Здавалось би, що може бути простіше від оранки. Трактор чи коні тягнуть плуга, і леміш підрізує, а полиця перевертає скибу. Слідом іде борона. Задоволений господар… потирає руки. Та, виявляється, не все так просто. Земля родить тоді, коли орють добре, сіють вчасно, доглядають старанно.
Колись у с. Яришеві на Вінниччині було насінницьке господарство. На деградованому чорноземі добре родили всі культури. Елітне насіння було високоякісне, про нього знали за межами району й області.
А зараз з гектара посіву навіть мішка кукурудзи не збирають. Чому? А тому, що добре орють лише обабіч дороги. А далі — подряпають землю, візьмуть гроші, і, як кажуть, бувайте здорові… На полях, де колись вирощували по 56 ц пшениці з гектара, земля затверділа, що й лопату в неї не встромиш. Словом, догосподарювались…
І таке не тільки в Яришеві. В інших колективних і фермерських господарствах також не краще. Техніку розтягли, пальне дороге, а одним коником багато не і зробиш. От і твердне земля на всю глибину.
Тому-то хочу зосередити увагу саме на оранці, як і одній з передумов поліпшення родючості грунту. Адже І так погано родить земля не тільки у колективних чи фермерських господарствах. Низька віддача й на тих наділах, які віддали в особисте користування городникам та дачникам. У перерахунку на гектар посіву картоплі та овочів тут збирають втричі менше, ніж земля могла б дати.
Головна причина цього — мілка, а то й поверхнева оранка. Придивіться, як орють заробітчани ті наділи. Перший прохід ще так-сяк. А далі — підняв плужки і на 3—4-й швидкості снує, що й не наздогнати. Борозна мілка. А відтак і родить стільки, що не лише в мішок, а й у торбу нічого взяти.
Трапляються й такі господарі, що зорють ділянку потужним трактором, великим плугом, на чималу глибину, а тоді дивуються, коли нічого не вродило. І не вродить за такої оранки, якщо орний шар перемістити на велику глибину, а натомість вивернути пісну, так звану дику землю.
Орний шар треба поглиблювати поступово, методично, заглиблюючи плуга не більш як на 4—5 см щороку. А коли орний шар досягне ЗО—35 см, можна ще застосувати різаки, пустивши їх попереду плуга.
Колись у колгоспах, крім комбайнів, були бурякопідіймачі. Кмітливі господарі нерідко використовували їх для щілювання грунту. Причому, якщо на підкопуванні буряків підіймачі заглиблювалися на 25—ЗО см, то тут — на 50—60 см. Дещо вигнуті лемеші-різаки розпушують грунт, роблять його проникним для вологи і повітря. Родить на таких ділянках, де проведене щілювання грунту, та ще й у двох напрямках, досить добре.
Щілювання — це по суті спосіб безполицевого обробітку землі. Але щілювання проводять значно глибше, а оранку — з оборотом орного шару чи пласта трав. У системі землеробства глибока оранка застосовується під технічні та інші культури і в сівозміні повторюється через три—п’ять років. Глибина такої оранки ЗО—35 см залежно від стану грунту, культур-попередників тощо.
Крім глибокого розпушування грунту, за глибокої оранки краще загортається зрізаний передплужниками верхній шар землі, засмічений насінням бур’янів і післяжнивними рештками, у грунті активізується анаеробний процес, земля збагачується на органічні речовини, а, відтак, поліпшується її родючість. На невеликих городніх і дачних ділянках, польових наділах зробити це цілком можливо. Праці й коштів доведеться затратити дещо більше, ніж звичайно, але затрати окупляться.
Непогано родять городні та овочеві культури і за звичайної, так званої культурної оранки. Агротехнічний стандарт її глибини — 20—22 см, але його не скрізь дотримуються. Орють здебільшого на 10—12 см. І те, кажуть, добре. Тож краще, на мій погляд, перекопати ділянку лопатою, аніж толочити її трактором.
Колись у передових господарствах існувало таке неписане правило: ділянку не орють, поки вона не встелена гноєм або іншими добривами. -Цього правила можна і треба додержувати на присадибних та дачних ділянках. Хай хоч небагато, скільки є, гною, перегною, компостів, але вносити, приорювати чи прикопувати і тим поліпшувати родючість грунту.
А тепер дещо про літню, осінню зяблеву та веснооранку. Влітку орють стерньові попередники й площі, звільнені від ранніх культур і трав під озимі, а восени всі звільнені площі орють на зяб. Веснооранку раніше допускали лише як виняток, а зараз — навпаки, їй віддають перевагу.
Це негативно позначається на врожайності як польових, так і городніх культур. Слід максимально використовувати для оранки і перекопування непогожі осінні дні, навіть з легкими заморозками. Хоч кращий — ранній зяб. А щоб грунт не запливав, треба вносити добрива, компости, сидерати, розпушувачі грунту. Орати на зяб без боронування чи культивації. 1 проводити ці роботи в ранні строки.
Щодо веснооранки, то тут важливо не прогаяти оптимальних строків, коли земля прогріється, стане розсипчастою, легко розроблятиметься. Це триває недовго, тому з веснооранкою слід максимально поспішати. Але орати якісно, на певну глибину, щоб приорані рештки не витягувалися бороною та сапою під час обробітку посівів.
Орати ділянку чи город можна як врозгін, так і всклад. Конструкція будь-якого плуга така, що полиця перекидає скибу зліва-направо. Отже, під час оранки всклад посередині ділянки утворюється гребінь, а врозгін — борозна, які слід зарівняти. Невеликі городні чи дачні ділянки орють здебільшого в одному напрямку, хоч переганяння трактора чи коней недоцільне.
Важливо також чергувати напрямок оранки. Одного року ділянку орють уздовж, а наступного — упоперек, у крайньому разі по діагоналі. Коли орють уздовж, усі наступні грунтообробні процеси (сівба, культивація тощо) роблять упоперек оранки, і навпаки.
Певні особливості має оранка схилів та крутосхилів. Тут плуг повинен йти лише в одному напрямку і обов’язково упоперек схилу. Поздовжні борозни розмиватиме вода, поглибиться ерозія грунту. Крутосхили терасують і орють у такий же спосіб.
Отже, оранка, як і перекопування грунту, — обов’язковий агротехнічний захід у землеробстві, який поліпшує структуру грунту, його водний та повітряний режим, є засобом боротьби з бур’янами та шкідниками, створює сприятливі умови для росту й розвитку культурних рослин. Тому виконувати цю операцію слід на високому агротехнічному : рівні і в оптимальні для кожної природно-кліматичної зони строки.
