На відміну від чорної смородини, порічки користуються значно меншою популярністю у населення нашої країни. І якщо давати відповідь на запитання: «А чому так?» — то в міру значимості чинники розміщуються у такій послідовності:
• по-перше у порічок значно менший вміст вітаміну С і заперечувати туї нічим, бо навіть у «найслабкішого» у цьому відношенні сорту смородини (наприклад, Оджебін чи Загадка), не кажучи вже про рекордсмена вітамінізованості сорт Білоруську солодку, вміст вітаміну С все одно вищий, ніж у «найсильнішого» сорту порічок;
• по-друге — порічки значно кисліші. Один раз ще в дитинстві відчувши в роті сильну «оскому» від дегустації таких здавалось би звабливих червоних грон, ми на все життя фіксуємо в мозку, що таку ягоду ласувати слід з осторогою;
• по-третє в домашніх умовах порічки значно менше використовуються для переробки: желе це раз, вино — це два, ну і ще щось, залежно від смаку господині.
Які ж переваги мають порічки?
А вони все-таки є, і знають це лише ті люди, які власноруч вирощують цю культуру.
По-перше — порічки значно посухо стійкіші, тому краще вдаються там, де смородина відчуває спрагу.
По-друге — і це чомусь мало наголошують, порічки значно більш врожайні. Вступаючи в плодоношення на рік пізніше, вони ідуть у важкій категорії значно довше, бо і деревина у них довговічніша.
По-третє — порічки, окрім зазвичай червоних, є ще темно-вишневі, рожеві, білі, а смородина тільки чорна (якщо не рахувати рідкісну появу в «закромах» учених зеленоплодих сортів). Яке це мас значення? А життя показує — що чим далі, тим вагоміше. В наш «ядерний вік» та «чорнобильську епоху» надто багато людей з ослабленим імунітетом; і що малі діти, що і люди похилого віку через алергію не можуть споживати «забарвлені» ягоди. От і для них саме враз білі порічки! Та багатьох лякає смак…
Але ж є смачні порічки!
Якщо сказати, що малі діти їдять порічки за «обидві щоки’’ в це мало хто вірить. Але так воно і є свою дитину ви не зможете легко відтягнути від куща білої порічки сорту Смольяніновська, рожевої Голландська, рожева або червоної Наталі. У цих сортів справжній десертний смак. Не такими «шедеврами», але добре сприйнятними у свіжому вигляді, є ягоди сортів Джонкер Ван Тетс, Любава, Алтайська рубінова.
Ну, а для тих, кому кислота не перешкода (наприклад низька шлункова кислотність), і хто хоче чогось незвичайного можна порекомендувати темно-вишневі порічки: Любава. Львів’янка, Червона Віксне, вигляд кущів яких не залишає нікого байдужим. Якщо вам треба зафарбувати сік, вино, компот чи ще щось не шукайте ніякої штучної «мікстури» а беріть ягоди одного з цих трьох сортів.
Помологічний опис кращих сортів порічок
Посадивши на своїй земельній ділянці хоч з десяток кущів порічок, можна мати справжній «конвеєр» надходження ягід, котрі можна зняти однією парою рук. За строками достигання сорти розміщуються в такій послідовності: Джонкер Ван Тетс, Святкава (ранні); Червона Віксне, Львів’янка, Голландські білі, ранньосередні), Троїцька, Любава, Наталі (середньостиглі); Алтайська рубінова та Смольяніновська (середньопізні).
Джонкер Ван Тетс (ягоди червоні)
Західноєвропейський сорт раннього строку достигання. Самоплідний, зимостійкий за умов України, швидкоплідний, високоврожайний, мало уражується хворобами.
Кущі сильнорослі, напіврозлогі, густі. Скелетні гілки добре гілкуються, не оголюються всередині куща, добре тримають уражай. Завдяки великій кількості нульових пагонів мають добру відновлювальну здатність.
Грона дуже довгі з 12-14 великими яскраво червоними і блискучими ягодами. При затяжних дощах можуть тріскатися.
Ягоди середньою масою 0,7-0,8 г, максимальною 1.1 г, округлої або грушоподібної форми, з щільною шкіркою кислувато-солодкого смаку (дегустаційна оцінка 4.4 бала за п’ятибальною шкалою). Транспортабельність добра, використання універсальне.
Примітка: на сьогодні це кращий ранній сорт: окрім кущової, вдасться і в штамбовій формі, добре розмножується.
Святкова (ягоди темно-вишневі)
Новий український сорт, відібраний на Львівській дослідній станції садівництва із сіянців вільного запилення у 1983 р. сорту Красна Віксне. Раннього строку достигання. Виділяється високою врожайністю та стійкістю до хвороб, зимостійкістю.
Кущ сильнорослий, слаборозлогий, з товстими і довгими прямими нагонами.
Грона довгі, нещільні, розміщуються дуже густо.
Ягоди середньою масою 0,7 г, більші 0.9-1 г, округлі, темно-вишневого забарвлення. Шкірка тонка і міцна. М’якуш темно червоний, соковитий, кисло-солодкий. Дегустаційна оцінка смаку -4,3 бала. Вміст сухої речовини 11.7 %, цукрів 5-6,8 %, кислот 2.2 —3,2 %, вітаміну С 105-118 мг на 100 г сирої маси.
Достигання раннє і дружне. Використання ягід універсальне. З 2000 року сорт занесений до Реєстру сортів рослин України, рекомендується для промислового та аматорського ягідництва в Лісостепу та на Поліссі.
Голландські білі
Старий сорт невідомого генетичного походження, вирощується в Європі ще з 1690 року, на даний час, на жаль, просто загублений або втрачений у колекціях багатьох установ, хоча за основними господарськими показниками мало в чому поступається відомому еталону Голландським червоним. Ранньосереднього строку достигання. Високоврожайний, стійкий до борошнистої роси, однак уражується антракнозом.
Куші середньоростучі, середьоразлогі, середньої густоти. Пагони здерев’янілі тонкі, не опушені, світло-коричневі, з легким рожевим загаром, блискучі.
Грона середньої довжини та довгі, густі, звисаючі. На однорічній деревині розміщуються поодиноко, а на багаторічній густими групами.
Ягоди середнього розміру і навіть великі (0,6-1 г), білі або ледь жовтуваті, округлої форми або злегка плоско-округлої форми. Шкірка тонка, прозора, насіння добре помітне. Смак ягід ніжний, освіжаючий, десертний кислувато солодкій (дегустаційна оцінка 4,7 бала).
Примітка: як ранній та десертний сорт однозначно заслуговує на вирощування біля кожного дому. За формою листя та забарвленням верхівки на здерев’янілих пагонах добре відрізняється від сортів Англійська біла та Ютерборгська.
Троїцька (ягоди червоні)
Один з найновіших сортів української селекції, триманий в Інституті садівництва (м. Київ) від схрещування сортів Джонкер Ван Тетс та Алтайська рання. Середньою строку достигання. Високозимостійкий, високоврожайний, стійкий до основних грибних хвороб, не вибагливий до умов вирощування.
Грона довгі, густі, одномірні, добре виповнені одномірними ягодами справляють надзвичайно сильне приємне враження.
Ягоди великі середньою масою 0,9, більші 1,3 г, червоні, блискучі, з легким сухим відривом. Шкірка міцна та тонка. М’якуш червоний, приємного кисло-солодкого смаку (дегустаційна оцінка 4,3 бала). Вміст сухої речовини 11,5 %, цукрів 8,2 %, кислот 2,6 %, вітаміну С 60,8 мг %. Достигання майже одночасне. Споживання — для найрізноманітніших видів переробки.
Примітка: заслуговує на вирощування повсюдно, де культивуються порічки як у звичайній кущовій формі, так і в штамбовій.
Львів’янка (ягоди темно-вишневі)
Новий український сорт, виведений на Львівській дослідній станції садівництва від схрещування у 1984 році сортів Голландські білі та Джонкер Ван Тетс. Ранньо-середнього строку достигання. Виділяється високою врожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, антракнозу та септоріозу. Кущ середньорослий, слаборозлогий. Здерев’янілі пагони середньої довжини та товщини, прямі, сірого забарвлення. Листя середнього розміру.
Грона довгі добре виповнені, розмішуються дуже густо.
Ягоди середньої величини, масою 0.7-0.8 г, більші 0,9-1,1 г, округлі, темно-вишневі. Шкірочка тонка. М’якуш доброго кисло солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4.1 бала. Вміст сухих речовин 12 %, цукрів 5.8-6.2%, кислот 1.4-2%, вітаміну С 109-112 мг на 100 г сирої маси.
Достигання одночасне. Плоди мають універсальне використання.
Любава (ягоди рожеві)
Новий український сорт, виведений на Львівській дослідній станції садівництва з сіянця вільного запилення сорту Фертоді Пірос. Виділяється високою і щорічною врожайністю, комплексною стійкістю до борошнистої роси, атракпозу, септоріозу.
Кущі середньорослі, прямостоячі, середньої густоти. Пагони середньої товщини, прямі, гнучкі. Листя середнього розміру, п’ятилопатеве.
Грона дуже густі, одномірно розміщуються на пагонах різного віку, середні і довгі до 14-16 ягід.
Ягоди середньої величини, середньою масою 0,6-0,9 г, округлі, ніжно-рожеві. Шкірка тонка, міцна. М’якуш доброго кислувато-солодкого смаку (дегустаційна оцінка 4,4 бала). Вміст цукрів 5,1, кислот 2,6 %, вітаміну С 102 мг%. Достигають одночасно, довго тримаються на кущах, однак при цьому суттєво прив’ялюються.
Примітка: не вибагливий високопродуктивний сорті, цінний для людей з негативною реакцією на барвники.
Наталі (ягоди червоні)
Російський сорт, виведений у Всеросійському селекційно-технологічному Інституті садівництва та розсадництва як міжсортовий гібрид. Середньопізнього строку достигання. Зимостійкий та стійкий до попелиці. Слабко уражується борошнистою росою. Погано витримує посуху в ранньолітній період. Відзначається високою самоплідністю та врожайністю (сорт інтенсивного типу), в умовах доброго догляду дає стабільно високі врожаї: по 8-12 кг з куща (100-120 ц га).
Кущі сильнорослі, густі, середньорозлогі. Здерев’янілі пагони товсті, прямі.
Грона середні та довгі до 12,5 см. з 9 10 ягодами.
Ягоди середнього розміру 0,6 г. не вирівняні, округлої форми, червоного забарвлення. Дуже доброго смаку. Придатні для всіх видів переробки.
Квітує Любава (відсутність забарвлення у квіток корелює із слабким забарвленням ягід).
Примітка: з 1991 року занесений до Держреєстру сортів Росії, дуже популярний в Україні серед садівників аматорів.
Алтайська рубінова (ягоди червоні)
Новий російський сорт, виведений в НДІ садівництва Сибіру як сіянець від вільного запилення сорту Красний крест. Середнього строку достигання.
Відзначається винятковою зимостійкістю (до 36°С), дуже високою врожайністю в умовах центральних областей України, стійкістю до борошнистої роси: середньою стійкістю до антракнозу та септоріозу.
Кущі середньорослі, прямостоячі, середньої густоти. Пагони прямі або злегка хвилясті, товсті, коричнево-сірі.
Ягоди вище середньої величини масою 0.6-1.2 г, темно-червоні округлі з ніжним ароматом, доброго кисло-солодкого смаку (дегустаційна оцінка 4.4 бала).
Грона довгі добре виповнені, розміщуються дуже густо, надзвичайно привабливі.
Примітка: сорт не поступається щодо врожайності еталону Таїландські червоні, однак ягоди більші й смачніші. Заслуговує на вирощування всюди, де західноєвропейські сорти можуть підмерзати.
Смольяніновська (ягоди білі)
Російський сорт, отриманий у Всеросійському селекційно-технологічному інституті садівництва та розсадництва як міжсортовий гібрид. Пізнього строку достигання. Відзначається зимостійкістю та комплексною стійкістю до грибних хвороб, пізнім терміном квітування. Середньостійкий до брунькового кліща та брунькової молі. Врожайність значною мірою залежить від наявності сорту-запилювача (від 5 до 9 кг з куща).
Кущі сильнорослі, напіврозлогі, густі. Здерев’янілі пагони середньої товщини, прямі, із наближеними міжвузлями, не опушені.
Грона середні та довгі до 10,5 см, з 7-11 ягодами, середньої щільності.
Ягоди досить великі (0.6-0,9 г). округлої або округло-овальної форми, білі, прозорі, з щільною шкіркою, чудового гармонійного кислувато солодкого смаку, універсального використання, незамінні для отримання високоякісною вина. Довго тримаються на кущах, не перестигають. Насіння мало. Дегустаційна оцінка 4.8 бала. Вміст вітаміну С 35 мг%.
Примітка: з 1995 року занесений до Держресстру сортів Росії, дуже популярний в Україні.
