Останнім часом соя стає дедалі популярнішою, у магазинах з’явилися продукти її переробки олія, соєвий соус, соєве молоко, сир.
Як універсальна кормова, продовольча і технічна бобова культура соя «заволоділа» мільйонами гектарів земель в Індії, Індонезії, Японії, Болівії, Еквадорі, Аргентині, США, не кажучи про Китай — чемпіон за обсягами її виробництва.
На Київській дослідній станції тваринництва сою вирощували як кормову культуру, оскільки її зерно та зелена маса — чудовий компонент раціону тварин та птиці. З неї готують борошно, макуху, шрот, білковий концентрат, молоко. У США з сої виробляють жаротривку поліамідну смолу, а в Японії навіть мастило для авіаційної промисловості.
Сьогодні із сої одержують різні продукти, а саме: масло, сир молоко, кефір, кондитерські вироби. Її використовують для виробництва ковбас, хлібобулочних та макаронних виробів, шоколаду, цукерок, кави, какао, різних соусів. А з недостиглих зерен та проростків готують салати й консерви. Додаючи 30—40% соєвого борошна до тіста, можна прискорити його дозрівання, що дає змогу одержувати хліб із вмістом 19% білка замість 6—8%, як у звичайному хлібі. Якщо соєвий порошок додати до крему, це надасть тісту неповторного смаку й аромату.
Одержані із сої молоко, кефір, сир відзначаються високими дієтичними властивостями. їх рекомендують використовувати при цукровому діабеті (П.І.Фещенко, 1990). Завдяки значному вмісту білка соя менше, ніж інші бобові (горох та квасоля) спричиняє виділення шлункового соку, тому її рекомендують при гастритах із зниженою кислотністю (Л.І.Дудченко, В.В.Кри-венко, 1988). Добре розварену сою використовують при сечокам’яній хворобі з фосфатурією, закрепах без запалення кишківника.
Хворим, що потребують великої кількості білка, готують соєві котлети. А тим, хто бажає схуднути, слід замість пшеничного хліба їсти так званий «кембріджський» хліб з соєю. У літературі. повідомляється про одержання із соєвих зерен фітогемаглютину (пектину) — речовини, яка гальмує ріст пухлин у тварин. У деяких країнах із сої виготовляють препарати, що стимулюють нервову систему, а також використовуються в лікуванні променевої хвороби та цукрового діабету.
Виростивши на присадибній ділянці добрий урожай зерна сої, матимете цінний харчовий продукт. Що ж можна в домашніх умовах приготувати з неї? На жаль, переглянувши численні кулінарні книги, ви не знайдете жодного рецепта. А тим часом із сої можна приготувати багато смачних страв, зокрема старовинну китайську приправу — соєвий соус.
Нині соєвий соус завоював прихильників як у Європі, так і в Америці, де його додають до інших відомих соусів. Готують так: зварені зернини сої перемішують із сіллю та борошном (пшеничним або ячмінним) і залишають бродити, як вино. Потім, відфільтрувавши від осаду, одержують темно-коричневу рідину, що нагадує рідку приправу для супу. Соус тим кращий, чим довше рідину витримувати. А ось кілька рецептів страв із сої.
Соєві котлети
Соя — 200 г, цибуля ріпчаста — 25, хліб пшеничини — 50, молоко — 70 г, яйця — 1—2 шт., борошно — 20 г, перець чорний, сіль, корінь петрушки або селери.
Сою на 6 год залити холодною водою, потім її злити і ; знову залити свіжою холодною водою (2,5 л на 1 кг). Варити на маленькому вогні під кришкою до готовності, можна додати корінь петрушки, цибулю та селеру. Коли соя стане м’якою, додати сіль і залишити на 15 хв у відварі. Відвар злити, додати замочену в молоці булку і пропустити через м’ясорубку. До одержаної маси додати сирі яйця, обсмажену цибулю, чорний мелений перець і сіль, добре ! перемішати, сформувати котлети, запанірувати в борошні і обсмажити з обох боків. Готові котлети залити сметанним або томатним соусом.
Салат картопляний із соєю
Картопля — 60 г, соя — 20, цибуля ріпчаста — 20, цибуля зелена — 5, сметана — 15 г, сіль, оцет, гірчиця. і Очищену холодну картоплю нарізати кубиками і з’єднати з вареною охолодженою соєю. Потім додати і дрібно нарізану ріпчасту цибулю, сметану, гірчицю, сіль, оцет або сік з лимона і все перемішати. Прикрасити і дрібно нарізаною зеленою цибулею.
Яйця із зеленою соєю
Яйця — 8—10 шт., соя зелена — 1,5 склянки, масло вершкове або жир — 5 ст. ложок, вершки — 0,5 склянки, борошно — 1 ст. ложка, відвар — 1 склянка, сіль, перець.
Сою підсмажити (бажано на вершковому маслі). Цибулю ріпчасту нарізати кружальцями і підсмажити.
Приготувати білий соус, борошно підсмажити до рожевого кольору, додати овочевий відвар, підсолити, поперчити і поварити 5 хв.
Потім сою заправити білим соусом, додати підсмажену цибулю і викласти на сковороду. Цю масу залити яйцем, змішаним з вершками, і запекти в духовці. Страву подавати гарячою.
Суп-пюре
Соя та овочевий відвар — по три склянки, вода — 2 л, цибуля ріпчаста — 1 головка, масло вершкове або інший жир — 4 ст. ложки, зелень петрушки, кропу, сіль.
Сою залити водою на 6 год, потім відварити, охолодити, перетерти, посолити, додати спасеровану в маслі або салі цибулю та моркву. Розвести овочевим відваром, довести до кипіння, потім додати зелень.
Дуже смачний соєвий суп, особливо якщо бульйон зварити з копченою свининою. Традиційний борщ, до якого покласти замість квасолі сою, буде набагато смачнішим. Вінегрет, у якому є соя, а не зелений горошок чи квасоля, відзначається особливим смаком.
Сою не складно виростити. Це рослина теплого клімату, оптимальна для її росту і розвитку температура — 18— 25 С. Краще її сіяти у другій декаді травня, коли грунт прогріється до 10— 12 С. Ширина міжрядь має становити 45—60 см, а відстань між рослинами — 10—15 см, глибина рівчачка — 3—5 см. Соя любить пухкі, родючі землі, однак її можна висівати на будь-яких грунтах, за винятком кислих.
Це добре розгалужений кущ, заввишки 60—100 см, окремі рослини можуть сягати 120 см. Листки трійчасті, ніжно-зелені, ледь опушені. Квітки білі або ясно-фіолетові, зібрані в китиці по 5—6 штук, на короткому квітконосі. Боби прямі, довжиною 6—8 см. Зернята білі або з ледь помітною пігментацією, заокруглено-опуклі. З одного куща можна зібрати до 120 г зерна Для обробітку ділянки, засіяної соєю, не потрібно великих зусиль, до того ж за клопоти вона віддячить висококалорійним продуктом. Крім того, ця рослина дуже декоративна.
Як і інші бобові, соя утворює на корінні дрібні кулясті бульбочки, у яких живуть бульбочкові бактерії, здатні засвоювати вільний азот повітря. Відмираючи, рослини збагачують грунт на азот і поліпшують його структуру.
Соя заслуговує того, щоб її вирощувати на кожній присадибній ділянці, незважаючи на дещо песимістичне ставлення до неї.
