За дно править лист дикту, оббитий з боків рейками, поставлений на два стільці. З одного боку дно з дикту вирізую і на місце отвору прикріплюю лист алюмінію, який знизу підігрівається двома електричними лампочками потужністю 60 Вт, з’єднаними між собою через два тумблери послідовно і паралельно.
Температурний режим брудера підбираю завчасно так, щоб температура повітря була 28—30 С. Усе дно брудера застилаю м’якою тканиною з трикотажу чи байки. У картонному ящику вгорі вирізую вікно, яке вдень можна відчиняти, а на ніч — зачиняти.
Для мене курчатка — це маленькі дітки, тому в мене для них є свої «пелюшки», які я готую з стареньких речей, часто перу їх і міняю. Від підстилки з соломи, тирси чи піску відмовилася, адже курчата з’їдають корм разом з підстилкою, відтак забивається воло і вони гинуть від цього. Відмовилася я і від обігрівання електролампою, тому що курчата можуть загинути від теплового удару (таке траплялося й у нас); курчата, які вилупилися на 2—3 години раніше, за яскравого освітлення починають дзьобати слабших.
Наш брудер служить багато років і курчата в ньому самі можуть вибирати, де їм сидіти: вигріло пупчик і перелазить на необігріту частину брудера.
Воду в брудері наливаю до спеціальної напувалки, що продається у зоомагазинах. Перший тиждень — вода кип’ячена, кімнатної температури. Годувати починаю з перших годин після появи курчати. Ставлю спочатку суміш з трьох круп: пшеничної, кукурудзяної та гречаної січки, щоб «запрацював» м’язовий шлуночок. Крупи готую заздалегідь на крупорушці і просіваю через сита так, щоб величина крупинок не перебільшувала 1,5 мм. Дрібну фракцію цієї суміші перемішую з вареним яйцем.
Найголовніше у вирощуванні курчат — це чистота, нормована годівля і температурний режим утримання. Годую курчат через кожні 2—3 години, на чистій пелюшці, ставлю воду. Корм з розрахунку 1 г на одне курча, а для обігрівання, поки вони поїдять — настільну електролампу. Тривалість годівлі — З0—40 хв. Після цього курчат знову переношу до брудера на чисту «пелюшку”. Три дні годую сумішшю з круп і вареним яйцем, а потім до раціону потроху додаю свіжий, знежирений сир, моркву, подрібнену траву люцерни, кропиву, петрушку і просмажені чи виварені і розтерті шкаралупи яєць. Кожного дня збільшую норму даванки на 1 г.
Якщо курчат безконтрольно годувати, вони переїдають, їжа не встигає перетравлюватися, забивається воло, а відтак починається падіж.
Щоб переконатися, чи правильно я годую курчат, вранці перевіряю у кожного маляти воло. Легенько стискую його і, якщо є грудочка неперетравленої їжі, обережно розминаю її і роблю висновки. Вводити до раціону сир треба обережно, курчата його дуже люблять, а коли переїдають, може напасти пронос. У такому випадку замість сиру я даю сухий корм і стежу — припинився пронос чи ні. Якщо пронос не припиняється і починає залипати клоака, це вже пурольоз. Воду в напувалці замінюю на розчин левоміцетину (1 табл. на 1 літр кип’яченої, охолодженої води). Через добу-дві все нормалізується.
З сьомого дня, якщо температура повітря 18— 20 С, виношу курчат у вигульний загін з дощатим полом, з трьох боків оббитий поліетиленової плівкою, а з південного і зверху — металева сітка 15×15 мм. Зверху по краях зроблено дах, щоб на випадок дощу курчата могли сховатися. У такому загоні їм затишно і сонячно. Як підстилку використовую солому. Ставлю для купання суміш піску і попелу у співвідношенні 1:1.
На ніч переношу курчат до великого картонного ящика і ставлю 3-літрову банку з гарячою водою, обгортаю її м’якою тканиною, щоб курчата не обпеклися. Вода в скляній банці довго не холоне і курчатам тепло.
У холодну, хмарну погоду під час годівлі опромінюю курчат 5-10 хвилин з допомогою апарату УФО на відстані 60—70 см.
З десятиденного віку варю густі каші з картоплею на риб’ячому чи м’ясному бульйоні, додаю висівки, розтерті шкаралупи яєць. На цьому кормі молодняк швидше росте.
Курчат віком 14 днів вакциную, спочатку проти хвороби Гамборо (це курячий СНІД — ураження імунної системи), а в місячному віці — від хвороби Нью-Касла (це так звана чума птиці).
Часто люди нехтують вакцинацією, а я пересвідчилася на своєму досвіді: не зробиш вчасно вакцинацію і в 3—4-місячному віці птиця гине.
Тепер про вітаміни: після вакцинації даю тривіт чи тетравіт, а також премікси для курчат.
Отже, запорука успішного вирощування птиці: чистота, раціон, вакцинація. Буду рада, якщо мій досвід допоможе початківцям.
