Як правильно обладнати квітник


Безмірний світ декоративних рослин! Адже прикрасити подвір’я можуть не лише ті, які називають квітковими, а й більшість овочевих, садових та лікарських рослин.

Є навіть рослини, так би мовити з подвійним, а то й з потрійним «громадянством» — городники вважають їх овочевими, квітникарі — квітковими, а фармацевти — лікарськими: м’ята, гісоп, любисток, ревінь, фізаліс, фенхель, катран, чебрець, васильки, душиця, квасоля, півники…

Розмаїтість квітів така, що часто з’являється бажання висадити і висіяти якомога більше видів і сортів, але не треба захоплюватись великою кількістю декоративних рослин і формою їх розташування — це призведе до пістряви і безсмаку.

Власне, квітник на подвір’ї — це палісадник, що в перекладі, з французької означає частокіл або загородка. І дійсно, на території між дорогою і житлом, розділених загорожею, і вирощують основну масу квітів. У цьому великий господарський і естетичний сенс — виходячи з подвір’я або повертаючись до нього, ви весь час милуєтесь квітами.


Але не лише в палісаднику можна і треба вирощувати квіти. Доречними вони будуть безпосередньо при вході в дім чи в садовий будиночок, уздовж доріжок, ними можна декорувати стіни і різні будівлі, обсадити компостну купу, використовувати як живопліт.

Не зайві квіткові рослини і серед городніх культур. З давніх-давен, садили чорнобривці серед капусти і огірків. Садили любисток і васильки, соняшник і м’яту … Ці традиції прикладного українського квітництва треба підтримувати і розвивати.

Не обійтись і без класичних форм розміщення декоративних рослин. Існує два стилі їх розміщення — регулярний (геометричний, або французький) і ландшафтний (англійський). Перевагу віддають ландшафтному стилю.

Ландшафтні композиції можна формувати із каміння, піску, пеньків на відкритому місці в поєднанні з квітами, деревами, чагарниками, травами.

Починаючи роботу по формуванню композицій, треба виявити її центр. Ним може стати окреме дерево, один або кілька чагарників, водойма, група квітучих рослин, камінь або група їх, керамічний виріб, якась споруда, нень старого дерева.

Споруди і квіти активних кольорів — червоного, оранжевого, жовтого — яскраві, принадні і виносити їх слід на другий план композицій. Зелений, блакитний, синій, ліловий — пасивні, мало примітні й тому розташовують їх близько, на видних місцях, поєднуючи з нейтральними: білим, сірим, чорним, сріблястим, чим можна посилити фарби різних композицій, зробити їх контрастними і гармонійними.

Композиції можуть бути із одно-, дво- чи багаторічних рослин або з їх комбінацій; безперервного, літнього, весняного, осіннього цвітіння; із трав і чагарників, можна скористатись наземними і водними рослинами; взяти їх з природних екосистем — лісів, степів, лук, річок і озер; різної форми — виткі, ампельні (звисаючі), прямостоячі або ті, що стелються. Квітники розміщуйте ближче до будівлі.

Площа подвір’я невелика, а тому перевагу краще віддавати малим формам, закладаючи рабатки, групи, бордюри, міксбордери. Доречними будуть невеличкий газон, водойма і вертикальне озеленення.

Рабатка — в перекладі з німецької мови грядка. Це квітник шириною 0,5 —3 м, яким можна облямувати газон, садові доріжки, альтанки, палісадник, грядки овочевих культур. Створювати їх можна з однієї культури або суміші рослин, що цвітуть одночасно, які висаджуйте рядками чи по малюнку. На освітлених сонцем місцях розміщуйте гвоздику сизу і трав’янку, дзвоники, іберіс, арабіс, волошку гірську, очитки. Ошатні ясколка, полин понтійський, деревій повстяний, айстра альпійська і гейхери. В напівзатінених місцях висадіть первоцвіти— примулу звичайну, Воронова, Комарова, низькорослі сорти астільбц, печіночницю звичайну, а в затінених — барвінок, копитень, папороті місцевих форм. Навесні рабатки прикрасять проліски сибірські, підсніжним! (галантуси), мускарі, хіодокси, восени — шафран осінній. Чудові рабатки можна створити з поліантових троянд.

Група — частина квітника, яку складають переважно з одного виду або сорту рослин. Для створення груп застосовують високорослі квіткові рослини і чагарники. Вони можуть бути пристінними, щоб закрити непривабливі будівлі, і вільноростучі. Чудово виглядають групи на фоні смарагдової зелені газону.

Бордюр — у перекладі з французької це край, облямівка з низькорослих рослин уздовж газона чи доріжки, своєрідний віночок шириною 10—40 см з 1 — 5 рядками квітів. Найкращі для нього чорнобривці прямостоячі і розлогі, агератум мексіканський, алісум, низькі айстри та корейські хризантеми, півники гібридні, флокс повзучий, поліантові троянди, низькорослі лілії — карликова, поникла, даурська, Ледебура. Бордюр може замінити огорожу, якщо його зробити з чагарників або дерев і вчасно підстригати.

Міксбордер — слово створене з двох англійських і перекладається як змішана кайма (облямівка). Створювати його слід біля стін, огорож. Це багаторядкові насадження квітково-декоративних рослин, які цвітуть з ранньої весни але до настання морозів. В міксбордері с рослини заднього, середнього і переднього плану. Доповнювати його можуть малі архітектурні форми. Ось один з безлічі можливих варіантів розміщення рослин у міксбордері: задній план — багаторічні високорослі айстри, тїтонія круглолиста, для середньої частини — нарциси, тюльпани (весна), півонії, півники, люпин (раннє літо), флокси (літо), низькорослі сорти корейських хризантем і багаторічних айстр, гацанія блискуча, лімоніум (осінь), для переднього плану — первоцвіти, мускарі, флокс повзучий, санвіталія повзуча, целозія срібляста, вербена гібридна. їх можна доповнити айвою японською, штамбовими трояндами і аронією, пірамідальними і плакучими деревами, виткими рослинами, різновидностями сосни гірської.

Особливу увагу слід звертати на вертикальне озеленення вашої присадибної ділянки. Стіни будинку, господарських будівель, альтанок, паркани — все повинно давати не лише естетичну насолоду, а й користь. Є десятки витких не лише декоративних, а й корисних харчових і лікарських рослин: лимонник китайський, актинідії коломикта і аргута, хміль, виткі різновидності квасолі. Для вертикального озеленення використовують також виткі троянди, виноград амурський і дівочий, жимолость каприфоль і японську, ломиніс виноградолистий і Жакмана, кірказон (хвилівник) великолистий і маньчжурський, гліцинію.

Виткі рослини висаджуйте на відстані 40—50 см від стіни в ями шириною 60 і глибиною 50 см, в які заздалегідь внесіть по 8—10 кг органічних і 10—15 г мінеральних добрив. Особливої уваги потребують актинідії, троянди, лимонник і ломиноси — їх частіше поливайте, на зиму знімайте з опори і вкривайте або ж підгортайте землею, перегноєм, компостом.

Вершина творчості квітникаря — кам’янистий садок, або рокарій, де рослини в поєднанні з камінням створюють своєрідну красу природного ландшафту. Площа його невелика — від 1 до 20 м2, а висота — від 50 ом до 3 м і вище (але висотою захоплюватись не слід). Це трудомістка споруда і перш ніж зважитись на спорудження цього красеня, треба намалювати його плай, скласти список рослин і послідовність їх висаджування. Будуйте його поступово — навесні сплануйте ділянку і насипте земілю; влітку ретельно і своєчасно прополіть кілька разів, щоб позбавитись бур’янів, особливо багаторічних, восени розкладіть у запланованих місцях каміння, а наступної весни вже висаджуйте рослини. Камені беріть різні за розміром і формою, але однієї породи, характерні для даної місцевості—піщаник, вапняк, глинистий сланець. Укладати їх треба так, щоб здавалось, ніби вони тут і були — занурити в грунт, домагаючись надійності і природності.

На ділянці не повинно бути застою води, а тому заплануйте дренаж із гравію на піску у вигляді мережі канавок або суцільного покриву в 25 — З0 см. Грунт повинен бути доступним для проникнення повітря і добре зберігати вологу. Для цього в рівних частинах змішайте гравій, дернову і листяну землю, перегній-сипець. Не зловживайте органічними і азотними добривами, бо .більшість рослин втратять декоративність і витягнуться.

Поєднання каміння, рослин, струмочка, водойми, старих гілок, пеньків повинно вражати своєю природністю.

Ошатні тераси можна створити з дикого каменю і залізобетонних блоків, на які покладіть живильну суміш і висадіть квіти. Для рокарію і терас в лісі, степу, біля річки, на луках зберіть насіння чи відводки цікавих рослин. Але робити це треба обережно, шанобливо, щоб не завдати шкоди природі, не порушити екологічної рівноваги.
У кам’янистому садочку повинні бути рослини ранньо- і пізньовесняного, літнього та осіннього цвітіння. При цьому важливо враховувати колір квіток і час цвітіння, габітус, колір і фактуру листя, архітектоніку стебел.

Основу повинні складати багаторічні рослини місцевої флори, що добре розмножуються вегетативно.

Можливий конвеєр рослин для кам’янистого садка: для ранньовесняного цвітіння: підсніжник звичайний, проліски дволисті та пониклі, ряст порожнистий, брандушка різноколірна, підбіл звичайний (мати-й-мачуха), зірочки жовті, вероніка вірменська, арабіс, із чагарників — форзиція європейська; для пізньовесняного цвітіння: різні види сон-трави, іберіс вічнозелений, роговик Біберштейна, анемона жовтецева, півонія тонколиста, бадан, шафран, мускарі (гадюча цибулька), флокс повзучий, конвалія, фіалка звичайна, тюльпани, нарциси; із чагарників калина звичайна, айва японська, черемха, глід; для літнього цвітіння: чебреці, суниці, катран понтійський, звіробій звичайний, шавлії, рожа (шток-роза), півники (іриси), королиця (ромашка), лілії, дельфі-ніуми, аквілегія (орлики), півонія, васильки, гацанія блискуча, в’язіль різнобарвний, лимонники, дзвоники; із чагарників — таволга (спірея); для осіннього цвітіння: цмин, цикорій дикий (Петрові батоги), свербіжниця польова, фіалка польова, гусячі лапки, плакун верболистий, пижмо звичайне, хризантема корейська, кермеки; декоративні круглий рік: дюшенїя індійська, кизильник горизонтальний, сонцецвіт звичайний.

Доречні зелені взимку напівчагарники: іберіс вічнозелений, сонцецвіт сивий, флокс шиловидний, а також різні види ковили, ячмінь гривастий, із чагарників — кизильник прижатий, шипшина повзуча, ожина.

Прикрасою можуть стати очитки, молочаї, енотера місурійська, гіпсофіла (лешиця) повзуча; рослини із сріблястим листям — церастіум (роговик), стахіс ланата і пурпурно-червоним — живучка повзуча; з маленькими подушечками — незабудка альпійська; з великими розетками — бадан серцелистий. Добре сприймається поєднання плоских і вертикальних суцвіть — королиця, айстри, вероніки, дзвоники, півники.

Дуже ефектні лілії: з тих, що рано цвітуть — лілії Совіча, карликова, даурська, Ледебура; середнього строку цвітіння — лілія королівська та її гібриди; та ті, що цвітуть пізно — лілія золотолиста, ланцетолиста та їх гібриди.

На кам’янистій гірці можна посадити лікарські й городні рослини: м’яту, гісоп лікарський, барвінок малий, шавлію лікарську, любисток лікарський, ревінь й фізаліс.
Бажані на подвір’ї водойма, штучний струмок або каскад. Вони прикрасять садибу, створять приємний мікроклімат, приваблять птахів. Навіть без рослин водойма ошатна. Якщо в ній не буде рослин і риб, у воді можна розчинити невелику кількість мідного купоросу, що створить чудовий блакитний відтінок і попередить появу водоростей.

Водойму можна спорудити, вкопавши діжку, ванну, іншу посудину або викопати і забетонувати яму. Дно можна закрити плівкою, яку склеїти удвоє з широким швом, а кінці, що виходять із басейну, добре закріпити камінням і засипати землею, щоб плівка не тріскалась від сонця. Біля водойми можна зробити невелике поглиблення, дно якого теж закрити плівкою і висадити болотні рослини.

Рослини розміщуйте у водоймі в якійсь посудині — ящиках, кошиках, глиняних горщиках, наповнених грунтом. Протягом літа воду з водойми періодично спускайте або вичерпуйте, замінюючи свіжою. Якщо навесні перед першим наповненням у водойму додати трохи сирого торфу, то вода не мутніє і в ній не заводяться водорості.

У штучному басейні можуть рости латаття біле і сальвінія плавуча. Перед заморозками латаття вийміть із води і зберігайте в посудині, наповненій вологим піском, при температурі 6—8 °С.

Біля водойми висадіть рослини, що гармонують з подвір’ям, будинком, з самою водоймою: півники жовті, лілейник (віхолку), сусак зонтикоподібний, частуху подорожниколисту, стрілолист звичайний, борщівник, бадан, лілії — червонувату, Максимовича, канадську, рогіз вузьколистий, пухівки, хосту, королицю звичайну, очерет звичайний, образки болотяні, плакун верболистий, із чагарників — калину звичайну.

Знайдіть на галявині біля річки чи ставка місцеву форму іван-чаю (хаменерій вузьколистий) і висадіть біля водойми. Він не тільки прикрасить її чудовими китицеподібними суцвіттями, які несуть до 200 пурпурових або рожевих квіток, а й привабить бджіл та інших корисних комах, тому що це один з найкращих медоносів. Листя його містить вітамін С, каротин. Його можна використовувати для салатів. Молоді пагони і кореневища також застосовують у їжу. З листя можна готувати чудовий чай (звідси й назва рослини).

Біля будинку можна розмістити підвісні вази і переносні контейнери, а на балконі створити міні-сад, висадивши рослини в ящики, кошики, горщики.

Кращі для цього однорічні рослини: вербена гібридна, різні сорти петунії, чорнобривці, календула лікарська, шавлія блискуча, тютюн пахучий і Сандера, а також кімнатні — пеларгонія зональна і плющолиста, бегонія вічноквітуча, лантана гібридна, фуксії, колеуси, свинчатка капська, паслін кораловий з додаванням витких: ломиноса Жакмана, текоми, горошку пахучого, квасолі декоративної і ампельних (витких) рослин: квасолі вогняно-червоної, винограду п’ятилистого, меліси. Бажано, щоб колір квітів поєднувався з кольором стін, висотою поверха. На перших поверхах висаджуйте рослини з ніжним, м’яким кольором квіток і суцвіть — білим, рожевим, блакитним, бузковим, а на вищих — з яскравішими квітками, щоб балкон добре було видно знизу.

Ті, хто не може приділити своєму квітнику досить часу, можуть посіяти кілька однорічних квіткових рослин, які жартома називають «рослинами ледарів» — геліопсис, лаватеру тримісячну, лободу червонолисту, космос (космею). Вони порівняно декоративні, вимагають мінімального догляду.

Під кронами дерев навесні встигнуть відцвісти крокуси, первоцвіти, гіацинти, барвінок, а влітку — аквілегії (орлики).

Для місць з напівтінню підходять флокс повзучий, седум спуріум, дзвоники карпатські, бадан тихоокеанський, медунка цукрова, лілії золотиста, леопардова, Давида.

У тіні добре ростуть барвінок малий, виноградовник п’ятилистий, осока повисла, папороті — багаторядники, зимо-зелені блехнум і листовник.

На кам’янистому грунті краще висадити очитки, чебреці, сон-траву, а для осіннього вбрання — армерії, герань криваво-червону, полин Шмідта.
Композиції можна назвати: рідний край (ковила, васильки), перші (первоцвіт звичайний, медунка темна), мотиви України (любисток, чорнобривці, барвінок), слідом за сонцем (квіти, що зацвітають по годинах доби), полум’я серця (півонія тонколиста, гвоздики), вечірня зоря (півники, льон, кореопсиси).

Центром експозиції можуть бути дерева і чагарники: сосна кримська, ялина колюча, арОнія чорноплідна, бузина чорна, шипшина, калина звичайна.

Можна створити квітковий годинник. Ось можливий варіант такого «годинника флори», як його в свій час назвав видатний ботанік Карл Лінней: шипшина розкриває квітки о 4—5-й годині, 5-й — мак, лілейник, 6-й — тюльпани, 8 — 9-й — чорнобривці; о 13-й годині закриває квітки іпомея (кручені паничі), 15—16-й — календула (нагідки), 16—-17-й — тюльпани, мак; 19—20-й годині — лілейник, шипшина. Все це стосується ясних сонячних днів, бо в похмурі і дощові дні квітки розкриваються наполовину або не розкриваються зовсім.

Коли вибрали стиль і форму квітника, складіть чіткий план, в яку пору року, де і що будете сіяти чи садити.




Поділитись своєю думкою