Обрізування кущів агрусу


Високий урожай агрусу неможливо отримати без правильного формування крони та систематичного обрізування куща. Помиляється той, хто вважає, що чим більше гілок у кущі, тим вищий буде врожай. Тільки на вільно розміщених гілках можна виростити плоди нормального розміру та високої якості. Гілки повинні мати вільний доступ до світла та повітря. Особливо це стосується агрусу, предки якого формувалися на відкритих гірських місцевостях.

Щоб кваліфіковано обрізувати кущі агрусу, потрібно знати та враховувати особливості росту та плодоношення різних його сортів.

Біологічні особливості росту та плодоношення. За походженням сорти агрусу поділяються на європейські та американські (у тому числі гібридні між ними).

Сорти європейського типу (Фінік, Зелений пляшковий, Донецький первенець, Донецький великоплідний та інші), які походять від дикого європейського виду середньої сили росту, утворюють мало прикореневих пагонів (3—4), відносно слабо гілкуються. Продуктивний період скелетних гілок — 6—8, кільчаток — 4—5 років. Плодові утворення рівномірно розподіляються на однорічному прирості та на 2—4-річній деревині.


Сорти американського типу (Хаутон, Корсунь-Шевченківський, Ізумруд, Краснослов’київський, Красень та інші) мають високу пагоновідновлювальну здатність. У них щороку виростає багато прикореневих пагонів (6—8). Без обрізування кущі загущуються (можуть мати до 50 скелетних гілок різного віку) і до того ж скоріше утворюють гілки вищих порядків. Завдяки цьому вони раніше починають плодоносити, ніж європейські. Гілки у них старіють швидше — у 4—5 років, а кільчатки відмирають через 2— З роки. У сортів цього типу найбільше ягід утворюється на однорічних приростах з плодових бруньок (60—70%), решта — на кільчатках 2—4-річної деревини. Тому найпродуктивніші 3—4-річні скелетні гілки.

Формування кущів агрусу

Його починають у рік садіння: зрізують верхню частину пагонів, залишаючи 5—7 бруньок, з метою прискорення галуження гілок, пробудження сплячих бруньок в основі куща і появи прикореневих пагонів.

На 2-й рік у кущі залишають З (у європейських) чи 5 (у американських сортів) найсильніших рівномірно розміщених пагонів. Зайві видаляють. Якщо залишені пагони мають довжину до 50 см, їх укорочують на третину для посилення росту. Вкорочують пагони також тоді, коли верхівки пошкоджені попелицею чи борошнистою росою.

У наступні роки (3—4-й) знову залишають по 3 чи 5 прикореневих пагонів, розміщених на відстані 8—10 см один від одного. Решту видаляють, щоб запобігти загущенню та поліпшити умови повітряного й кореневого живлення скелетних гілок, залишених у попередні роки.

Слід видаляти також горизонтальні пагони, розміщені близько до землі.

На 4—5-й рік формування закінчують з таким розрахунком, щоб у кущах сортів європейського типу було 12—15, американського — 18—20 різновікових гілок.

Обрізування агрусу

Подальше обрізування дорослих кущів зводиться до систематичного проріджування та видалення старіючих гілок.

Європейські сорти обрізують менше. У зв’язку з відносно невеликою кількістю прикореневих пагонів старіючі гілки, якщо вони сильні, вирізують не повністю, а лише верхівку, яку переводять на сильне бічне відгалуження. Взагалі до обрізування сортів цього типу треба підходити творчо. Якщо старі гілки малопродуктивні, без однорічного приросту, з дрібними бруньками, їх видаляють. Іноді старіші, але сильні гілки залишають, а молоді, але слабкі — вирізують.

Так, деякі латвійські садівники вважають доцільнішим зберігати дорослі гілки, що гарно
плодоносять, незважаючи на їхній вік.

Тільки практика та уважні-спостереження можуть навчити, яких і скільки гілок треба залишити.
У сортів американського типу, важливо видаляти зайві прикореневі пагони, щоб запобігти загущенню. Скелетні гілки цих сортів старіють раніше: у віці 5—6 років, їх замінюють новими.

Крім того, виконують і санітарне обрізування (пошкоджені смородиновою склівкою, а також розміщені близько до землі, слабкі). Обрізувати краще восени після обпадання листя, якщо навесні — то до розпускання бруньок.

Деякі садівники проводять обрізування агрусу під час збирання врожаю. Підхід такий: вирізують старі гілки з дрібним урожаєм та цьогорічний недорозвинутий слабкий прикореневий приріст. Такий спосіб поліпшує умови розвитку залишених гілок для майбутнього врожаю.

Окремо про дорослі кущі, які не обрізувалися і дуже загущені. їх обрізують так: у перший рік вирізують усі сухі, поламані, слабкі, пошкоджені шкідниками гілки та ті, що близько до землі. На другий рік видаляють гілки старшого віку, залишаючи в кущі 10—15. Для кращого росту й розвитку куща його удобрюють (2 відра перегною або компосту на 1 кущ).

У наступні роки нормують прикореневі пагони та вирізують старі гілки.





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *