Багато років тримаю кіз та овець. Тож хочу поділитися своїм досвідом догляду цих тварин. Можливо мої спостереження і висновки комусь стануть у пригоді. Все, що розповідатиму, зрозуміло, з власної практики.
Отже, під час пологів кози чи вівці стараюся бути поруч з ними, щоб за необхідності надати допомогу. А найперше набрати навколоплідної рідини, щоб дати її випити тварині після окоту, тобто після виходу останнього плоду.
Козенят відразу підкладаю до матері, щоб вона їх облизала. Особливо за цим процесом стежу під час окоту овець. Оскільки часто трапляється, що ягня, котре тільки-но народилося, вівця не завжди облизує, потім відбиває його від себе й не годує з вимені.
Приблизно через півгодини після окоту козу напуваю підсолодженою теплою водою: 150 г цукру на 2—3 л води. Через годину даю їй пійло-бовтанку: 2—3 л теплої води, 1 столова ложка солі і 200 г пшеничних висівок.
Вважаю, що висівки корисніші за дерть зернових культур, бо містять багато вітамінно-мінералізованих речовин, легко перетравлюються у шлунково-кишковому тракті, мають невелику послаблюючу дію, що дуже важливо після виходу останнього плоду; а до ясел кладу сіно або прив’ялену траву.
Через тиждень маток переводжу на звичайний раціон, а кількість висівок доводжу до 300—400 г на добу. Висівки на цей час можна замінити й дертю.
Я так веду господарство, що кожного дня кози й вівці бувають на свіжому повітрі. А останні два роки навіть зимують у загорожі з глибокою підстилкою. Лише в морозні дні, коли температура повітря нижче 15—18 градусів, заводжу їх до хліва. А також не забуваю про регулярне обрізування ратиць та ріг. Це роблю переважно навесні та восени. Регулярно раз у три місяці даю козам глистогінні препарати.
Ось такий спосіб ведення тваринного господарства і дає мені можливість мати окіт від кіз та овець без ускладнень та міцний приплід протягом понад двадцять років.
