Скажу без перебільшення: щороку ми втрачаємо майже половину врожаю через то, що не ведемо нещадної боротьби з бур’янами, які виснажують грунт, пригнічують культурні рослини, відтягують на свій ріст і розвиток поживні речовини та вологу, сприяють розмноженню шкідників і хвороб, зрештою, засмічують орну землю насінням для подальшого свого розвитку.
Але, щоб успішно боротися з бур’янами, треба, на мій погляд, знати природу, біологію, класифікацію бур’янів, способи і заходи боротьби, а також можливості й ефективність певної протидії. Без цього копітка праця не дасть бажаних результатів.
Усі бур’яті поділені на групи залежмо від їхньої природи, способу розмноження тощо. А відтак і боротьба з ними мас бути диференційованою стосовно певного виду чи групи рослин.
Щоб предметно вести мову про класифікацію бур’янів вкажемо, види рослини і до якої групи належать
Однорічні бур’яни
— ярі ранні — гірчиця польова, жабрій. дика редька, спориш та інші;
— ярі пізні — лобода, молочай, паслін, осот, мишій, куряче просо, щириця, грицики тощо;
— озимі та дворічники — мокрець, глуха кропива, тонконіг, вівсюг, кукіль тощо.
Багаторічні, що розмножуються насінням
— дика морква, подорожник, кульбаба, дикий (кінський) щавель, лопух та інші.
Багаторічні, що розмножуються вегетативно
— осот, пирій, березка, хвощ, підбіл тощо.
Це, зрозуміло, лише окремі представники певної групи бур’янів. У природі ж їх набагато більше. Адже тільки в Україні налічується понад 300 видів різних бур’янів, з якими слід вести постійну і наполегливу боротьбу.
Заходи боротьби
Їх багато: профілактиці, фізичні, хімічні, механічні, біологічні, агротехнічні тощо. Використовувати їх слід стосовно певних видів і груп бур’янів, а також комплексно, коли бур’яни змішані. Бо на ділянці іноді росте безліч диких рослин.
Отож, спершу про однорічні бур’яни. Кращий засіб боротьби — це прополювання бур’янів і просапування міжрядь культурних рослин, видалення їх з гнізд та на межах, попід ногами, на доріжках, газонах тощо. Справу слід поставити так, щоб не дати зацвісти і висипати насіння жодній дикій рослині. А пізні ярі та дворічники викорчовувати ще в розетках.
Дещо складніше боротися з багаторічними кореневищними, повзучими та коренепаростковими бур’янами, зокрема такими, як осот рожевий, пирій, березка польова, жовтець, молочай, підбіл, хвощ тощо. Тут боротьбу слід починати з глибокої зяблевої оранки і продовжувати до збирання врожаю культур включно. Головне очистити грунт від коренів, які здатні проростати з найменшого відрізка, аби лише збереглася ростова брунька.
Отож за допомогою сапи, вил, грабель, борони, культиватора, плуга необхідно вибрати з грунту коріння і винести його за межі ділянки чи скидати в компостну яму. А рослини, які все ж таки зійшли, — знищувати сапою чи підкопувати лопатою і видаляти з корінням.
Ще одним способом боротьби з бур’янами є засівання ділянки такими тіньоутворюючими культурами, як жито, гірчиця, ріпак, соя, а також гарбузові. Крім, того, є рослини, коріння яких несумісне з корінням певних бур’янів, і вони гинуть Так само слід добирати до певної групи чи виду бур’янів гербіциди хоча їх не завжди легко придбати.
Особливо складно боротися з хвощем польовим. Ця рослина, як відомо. розмножується спорами, які визрівають залежно від віку материнських рослин, а, відтак, висіваються в будь-яку пору. Отже, щоб подолати хвощ, молоді рослини потрібно знищувати через кожних 10—12 днів, бур’ян виносити й спалювати, а ділянку глибоко перекопувати, вибираючи коріння. Добре знищує хвощ такий хімічний препарат, як гербіцид раундап.
Щоб викорінити бур’яни
Викладеним вище не вичерпується вся багатогранна боротьба з бур’янами. Якщо ми хочемо рішуче подолати їх, треба здійснити цілу низку заходів, починаючи від підготовки грунту та насіння і закінчуючи збиранням культур та оранкою на зяб.
