Щиро бажаючи допомогти людям, хочу нагадати давній народний засіб від хвороби тяжкої і неприємної — спастичного коліту — насіння подорожника.
У деяких випадках (наприклад спастичний коліт нервового походження) послаблювальні засоби подразнюючого способу дії не допомагають, ще й погіршують стан кишкового тракту. Необхідний інший спосіб дії. Тут саме й годиться насіння подорожника. Коли ніщо не допомагає, цей простий народний засіб діє безвідмовно і абсолютно безпечно. Визнає його і наукова медицина .
Заздалегідь слід примітити місця, де подорожник росте незабрудненим, особливо, щоб поблизу не застосовувались отрутохімікаги.
На початку серпня на стрілках подорожника колоски набувають коричневого кольору, насіння визріває. Коли насіння достигле, але ще не висипалось на землю, треба зібрати його. Стигле насіння легко зішморгується рукою з колоска разом з лушпинням.
Вдома слід його розсипати тонким шаром у посудині з невисокими буртиками і поставити для досушування в кімнаті, не на сонці, у недоступному для дітей і птахів місці. Бо синички, угледівши те насіннячко, аж у вікна залітають, а розсипані дрібні зернятка вже не зібрати.
Коли лушпиння добре висохне, треба його одвіяти. а малесенькі блискучі чорні зернятка насіння зсипати до паперового пакетика і так зберігати.
Зживати насіння подорожника слід так.
Столову ложку насіння висипати до склянки або баночки такої ж місткості (200 г). Залити до половини склянки окропом і накрити. Добре ще й поставити склянку в мисочку з гарячою водою. Крізь скло видно як насіння поступово набухає і кожна насінинка вкривається шаром прозорого слизу. Г оди ну чи й більше, треба зачекати, доки у склянці увесь настій набере вигляду суцільного слизу (подібного до завареного крохмалю), в якому вкраплені чорні насінинки.
Цей настій треба випити за один раз. Якщо неприємно просто так проковтнути, раджу приймати чайною ложечкою, запиваючи кожний ковток чаєм. Аби тільки прийняти всю дозу. Найзручніше прийняти увечері перед сном. Уранці подіє «як по маслу». Саме такими словами характеризують дію цього засобу всі, хто ним користувався.
Слиз подорожникового насіння близький до фізіологічного і тому, обволікаючи стінки кишківника, діє, як мастило. Відтак адсорбує і виводить з організму шкідливі речовини. Важливе значення мають протизапальна і заспокійлива властивості подорожника.
Приймають настій один раз на добу. Як часто і як довго приймати, побачите самі.
Якщо хвороба надто запущена і не буде ефекту з першого прийому, не впадайте у відчай, продовжуйте приймати настій насіння подорожника так само — раз на добу. Не збільшуйте дози. Ніяких інших засобів (ні послаблюючих, ні клізм) застосовувати не слід. Подорожник сам відрегулює травлення. Ніяких небажаних побічних дій не буде.
Приймання припиняється, як тільки все увійде в норму.
А заготовлене насіння подорожника тримайте і надалі. Уже одне відчуття, ідо в руках є надійний засіб, яким завжди можна скористатися, створює комфортний стан для організму і хвороба відступає.
Треба ще мати на увазі, що насіння подорожника придатне лише до наступного літа. А потім пересихає і втрачає здатність виділяти слиз, а тому й цілющі властивості. Якщо навесні у вас лишається невикористане торішнє насіння подорожника, то обов’язково висівайте його в зручному місці. Подорожник — рослина непримхлива, росте скрізь, аби вологи вистачило, А цілющі властивості його просто безцінні.
Збирають і листя подорожника. Столову ложку подрібненого сухого листя на склянку окропу настоюють півгодини і приймають по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день за бронхітів від кашлю.
Цей же настій нормалізує кислотність шлунка. А останнім часом з’явилися публікації про ге, що подорожник, очищаючи організм, виводить радіонукліди.
