салатів, зокрема з капусти, кольрабі, помідорів, як окремо, так і разом з естрагоном, петрушкою, цибулею, а також до супів, соусів, майонезів, масла, сирних паст тощо.

Як приправу до м’яса, риби, овочів та страв з яєць і сиру використовують завчасно висушене й розтерте в порошок коріння бедринцю. Аромат посилюється і стає вишуканим, якщо додати кілька крапель лимонного соку. Пікантного смаку надає оцту покладена в пляшку гілочка бедринцю ломикаменевого, а коли вкинете три ретельно помитих стебла цієї рослини, одержите міцний настій. Молоді суцвіття-зонтики бедринцю використовують, коли засолюють огірки, патисони, помідори.
Насіння застосовують для випікання булочок, хлібців, пряників. Розмелене у порошок насіння як приправу додають і до м’ясних, рибних овочевих страв, а також до супів і борщів.

Молоде листя використовують і заготовляють до початку росту квітконосного стебла у фазі розетки. Його можна сушити й солити. Коріння заготовляють восени (після збирання насіння) чи рано навесні. Сушать під навісом у добре провітрюваному місці або на горищі. Розмелювати краще перед вживанням. Висушену і засолену зелень зберігають у щільно закритому темному посуді. Коріння потрібно тримати у щільній упаковці, бо воно легко вбирає вологу і в ньому можуть завестися комахи.
Насіння збирають у період масового достигання. Сушать за температури не вище 30°С. Тримають у скляному посуді темного кольору.

Приправи з бедринцю

Гостра приправа з кореневищ бедринцю

Кореневища помити, просушити й подрібнити у ступці чи кавомлинку. Використовують як приправу до м’ясних, рибних і овочевих страв.

Приправа з листків і кореневищ бедринцю

Добре помиті кореневища і листки бедринцю пропустити через м’ясорубку, посолити (50 г солі на 1 кг суміші), скласти до стерильних баночок. Дехто ще заливає олією і зберігає в холодильнику.

Сухе листя бедринцю

Листя помити, просушити, потім сушити в духовці за температури 40—45°С Зберігати у паперових мішечках. Додають до супів, м’ясних і рибних приправ.

Приправа з насіння (коріння) бедринцю

Насіння (чи промите коріння) бедринцю висушити в духовці, подрібнити у ступці і просіяти через сито. Використовують як заправки до супів, борщів, а також як приправу до м’ясних, рибних і овочевих страв.

Зелений соус з бедринцю

Три зварених яйця. 1/8 літра олії, оцет, сіль, цукор, перець, 6 столових ложок зелені бедринцю, естрагону, хрінниці, петрушки, щавлю, фенхелю, зеленої цибулі.
Зварені жовтки розтерти, потроху вливаючи олію. Потім додати дрібно посічений білок, оцет, сіль, цукор, перець за смаком, насамкінець — дрібно посічену зелень і добре розмішати. Подають до м’яса, приготованого на грилі, варених овочів, риби. Соус можна приготувати і з готового майонезу, додавши до нього посічені яйця та інші зазначені складники.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *