Вирощування перепелів


Вирощування перепелят протягом перших трьох тижнів

Найважче виростити перепелят до тритижневого віку, бо саме в цей період їх найбільше гине. Щоб цього не траплялося, особливу увагу потрібно звертати на обігрів.

Коли пташенята вилупляться із яєць, вони повинні бути в інкубаторі ще годин 8—10, поки обсохнуть.

Потім їх треба пересадити до фанерного ящика (можна картонного), над яким повісити лампу для обігрівання. Температура на дні ящика має бути +35 С і такою її слід підтримувати протягом тижня. На другий тиждень температуру підтримують на рівні плюс З0—32°С, третій — плюс 25—26, четвертого тижня її довести до плюс 22 -23°С. А далі підтримувати на рівні плюс 19-22°С. Потрібно стежити, щоб пташенята рівномірно розміщувались під джерелом обігрівання. Скупчення молодняка свідчить, що температура у приміщенні надто низька. Висока температура призводить до великої втрати води, малого споживання корму. У приміщенні не повинно бути протягів. Освітлення перепелят до тритижневого віку, принаймні у перші два тижні, безперечно, має бути цілодобове, щоб запобігти голодові, а далі тривалість освітлення скорочують на дві години на тиждень — до 16—17 год. Площу ящика для перепелят слід передбачити з розрахунку 50 см на одну голову до тритижневого віку. Після нього молодняк пересаджують до кліток і утримують як дорослу птицю. З огляду на швидкий ріст пташенят слід пам’ятати, що навіть короткочасне голодування може спричинити їхню масову загибель.


У перші дні їм згодовують круто зварені і протерті на тертці яйця (перепелячі разом з шкаралупою, курячі — без шкаралупи). До них додають дрібно просіяний комбікорм, різноманітні крупи. Можна згодовувати варену рибу, товчені сухарі. Не зайве давати подрібнену зелень (кульбабу, кропиву, деревій тощо). З другого дня додають добре віддушений сир, зелень цибулі, з третього — терту моркву, варену нежирну рибу, кілька крапель риб’ячого жиру, полівітаміни (1 крапля на 2 голови), кормовий біоміцин (1 чанна ложка на 100 голів). На четвертий день починають поступово вилучати з раціону яйце. У перший тиждень перепелятам не можна давати пісок. Вони не відрізняють його від корму і, наївшись, можуть загинути. Питну воду треба наливати в капронові кришки, щоб малята не потопилися. Раз на тиждень до води для профілактики слід додавати трішки марганцівки.

Якщо у малечі закупорилася клоака, треба пінцетом видалити послід, обмити навколо пір’ячко теплою водою і обробити зеленкою чи олією.

Вирощуючи перепелят, треба пильнувати за якістю кормів і води. У годівницях вони не повинні бути тривалий час, оскільки за високої температури швидко псуються, що може спричинити отруєння молодняка. Воду в напувалках потрібно міняти щодня, напувалки обов’язково мити.

Утримання дорослих перепелів

Приміщення, в якому встановлюють клітки для перепелів, має бути сухим, теплим, з належною вентиляцією, але без протягів. Одним із сигналів, що в кімнаті протяги, є випадання у птиці пір’я, перепели стають майже голі, несучість зменшується, збільшується падіж.

Вологість повітря не повинна бути нижчою 55 % інакше перепели більше питимуть і менше поїдатимуть корм. Якщо низька вологість тримається довго — зменшується несучість, оперення стає ламким, твердим, пташки мають скуйовджений вигляд, У таких випадках на підлогу ставлять деко з водою. Небажане і підвищення вологості понад 75%. Оптимальний її рівень для перепелів будь-якого віку — 60—70%. Температуру підтримують у межах 20-22°С, допустимі коливання від 18 до 25°С. Коли температура нижча 18°С, несучість також зменшується.

Для дорослої птиці оптимальна тривалість світлового дня — 12—17 год. Взимку, коли день короткий і птахи не встигають з’їсти добову норму корму, необхідно використовувати електричне освітлення. Встановлено, що світло звичайних, а також газоосвітлюваних (економних) ламп за дією на птицю повністю (за винятком ефекту ультрафіолетового опромінення) замінює природне сонячне світло. Ультрафіолетова частина сонячного спектру, яка затримується віконним склом і зовсім відсутня під час штучного освітлення, має бактерицидну дію і сприяє утворенню вітаміну Д. Тому перепелів, яких найчастіше утримують у клітках, встановлених у хлівах чи кімнатах, влітку бажано виносити на подвір’я. Клітки ставлять під навісом, щоб птиця не перегрівалася на сонні, або обладнують у клітці затінені куточки. Можна також їх розміщувати на підставках у саду чи прикріпити на дереві або стіні будинку.

Вимикати світло бажано в одні й ті ж години. Щоб уникнути надмірного збудження перепелів, клітки вгорі слід прикривати папером чи тканиною, які не пропускають світла.

Дехто для рівномірного освітлення і економії електроенергії над клітками на кронштейнах прикріплює лампи потужністю від 15 до 40 Вт з відбивачами. Світло спрямовують на годівниці та напувалки. Освітленість на рівні корму і води — у межах 25 — 20 лк. чи близько 4 Вт на 1 м2. За яскравішого освітлення дорослі перепели починають битися, роздзьобувати один одного.

Можна утримувати перепелів і в приміщеннях без вікон. Для штучного освітлення кліток використовують звичайні (40—50 Вт) чи люмінесцентні (ЛДЦ 40) лампи. Рекомендується застосовувати переривчасте освітлення, оскільки воно дає змогу значно економити електроенергію. Досліди показали, що найвища відтворювальна здатність у перепілок, яких не тільки вирощували, а й утримували за такого переривчастого освітлення: три години світла — одна година темряви.

Дорослих перепелів в усіх країнах світу утримують тільки у клітках.

Я вважаю, що перепелів краще утримувати невеликими групами, а практичніше сім’ями (3 — 4 самки і 1 самець), для 4—5 пташок пропоную змайструвати клітку розміром 390 х 240 мм, висотою 200 мм. Задня стінка і стеля суцільні (пластик, фанера тощо), підлога — без похилу, сітчаста. Щоб самки краще неслися і самець їх менше турбував, клітку варто розділити на дві секції. У більшій (260 х 240 мм) тримати самок, у меншій (130 х 240 мм) — самця. Годівницю кріплять зовні клітки на передній стінці. Роблять її на довжину стінки чи трохи коротшу. У нашому випадку 370— 390 мм. Бокові бортики вищі за внутрішній і зовнішній бортики. Внутрішній бортик коротший на кілька міліметрів за зовнішній і загнутий майже на 90° до середини годівниці, зовнішній також трохи затупій — десь на 80°. Бортики загинають, аби пташки менше розкидали корм. Напувалки кріплять на бокових стінах. Для самок роблять більшу напувалку, для самця — меншу. Дверцята, через які садять і забирають птицю, роблять у горішній частині передньої стінки (100 х 100 мм).

А взагалі цих пташок можна утримувані і в будь-яких інших клітках (для папуг) або у вольєрах. Площу визначати з розрахунку 120-130 см2 на одного перепела. Ставлячи клітки, слід мати на увазі, що пташка боїться вологості, протягів, різких коливань температури. Необхідно оберігати птицю від яскравого освітлення, зокрема прямих сонячних променів.

Дорослих перепелів достатньо годувати 2 — 3 рази на добу. Як корм використовують кухонні відходи, подрібнену пшеницю, кукурудзу, сою, просо, люцерну, сир, зелень (кропива, кульбаба, спориш, мокрець, конюшина тощо), гідропонну зелень, сухе молоко (з розрахунку 0,5—1 г на голову), трав’яне борошно, подрібнене сіно, варену картоплю, капусту, моркву, буряки, а також відходи свіжої риби та корми тваринного походження. За даними деяких дослідників, для перепелів найкращими кормами є соя, люцернове борошно й кукурудза — вони можуть повністю забезпечити потребу V поживних речовинах.

Для нормального росту й розвитку перепелів необхідні мінеральні речовини: крейда, річковий пісок, дрібний гравій, черепашник, вапно, шкаралупи з яєць.

Згодовують перепелам і комбікорми, зокрема, призначені для бройлерів (заводська марка ГТК-5) чи для молодняка курей (ПК-2). Однак до цих комбікормів необхідно додати черепашки чи крейду (на 95 — 96 і комбікорму 4 — 5 г черепашок чи крейди) і перемішують. 100 г такої суміші досить на перепелів з розрахунку 25 г на голову.

Але в основному кормову суміш готують вдома. Орієнтовно вона має складатися з таких компонентів (на 100 г кормосуміші): зерноборошнисті (пшоно, крупи ячмінна, вівсяна подрібнена та ін.) — 60 г, білкові (риба свіжа подрібнена (відходи, сир, сухі відвійки тощо) — 36: мінеральні (крейда, яєчна шкаралупа) — 4 г. Крім того, до раціону перепелам слід вводити по 10—12 г соковитих кормів (моркву, капусту), а влітку давати досхочу свіжу подрібнену зелень (салат, кропиву, бурякове листя) або по 3 — 4 г трав’яного борошна. До суміші дехто додає ще й сухе молоко, риб’яче чи м ясо-кісткове борошно, бульйон, сухі дріжджі. Вважається, що найкращими компонентами кормових сумішей як для молодняка, так і для дорослих перепелів є кукурудза, соєве і риб’яче борошно. Дають корми сухими чи у вигляді вологих мішанок.

Читайте також: Перепела не такі вже й прості у вирощуванні

Якщо утримувати 1—2 сім’ї, то достатньо буде відходів від вашого столу (варена картопля, вермішель, залишки м’ясного фаршу, хліб (білий) тощо). Вдома вологий корм можна приготувати також на юшці, звареній з риб’ячих нутрощів, голів, луски. Згодовують і зварені тельбухи птиці, видаливши спочатку жовч, а також черв’яків, гусінь тощо. Полюбляють перепели помідори, корисні їм яблука, топінамбур, редиска, березове, осикове листя, глиця (хвоя).

Слід зауважити, що всі корми треба згодовувати тільки подрібненими. Ні в якому разі не давати зіпсованих. Річковий пісок чи гравій, крейда, яєчна шкаралупа завжди мають бути у годівницях. У середньому на добу на одну перепілку витрачається 25 — 29 г корму і 50 —55 мл води.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *