Смородина: нові сорти інтенсивного типу


За останнє десятиріччя смородина дещо потіснила провідні позиції суниці і вийшла на перше місце у валовому виробництві ягід в Україні. Це пояснюється не лише простішою технологією її вирощування та тривалішим високопродуктивним циклом, але й тим, що кожний пересічний українець знає, що в зоні чорнобильської біди, у районах підвищеного техногенного забруднення щоденне споживання бодай ложки свіжих або будь-як законсервованих чи перероблених ягід смородини нейтралізує в страві, у процесі її проходження через шлунково-кишковий тракт, не лише радіацію, а й техногенний бруд будь-якого походження. Органічних барвників, які містяться в шкірочці ягід смородини, не засвоює людський організм, але вони мають значні адсорбційні властивості і, вбираючи з продуктів харчування радіоактивні елементи та інший техногенний бруд, виводять їх за межі шлунково-кишкового тракту.
Крім того, ягоди смородини є неперевершеною коморою вітамінів (С, В1, В2, В9, РР, Е, А), органічних кислот, пектинів, дубильних речовин, органічних форм фосфору, ) заліза, калію, кальцію, магнію, азоту тощо.

Завдяки відповідному добору сортів свіжі ягоди смородини можна споживати 1-1,5 місяця, а використовуючи їх замороженими — практично протягом усього року. Продукти їх переробки, особливо без термічної обробки, також тривалий час зберігають 50—90 % вітамінів і практично всі органічні барвники.

Особливо популярне в народі, корисне і приємне на смак желе із свіжих ягід, яке в домашніх умовах готують, протираючи через сито бланшировані ягоди і змішуючи одержану масу з цукром (1:2). Відмінно зберігають вітаміни та барвники консервований цукром сік, вина, наливки, сушені ягоди.

Технологія вирощування чорної смородини дуже проста. Розмножується вона переважно здерев’янілими або зеленими живцями. Однорічні саджанці висаджують восени, на промисловій плантації за схемою З—4 x 0,75—1 м, в аматорському ягідництві — 1,5—2 x 0,5—1 м. Садять у борозни, щілини або садивні лунки (0,3 x 0,3 м). Під час садіння вносять органічні добрива з розрахунку 50—60 т/га, або 2—3 кг в лунку. Садити саджанці смородини слід на 3—5 см глибше, ніж вони росли в розсаднику, а надземну частину — зрізувати, залишаючи 3—4 бруньки. Зрізані пагони можна розчленувати на 3—5-брунькові живці (нижній зріз під брунькою, верхній чуть вище верхньої бруньки) і восени висадити в грядку під кутом 45°, що дасть змогу наступної осені відшкодувати витрачені кошти на купівлю саджанців. У подальшому догляд за кущами полягає в санітарному обрізуванні (вирізування поламаних чи підсохлих пагонів або значно уражених борошнистою росою) та омолодженні плодоносної деревини. У кущі плодоносні пагони повинні бути не старшими 4-річного віку. Тож після четвертого урожаю плодоносні пагони вирізують при основі, а на їхньому місці формують нові за рахунок нульових пагонів (тих, що ідуть з підземної частини куща).


Читайте також: Особливості агротехніки чорної смородини

Через рік після садіння сучасні сорти здатні принести 2—З кг, а на четвертий—шостий — вийти на врожайність 6—10 кг ягід з куща. В умовах товарного виробництва, за схеми садіння 3×0,75 м (4444 кущ/га), це становитиме відповідно 8,9—13,3 та 26,7—44,4 т/га. В умовах аматорського ягідництва ці показники можуть бути і значно вищими.

Сучасні методи селекції, що базуються на олігогенному контролі конкретних господарсько цінних ознак, які успадковуються незалежно одна від одної, дають змогу планувати і реалізувати в геномі рослини бажаний комплекс ознак, тобто селекційний процес поставити на реальну планову основу. Визначальними складовими високої продуктивності сучасних сортів чорної смородини є їхня олігогенна стійкість (імунність) проти найшкодочинніших хвороб та шкідників, що забезпечує як високі рівні фотосинтетичної діяльності, так і зимостійкості; технологічність куща до інтенсивних методів вирощування та машинного збирання врожаю, дружність достигання, високі показники транспортабельності, товарності, смакових якостей та біохімічного складу ягід.

Під час формування гібридних популяцій чорної смородини в Інституті садівництва УААН використовуються олігогенні донори стійкості проти борошнистої роси, антракнозу, брунькового кліща, олігогени пряморослості куща (донори Титанія, Вертикаль), коротких міжвузль пагонів (донори Зоя, Чернеча, Гуцулка), довгогронності (Черешнева), багатогронності плодових бруньок (похідні від R. dicuscha).

Поєднання в геномі смородини З—4 олігогенів стійкості проти грибних хвороб тривалий час підтримує неураження або високий ступінь толерантності до збудників найбільш шкодочинних хвороб, що забезпечує досить високу врожайність, а отже, і рентабельність цієї цінної культури.

Трикомпонентними є переважна більшість зареєстрованих і рекомендованих для вирощування в Україні сортів смородини, серед них такі сорти ІС УА-АН, як Санюта, Сюїта київська, Козацька, Чернеча. Введенням у геном смородини 5—7 олігогенів стійкості проти хвороб і шкідників, а також елементів формування високої продуктивності (довго- та багатогронність плодових бруньок, розміщення кількох плодових бруньок на рубці), технологічності куща дали змогу підійти до практичного вирішення завдання створення сортів інтенсивного типу для технологій, які передбачають максимальну механізацію вирощування і збирання ягід високої товарності, практично без застосування пестицидів. До таких сортів належать Аметист, Вернісаж, Ювілейна Копаня, Володимирська, Софіївська, Німфа, ряд елітних форм, здатних забезпечити врожайність 20—40 т/га.

Наші дослідження свідчать про те, що з кількісним насиченням геному смородини геноплаз-мою олігогенних донорів конкретних ознак, які не мають прямого відношення до показників біохімічного складу ягід (стійкість проти хвороб та шкідників, технологічність куща, складові елементи високої врожайності) спостерігається тенденція істотного підвищення вмісту в ягодах сухих речовин, цукрів, органічних кислот, вітаміну С, пектинів та фенолів. В прикладному плані це підвищує дієтичну та лікувальну цінність ягід смородини, позитивно впливає на якість продуктів переробки.

Зазначимо також, що з введенням у геном чорної смородини геноплазми агрусу, як джерела стійкості проти брунькового кліща, істотно зростає її посухостійкість. Так, у досить посушливі роки в умовах Києва (1995, 1996 і 1998) трикомпонентні сорти (Білоруська солодка, Минай Шмирьов, Сюїта київська, Санюта) і недостатньо посухостійкий чотирикомпоентний сорт Черешнева (ознака, набута від непосухостійкого виду) зменшили потенційну врожайність на одну третину або половину проти років з достатнім вологозабезпеченням (1994 і 1997 рр.). А сорти, в геномі яких є геноплазма агрусу, мали закономірну тенденцію вікового підвищення врожаю. Подаємо коротку характеристику найпродуктивніших сортів такого типу.

Ювілейна Копаня. Новий середньопізній сорт інтенсивного типу селекції ІС УААН, одержаний від схрещування в 1983 р. сорту Новина Прикарпаття з гібридною формою С-106, що є комплексним донором стійкості проти борошнистої роси, антракнозу, септоріозу, стовпчастої іржі, брунькового кліща, листкової галиці. Для її створення селекціонери К.М. Копань і В.П.Копань використали європейський та сибірський підвиди чорної смородини, види смородини дикуша та клейка, а також агрус.

Відзначається дуже високою стабільною врожайністю, самоплідністю, комплексною олігогенною стійкістю проти вище зазначених хвороб та шкідників, підвищеною посухостійкістю, технологічністю куща для інтенсивної культури та комбайнового збирання врожаю.

Кущ високий, напіврозлогий. Пагони довгі, вище середньої товщини, еластичні. Грона середньої густоти, по 2—4 на рубець.

Урожайність після садіння восени 1991 р. за схемою 3 х 0,75 м уже у 1994 р. становила 18,2 т/га, а у 2000 р. — 44, 9 т/га.

Ягоди великі, одномірні, середня маса 1,7—1,9 г, більших — 3,0—3,5 г, овальноокруглі, чорні, блискучі. Шкірочка міцна, еластична, із сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, помірно ароматний, приємного кисло-солодкого смаку (4,25—4,5 бала), містить сухих речовин 13,72—14,46 %, цукрів — 10,52—11,09 %, органічних кислот — 2,56—2,94 %, пектинів — 1,42—1,68 %, фенолів — 328,64—456,8 мг, вітаміну С — 206,28—232,64 мг у 100 г сирої маси. Ягоди доdгі и гають дружно, практично одночасно. Споживають їх свіжими, придатні для заморожування та виготовлення високоякісних продуктів переробки: соків, желе, виноматеріалів.

З 2001 р. сорт Ювілейна Копаня занесений до Реєстру сортів рослин України. Перспективний для промислової та аматорської культури в зонах розвинутого ягідництва. Вже популярний у садівників-аматорів.

У селекції — донор «великоплідності, комплексної олігогенної стійкості проти хвороб і деяких шкідників, посухостійкості.

Софіївська. Новий середньостиглий сорт чорної смородини інтенсивного типу селекції ІС УААН, виведений схрещуванням в 1986 р. сорту Білоруська солодка з гібридною формою С-106 — комплексним донором стійкості проти хвороб. Автори К.М.Копань, В.П.Копань.

Відзначається дуже високою стабільною урожайністю, самоплідністю, комплексною стійкістю проти грибкових хвороб, брунькового кліща і листкової галиці, посухостійкістю.

Кущ вище середньої величини, напіврозлогий. Пагони з короткими міжвузлями, еластичні. Грона середньої довжини, по 2—3 на плодову бруньку.

Урожайність після садіння восени 1991 р. за схемою 3×0,75 м вже у 1994 р. становила 20,9 т/га, а у 2000 р. — 43,5 т/га.

Ягоди досить великі, одномірні, середня маса 1,7—2,1 г, більших — 3,2—3,6 г, округло-овальні, чорні, блискучі, під час достигання не обсипаються. Шкірочка міцна, еластична, із сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, помірно ароматний, приємного кисло-солодкого смаку (4,25—4,5 бала), містить сухих речовин 13,92—15,26 %, цукрів — 9,82—10,24 %, кислот — 2,14—2,48 %, пектинів — 1,48—1,72 %, фенолів — 342,24—451,14 %, вітаміну С — 218,42—242,16 мг у 100 г сирої маси.

Достигання ягід дружне, майже одночасне. Один з кращих сортів для споживання ягід свіжими, а також для виготовлення високоякісних продуктів переробки (желе, соків, виноматеріалу) та для заморожування.

Аметист. Новий середньопізній сорт смородини інтенсивного типу селекції ІС УААН. Одержаний від схрещування в 1983 р. сорту Новина Прикарпаття з гібридною формою серії С-106, яка є комплексним донором стійкості проти борошнистої роси, антракнозу, септоріозу, стовпчастої іржі, брунькового кліща, листкової галиці. Для її створення використано європейський та сибірський підвиди чорної смородини, види смородини дикуша та клейка, а також агрус. Селекціонери К.М.Копань і В.П.Копань.

Відзначається високою стабільною врожайністю, самоплідністю, комплексною стійкістю проти найшкідливіших хвороб, брунькового кліща та листкової галиці, підвищеною посухостійкістю.
Кущ високий, напіврозлогий, технологічний для машинного збирання врожаю. Пагони середньої товщини, еластичні, довгі. Грона середньої довжини, густі, по 2—3 на рубець, чим забезпечується висока щільність урожаю.

Урожайність після садіння восени 1991 р. за схемою 3 х 0,75 м вже у 1994 р. становила 22,7 т/га, у 2000 р. — 20,4 т/га, а максимальна (1997) — 29,3 т/га.

Ягоди середньої величини, дещо не одномірні, середня маса 1,2—1,4 г, більших — 2,4—2,6 г, округло-овальні, чорні, блискучі. Шкірочка міцна, з сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, помірно ароматний, приємного кисло-солодкого смаку (4,25—4,5 бала), містить сухих речовин 14,55— 15,83 %, цукрів — 9, 28—9,98 %, кислот — 2,48—2,64 %, пектинів — 0,92—1,46 %, фенольних сполук — 352,98— 448,23 мг, вітаміну С — 198,24—218,42 мг у 100 г сирої маси.

Достигання ягід дружне, придатні для споживання свіжими, заморожування і технічної переробки.
З 1993 р. сорт проходить держсортовипробування. Перспективний для промислових технологій з комбайновим збиранням урожаю і отримання екологічно чистої продукції.

Як сорт з підвищеною посухостійкістю може поширюватись у південні регіони. У селекції — донор комплексної хворобостійкості та посухостійкості.

Черешнева. Середньопізній сорт чорної смородини селекції ІС УААН. Є четвертим безкросним поколінням від смородини черешчастої. Вихідна форма В-36-16 була одержана в 1975 р. за такою схемою схрещування: [(смородина чорнахсмородина черешчаста)х(ЮністьхЗоя)х(Минай Шмирьов х Білоруська солодка)]. Селекціонери К.М.Копань, В.П.Копань.

Відзначається великоплідністю, високою врожайністю, середньою самоплідністю, підвищеним вмістом біоактивних речовин, комплексною стійкістю проти борошнистої роси, антракнозу, септоріозу, але в пізні строки може помітно уражуватись іржею. Сорт недостатньо посухостійкий.
Кущ сильнорослий, прямостоячий, з товстими прямими пагонами. Грона довгі, в яких нещільно розміщені 10—15, інколи — до 20 ягід.

Урожайність після садіння восени 1991 р. за схемою 3 х 0,75 м вже у 1994 р. становила 21,3 т/га, у 2000 р. — 14,2 т/га, а максимальна (1997) — 25,8 т/га. Слід зазначити, що на посуху (1996, 1999, 2000 рр.) цей сорт реагує значним зниженням урожаю, тому сприятлива зона вирощування його обмежується західними та північними регіонами України.

Ягоди великі, досить одномірні, середня маса 1,9—2,2 г, більших — 3,5—4,5 г, круглі, чорні, блискучі. Шкірочка товста, але не груба, еластична, міцна із сухим відривом. М’якуш зеленувато-коричневий, приємного кисло-солодкого смаку, з несильним смородиновим ароматом (4,5—4,75 бала), містить сухих речовин 13,86— 15,78 %, цукрів — 12,06— 12,99 %, органічних кислот — 2,38—2,56 %, пектинів — 1,42—1,76%, фенольних сполук — 569,42—606,4 мг, вітаміну С — 202,41—208,68 мг у 100 г сирої маси. Цим забезпечуються високий лікувально-дієтичний потенціал ягід, відмінні якості і смак продуктів їх переробки.

Достигання дружне, практично одночасне. Ягоди можуть довго утримуватись на кущах, не обсипаючись. Споживають їх свіжими, придатні для заморожування і техпереробки (соки, виноматеріали, високовітамінне желе).

З 1999 р. сорт Черешнева занесений до Реєстру сортів рослин України і рекомендований для промислового та аматорського ягідництва в Західному Лісостепу і Поліссі України.
У селекції використовується для отримання великоплідних форм з комплексною стійкістю
проти грибкових хвороб, технологічним, не розлогим кущем.

Висновки. З переведенням селекційного процесу чорної смородини на олігогенний рівень відкриваються можливості цілеспрямованого і прискореного створення принципово нових сортів інтенсивного типу, які забезпечують щедрі врожаї екологічно чистих ягід високої товарності та якості, істотно зменшують трудові й матеріальні витрати. Надання цим сортам вищих рівнів адаптив-ності проти несприятливих біота абіотичних чинників дає можливість також істотно знизити техногенні навантаження на довкілля. Такі сорти і методи їх створення має Україна.

До Реєстру сортів рослин України на 2001 р. занесено 7 сортів чорної смородини інтенсивного типу селекції ІС УААН: Козацька, Санюта, Софіївська, Сюїта київська, Черешнева, Чернеча, Ювілейна Копаня, створених на базі олігогенних донорів конкретних господарсько цінних ознак, які здатні істотно підвищити кількість і якість ягідної продукції, забезпечити підвищення рівня економічних показників ягідництва в суспільному та приватному секторах.

З введенням у геном чорної смородини геноплазми агрусу створюється нова ситуація розширення ареалу стабільної культури чорної смородини на більш південні регіони, де до цього успішно культивувався агрус.


Інші статті по темі:





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *