Пройшли новорічні свята, зима в розпалі. А руки вже починають тягнутися до заповітного мішечку з насінням — провести ревізію наявних скарбів, запланувати, що треба підкупити і помріяти про весну. Варто нагадати як вибирати насіння, яким сортам віддати перевагу, де купувати, які терміни зберігання насіння різних видів рослин. Отже основні правила та критерії у підході до вибору насіння.
Сортування за термінами посіву
Підготовку до посіву насіння можна починати вже в січні.
Перша операція, поряд з підготовкою ємностей — розподіл насіння по термінах посівів, залежно від особливостей їх розвитку.
З кінця січня починають сіяти деякі квіти, яким необхідно більше часу для схожості. Наприклад, гвоздику Шабо (зацвітає через 5-6 місяців після сходів).
З лютого по березень на розсаду висаджують основну масу овочевих і квітучих рослин.
У квітні висівають рослини, насіння яких швидко сходять — наприклад, цинію, чорнобривці.
Що треба знати про насіння
Вибираємо великокаліберне насіння
Калібрування — процедура вибракування засохлих, неповноцінних, порожніх насінин.
Її проводять вручну, якщо мають справу з великим насінням (квасоля, кавуни, гарбузи).
А ось дрібне насіння моркви, томатів не в кожного вистачить терпіння перебирати. У цьому випадку варто згадати шкільні досліди з натертою об вовняну тканину пластмасовою паличкою. Проведіть нею по насінню — легкі прилипнуть до палички, більш важкі залишаться на тканині або папері.
Є й інший спосіб — помістити насіння у воду. «Пустушки» спливуть, більш важкі потонуть.
Перевірити насіння на схожість
Це можна зробити декількома способами.
Велике насіння (гарбуз, горох, огірки, квасоля) перевіряють, поміщаючи невелику їх кількість між двома шарами розмочених окропом деревної тирси в тепле місце (25-27 градусів).
Дрібне насіння (капуста, морква, кріп) перевіряють на схожість шляхом їх розміщення між мокрими серветками в тепле місце (близько 23 градусів).
Закінчують пророщування через 7-14 діб. При цьому підраховують пророслі і ні насіння, розраховують середні показники для всіх проб, перераховують на 100 шт. і отримують схожість у відсотках.
Якщо схожість низька, норму висіву відповідно збільшують. Насіння, що мають схожість нижче 50%, для посіву непридатне.
Не залишити шансу хворобам
Багато грибкових та бактеріальних захворювань (фітофтороз, несправжня борошниста роса) здатні передаватися через насіння.
Найпростіший спосіб знезараження — прогрівання насіння в гарячій (40-50 градусів Цельсія) воді протягом 20 хв.
Після прогрівання насіння слід на 3 хв занурити в холодну воду і злегка підсушити. Насіння огірків, кабачків, гарбуза, патисонів і томатів занурюють в яскраво-рожевий розчин марганцівки, а потім промивають чистою водою.
Барботування й інші способи посилити енергію росту
Передпосівний обробіток насіння у воді киснем або повітрям називають барботуванням.
Вона збільшує енергію проростання насіння, схожість, прискорює ріст, особливо це стосується насіння кропу, перцю і помідор.
Для барботування використовують скляні бутлі або молочні фляги. Насіння занурюють в ємності й заливають водою у співвідношенні 1: 5. Кисень для обробки насіння подають через редуктор, за допомогою якого підтримують постійний тиск на рівні 0,5-0,8 атмосфер. Проходячи через воду, кисень насичує її.
Обробка насіння повітрям менш ефективна, ніж киснем, так як зміст останнього в повітрі значно менше. Для обробки повітрям можна використовувати звичайні компресори. Насіння перцю обробляють киснем протягом 24-36 годин, томату — 12-18, кропу — 18, салату — 12 годин.
У домашніх умовах барботування проводять так: для подачі повітря використовують акваріумний компресор, наконечник шланга якого необхідно помістити на дно банки ємністю 0,5-0,7 л, заповненої на дві третини обсягу водою кімнатної температури. Після включення компресора в воду можна опустити насіння. При барботуванні важливо, щоб повітря пронизувало всю товщу води, треба також періодично помішувати насіння.
Після обробки насіння підсушують і використовують для посіву. Якщо вони вже готові до нього, але воно відкладається, то насіння краще просушити на протязі, а не на сонці.
Навіщо потрібна скарифікація
У насіння з щільною шкіркою перед посівом необхідно порушити цілісність оболонки.
Існує кілька способів скарификації.
1. Механічний. Оболонку насінини підпиляєте, надріжте лезом бритви, напилком або обробіть наждачним папером. У будь-якому разі не повинно бути пошкодження зародка. Після механічної обробки насіння намочіть до набрякання. У повному видаленні насінної шкірки немає необхідності: насіння що набухне під дією вологи саме розірве залишки покриву.
2. Термічний. Насіння спочатку проморожують, а потім ошпарюють окропом або тримають у гарячій воді з температурою до 60 градусів в термосі. Процедуру повторюйте до тих пір, поки оболонка не лопне. Цей метод хороший для кісточкових культур.
3. Хімічний. Оболонку розм’якшите, вимочуючи насіння протягом 10-12 год в хлорній воді (2-3 краплі хлорки на склянку води) або в розчині марганцівки протягом 15 хв. Після хімічної обробки насіння промийте в проточній воді. Спосіб використовується для обробки насіння з дуже щільними покривами.
Спростити проростання насіння
Пророщування насіння перед посівом проводять у приміщенні з температурою 15-20 градусів тепла, розсипаючи насіння тонким шаром на папері або тканині. Для замочування насіння найкраще використовувати розчини біологічно активних речовин або структуровану воду — талу або снігову.
Небажано замочувати насіння в слабких розчинах добрив або золи: присутність солей уповільнює проростання. Насіння при замочуванні занурюють у рідину цілком. Вони не задихнуться: поки насіннєва шкірка не порушена, вони не потребують повітрі.
Після початку прокльовування насіння висівають у добре зволожений грунт.
Слід пам’ятати, що у кожної рослини свої вимоги до глибині висіву.
Існує універсальне правило: кожне насіннячко повинно бути покрито шаром грунту, приблизно рівним його триразовій товщині (не плутати з довжиною).
Але є винятки. Наприклад, насіння селери достатньо розкласти в ящику і скропити водою, так вони краще проростуть.
Гібридне і сортове насіння
Насіння овочевих культур бувають гібридними і сортовими. Гібридні позначаються літерою F з цифрою, що вказує на те, якого вони покоління. Рослини першого (F1) і наступних поколінь перевершують батьківські сорти за всіма основними показниками: врожайності, скоростиглості, стійкості до хвороб.
Однак отримані від гібридів насіння не зберігають батьківських властивостей. До того ж гібридні рослини вимагають особливої агротехніки вирощування, підвищеного рівня мінерального живлення, захищеного грунту.
Сортові рослини зазвичай володіють менш вираженими якостями, зате вони менш вибагливі, а отримане від них насіння придатне для подальшого вирощування.
