Як швидко розмножити новий сорт картоплі


Побачивши велику, красиву картоплю, яку ми виростили, багато хто дивується: як можна виростити такі чудові бульби-гіганти й одержати з п’яти соток майже 2 т реального (а не перерахованого!) врожаю? А відповідь проста: ретельно відпрацьована, нескладна у виконанні технологія, в якій враховано все, що десь прочитали, почули, побачили. Одна із складових цієї технології — перспективні, високоврожайні сорти.

Як правило, швидко розмножити новий сорт можна розрізуючи бульби на частини. Дехто радить обривати й укорінювати паростки, водночас зрізуючи й укорінюючи верхівки. На бульбах будуть утворюватися нові паростки. Укорінюючи їх, можна одержати багато садивного матеріалу. Ми цим способом не користуємося: він надто трудомісткий, до того ж тендітним живцям потрібно створювати особливо сприятливі умови. Тому розрізуємо бульби на одновічкові частини. Таким способом можна засадити будь-яку площу, затративши праці не більше, ніж за традиційного способу — під лопату. Не надто обтяжливий процес підготовки садивного матеріалу повністю компенсується підвищенням урожаю.

У літературі часто можна прочитати категоричні застереження проти будь-якого механічного травмування садивних бульб. Вважається, що у розріз може потрапити інфекція, що призводить до поширення хвороб. Звичайно, така небезпека існує. Щоб їй запобігти, ми відбираємо для садіння найкращі, великі бульби без зовнішніх ознак ураження хворобами, а зрізи негайно затираємо попелом, під яким утворюється захисний шар тканини.

Не вдаючись у дискусію, зазначу, що очевидної шкоди від розрізування бульб ми не помічали. Наприклад, чудово зберігаються бульби, випадково розсічені лопатою. Наведу ще один приклад. Дістали ми 10 бульб нового сорту (усі вони росли на одному кущі). Коли через два тижні перевіряли садивний матеріал, побачили на дев’яти бульбах плями сухої гнилі, а десята згнила більш як наполовину. Обрізали пошкоджені ділянки до здорової тканини, затерли зрізи попелом і залишили на столі для підсихання. Невдовзі на зрізах утворилася захисна тканина, бульби трохи всохли, але гниль більше не розвивалася.


Для одержання високого врожаю дуже важливо якомога раніше посадити картоплю, хоч тут існує ймовірність пошкодження рослин пізньовесняними заморозками. Пізнім насадженням, як правило, на вистачає вологи. Отож кожний картопляр повинен вибирати оптимальний строк садіння, вміло «маневруючи» між цими двома факторами.

Садіння різаними бульбами з наступним дорощуванням у теплі дає змогу дещо раніше, на 3—4-й день одержати сходи, а через тиждень зеленіє уже вся плантація, та й урожай бульб достигає значно раніше.

Пророщування. Починаємо за 40 днів до запланованого строку садіння. Тут кожний робить так, як звик, головне — щоб через чотири тижні утворилися хороші вічка. Після цього кожну бульбу ріжемо на стільки частин, скільки «проклюнулося» вічок (як правило, їх буває 5—10). Зрізи обов’язково затираємо попелом і залишаємо на 1—3 год. для підсушування.

Дорощування. Беремо зручну тару: посуд з дірявим дном, дерев’яні або металеві ящики чи картонні коробки, застелені старою плівкою. На дно насипаємо шар вологого пухкого субстрату завтовшки 10 см (перегній — пісок 1:1; перегній — торфова земля 1:1 тощо). На цю підстилку щільно викладаємо шар порізаної картоплі паростками догори. Зверху насипаємо шар субстрату (10 см) і укладаємо ще один шар картоплі. Засипаємо його субстратом і вкриваємо плівкою. Поливати такий «багатошаровий пиріг» не варто — може промокнути нижній шар, краще побризкати, якщо пересохне. А взагалі, вологи має вистачити на 10 днів, за цей час відростуть густі, міцні корінці. Садивний матеріал готовий, Якщо погода несприятлива для садіння, виносимо ящики на холод, щоб загальмувати ростові процеси.

Висаджуємо картоплю у гряди. Для цього вздовж майбутнього рядка натягуємо шнур і робимо коло нього сапою неглибоку канавку. У неї розкладаємо порізану картоплю з грудкою землі, не обтрушуючи. Відстань між рослинами в рядку — 10—12 см, ширина міжрядь — 60 см.

Канавку треба засипати перегноєм або іншою поживною сумішшю, якщо не вносили гною під оранку. З обох міжрядь нагрібаємо над канавкою валок висотою 15—20 см.

Отже, найважчу роботу виконано. Доглядати за рослинами, висадженими таким способом, набагато легше, ніж традиційним. Кожне прополювання супроводжуємо підсипанням грунту. Як позитивний момент слід відмітити те, що полоти доводиться тільки міжряддя. У пухких грядах бур’янів значно менше і вони гинуть у процесі підсипання. До цвітіння треба зробити не менш як три прополювання-розпушування. Надалі кущі зімкнуться, а поодинокі бур’яни можна прополоти вручну. Бульби закладаються тільки в межах гряди й окремі корені також не проникають нижче канавки. У гребенях грунт не ущільнюється, під час дощів бульби не потерпають від надлишку вологи, а під час посухи — не перегріваються. Атмосферні опади краще зберігаються у пухкому грунті, що також йде на користь майбутньому врожаєві.

«Бичем» картоплі останніми роками є не стільки колорадський жук, скільки фітофтороз, який наприкінці літа уражує і стебла, і бульби. Чомусь так повелося, що засихання бадилля вважають цілком природним явищем і починають збирати урожай тільки після остаточного засихання зеленої маси. Саме тоді й завершується шкодочинний цикл фітофтори. З уражених листків вона потрапляє в грунт і на бульби. Навесні з цих заражених бульб виростуть хворі рослини, які інфікують бульби нового врожаю.

З фітофторою треба боротися так само старанно, як і з колорадським жуком. Ці процеси можна поєднати з позакореневим підживленням. Ми використовуємо для цього чудовий засіб — еколист. Користуємося ним згідно з інструкцією. Цей препарат не тільки забезпечує рослини необхідними мінеральними елементами, але й має фунгіцидні і частково інсектицидні властивості.
Вперше обробляємо еколистом, коли рослини заввишки 10—15 см. Склад розчину: 10 г еколисту +50 г сечовини на 1 л води. Вдруге підживлюємо таким самим розчином у фазі бутонізації, яка збігається з масовою появою личинок колорадського жука. У цей розчин можна додати половину (від вказаної в інструкції) дози інсектициду. Втретє обприскуємо картоплю вже після цвітіння, коли на деяких сортах зав’язуються ягоди. Еколист діє як фунгіцид, тому на ділянці фітофтора не з’явиться в першу чергу. А коли на сусідніх ділянках помітите буре листя на рослинах картоплі, проведіть дві додаткові обробки фунгіцидом. Добре зарекомендував себе препарат ТАТУ.
Збираємо урожай у ранні строки, бо висаджена за описаною технологією картопля достигає значно раніше, ніж на сусідніх ділянках. Поки шкірочка на бульбах ніжна і легко зішкрібається, бадилля треба скосити й винести. Звільнені від зеленої маси гряди підсихають, а шкірка на бульбах грубішає. Через тиждень можна копати. Викопана картопля красива, з гладенькою шкіркою і, що дуже важливо, мало розтрісканих і вироджених бульб. У перестояної картоплі дуже погіршується зовнішній вигляд бульб, з’являються гнилі, тріщини, шкірка стає шорсткою. Під час зберігання багато відходів.

Пухку гряду можна розгрібати навіть руками. Великі бульби лежать у ній, немов у перині, утворюючи безперервний валок. Якщо врахувати, що садили з відстанню 10—15 см, а кожна одностеблова рослина дає по дві-три великі і дві дрібні бульби, то урожай вражає. Через кожних 2—3 м набирається відро з верхом. Бульби дуже великі: від 100 до 300 г, а деякі важать 500—600 і навіть 700 г.

А тепер дещо про сорти. На жаль, не кожний сорт дає такі чудові результати, адже ми — не спеціалісти, тому не завжди можемо правильно оцінити їх, проаналізувати свої помилки й прорахунки. Добираючи сорти, орієнтуємося за простим принципом «йде» або «не йде». Так от, серед тих, що «йдуть», лідирують Повінь і Слов’янка. Серед старих сортів сталий урожай здорових, красивих бульб дає Луговська. Великі, красиві бульби з неперевершеними смаковими якостями у сорту Світанок київський, але, на жаль, він не дуже урожайний. Непогані урожаї забезпечує і «багатостраждальна» Синьовічка, проте на неї покладати великі надії не слід, тому що всередині великих бульб часто утворюються порожнини.

З рештою сортів ми поки що тільки ознайомлюємося.


Інші статті по темі:





Один коментар до статті “Як швидко розмножити новий сорт картоплі

  1. Мешканець висловив (-ла) думку:

    Розповім про свій досвід прискореного розмноження нового сорту картоплі. Пророщую одну бульбу на світлі при кімнатній температурі 20-25 днів. Першими з’являються паростки з очок у верхній частині бульби, потім з нижніх. Всього в мене (торік занотовував у зошит все що роблю в городі та терміни посіву та посадки основних городніх культур) вийшло 14 паростків. Бульба була розрізана на частини так, щоб у кожній знаходився один паросток картоплі. На 4 кв. м. вніс попередньо обробивши грунт граблями 100 г гранульованої нітроамофоски і в кожну лунку (на відстані 35 см. одна від одної) по жмені попелу. 19 червня висадив в лунки частини бульби паростком вгору і засипав землею. Після дощу грунт обов’язково розрихлював і видаляв бур’яни. Не забував підгортати рослини. У вересні всього від однієї бульби отримав 176 (!) великих і середніх картоплин.

Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *

* Copy This Password *

* Type Or Paste Password Here *