Тримаємо кіз уже майже двадцять років і переконалися, що це вигідна справа: маємо молоко, м’ясо, вовну, дещо продаємо, а за виручені гроші купуємо їм корми.
У нашому господарстві три дійні кози і два цапи — одному три роки, другому — 10 місяців, обидва безрогі. І хоча кажуть, що від козла ані вовни, ані молока, наші цапки собі на харч заробляють самі в період парування.
Клопоту з козами більше, ніж з коровою, бо вони дуже вибагливі до кормів: те, що впаде на землю, уже не їстимуть. Тому у нас під годівницями є ящики-вловлювачі. Корм, що потрапив туди, перекладаємо знову в годівницю, відтак відходів практично немає.
Кози люблять грубі корми. Заготовляємо на зиму сіно з бур’янами, буряки, моркву, топінамбур, гарбузи, капусту, дрібну картоплю, а також віники з гілля різних дерев. Коли багатий урожай фруктів, усю «падалицю» ріжемо, сушимо на сонці, складаємо у мішки, а взимку додаємо до раціону. Сушимо також кропиву, амарант, якого у нас росте багато, годуємо ним і влітку і взимку. Вирощуємо горох, боби, сою — це дуже корисний білковий корм. Ще згодовуємо козам макуху, засмачуємо нею і дертю «вінегрет», який кози охоче їдять двічі на день. Ціле зерно не даємо, обов’язково перемелюємо на дерть, тому у наших улюбленців не буває шлункових захворювань. Картоплю варимо.
Воду даємо підігріту, холодну не п’ють. Влітку п’ють багато, а взимку мало, бо їдять соковиті корми.
Кози люблять спати на підвищенні, тому ми зробили їм тапчанчики на висоті ЗО см від землі. Оберігаємо тварин від протягів, бо можуть захворіти на мастит, тоді молоко буде з кров’ю — непридатне для вживання.
Влітку, звичайно, кіз випасаємо. Але слід знати, що на болотяній траві пасти не можна, оскільки після цього тварини тяжко хворіють.
Не можна тримати кіз разом з курками, бо від птиці вони набираються вошей і також важко хворіють. Бояться кози і холодних дощів. Можуть застудитися, а потім ненароком захворіти і на туберкульоз. А тварини темної масті бояться спеки. Тому в дощ та спеку їх необхідно заводити до кошари або, принаймні, під навіс.
Відомо, що кози дуже чутливі до годівлі. Якщо корми неякісні, тобто нечисті і несвіжі, і немає певного режиму годівлі, то так і чекай або проносу, або закрепів. У нас такого не буває, бо доглядаємо і годуємо, як того вимагає природа цих тварин. А ще на зиму заготовляємо багато полину та деревію. Це своєрідні профілактичні засоби для кіз.
Дою кіз в окремому приміщенні, на спеціальному тапчані, обладнаному окремою годівницею, куди кладу деревій, полин. Дою, а кози в цей час їдять.
Як уже згадувала, маємо своїх цапів, але, на жаль, кози приходять в охоту не разом. Розпізнаю це за такими ознаками: коза стає неспокійна, спочатку мекає, а потім просто кричить, дуже крутить хвостом, збільшується і червоніє підхвістниця. Охота триває 24—28 годин. Коли коза спарована, починає краще їсти і дає більше молока. А коли не приходить в охоту через 15—21 день після парування, значить вона кітна.
Є кози, які доються після парування лише 2—3 місяці, але я своїх штучно не запускаю, дою. поки дають молоко. Якщо коза носить одне козеня, вона доїться до окоту. Бувало, я видою вранці, а вдень окотиться. Молоко смачне і до, і після окоту, але немає молозива. А коли в утробі двоє чи більше козенят, тоді сама регулює — дати мені молоко, чи не дати.
Після пологів даю теплу солодку воду, щоб швидше очистилась. Якщо худенькі козенята, то легше їх народити, а потім вони швидко набирають маси.
Годую козенят з миски (і ніяких пляшок, сосок), бо після неї вони легше переходять на підгодівлю, яку я починаю через 10 днів.
Козенятам обов’язково потрібно дати перше молозиво, щоб очистився кишківник. А надалі вони повинні споживати материнське молоко, щоб не було проносу. Бажано підгодовувати толокном, геркулесом.
А тепер про козяче молоко. Це смачний, поживний, цілющий продукт, який особливо корисно вживати дітям будь-якого віку, бо за своєю поживністю воно подібне до молока жінки-матері. а також ослабленим і літнім людям, хворим на печінку і жовчний міхур. На відміну від коров’ячого містить більше жиру, але жирові кульки дрібніші, а тому легше всмоктуються в кишківнику. Багате на різні вітаміни. А фосфор, кальцій, який міститься в молоці, запобігає захворюванню дітей на рахіт.
Смак молока залежить від чистоти приміщення, де вони утримуються. Не можна цапів тримати разом з козами, бо молоку передається запах. їх бажано щодня прогулювати, хоча б 2 км на день. Коза не повинна бути жирна, бо тоді молока не чекай, та й спарувати її важко.
Кіз після окоту бажано доїти 4 рази, потім перейти на триразове доїння. Я дою своїх тричі до листопада, після цього переходжу на дворазове.
