Жоржини: потурбуйтеся про раннє цвітіння


Доволі часто зараз закохані у квіти городники вислуховують докори матеріалістично налаштованих людей:
— Ти що, свої квіточки їсти будеш?!
— Викинь ці бур’яни та краще засій грядку морквою!

То що ж! Давайте посіємо грядку моркви, грядку редиски, грядку столових буряків… До речі, я так і роблю. Ці ранні овочі чудово уживаються з моїми улюбленими жоржинами.

Завдяки рясному, безперервному квітуванню протягом усього літа жоржини не мають собі рівних за декоративністю. А якщо врахувати, що вони прекрасно розвиваються в садових вазах достатнього об’єму, то їхню цінність для дизайну важко переоцінити.

Грядки готую з осені. Засипаю їх шаром перегною, додаю трохи суперфосфату і перекопую на штик лопати. І залишаю до весни. З першими променями теплого весняного сонечка в березні, а іноді й наприкінці лютого, добре посипаю попелом сніг і накриваю старою плівкою. Як тільки-но сніг розтане грунт під плівкою трохи прогріється, грядки готові до сівби.


Редиску сію суцільним способом по всій площі грядки, моркву і буряки — рядочками. Посіви накриваю плівкою. З появою сходів розпушую міжряддя, лаштую невисокі дуги з дроту і натягую нову плівку. Далі справа за погодою.

А тим часом готую до садіння жоржини. Якщо ви будете садити прямо в грунт пророслі бульби, то з пророщуванням слід зачекати до початку квітня. Але тоді не побачите квіток до самого липня.
А я хочу милуватися квітами вже у травні, тому за пророщування берусь раніше. За традицією, що склалася роками, ставлю бульби на пророщування 8 березня. Хай скептики дещо покепкують з мене, але я з ними розмовляю, розбуджую від сну, розповідаю, якими гарними вони були торік і якими, ще кращими, будуть у цьому році. А тим часом бульби на ЗО—40 хв. занурюю у дуже теплий темно-рожевий розчин марганцівки. Але температура має бути не вищою 40°С, щоб не пошкодити бруньок на кореневій шийці. Теплі, набухлі бульби обприскую розчином одного із стимуляторів (згідно з рекомендаціями на їхній упаковці). Пробувала все — від івіну до гумату натрію. Усі вони дають добрі результати.

Якнайкомпактніше розкладаю їх у ящики на шар сирої компостованої землі, накриваю плівкою і чекаю цілий місяць — поки проростуть. За цей час 3—4 рази зволожую з пульверизатора і перевіряю їх. Усе, що загинуло під час зберігання, починає вкриватися пліснявою. Такі ділянки бульби необхідно вирізати до здорової тканини, а зріз затерти попелом.

За правильної агротехніки жоржини слід живцювати раз у 2 роки. Вирощувати і зберігати живцьовані рослини треба окремо. Весною для садіння брати бульби від живцьованих рослин, а бульби, одержані від посаджених бульб, використовувати для живцювання. Тільки так можна позбутися «плішивості» суцвіть та слабких пониклих квітконосів.
Високодекоративні сорти найновішої селекції найчастіше не витримують багаторазового садіння бульбами. Вони здрібнюються, хворіють, а через 2—4 роки можуть загинути. Тому саме їм насамперед потрібне живцювання.

Як «спрощений варіант» оздоровлення рослин можна рекомендувати вирощування частково обрізаних бульб. Добре розвинутий росточок відрізую від бульби разом з кореневою шийкою і невеличким шматочком бульби. Зріз затираю попелом. Висаджую у квітковий горщик або в іншу посудину місткістю 0,5—1 л, наповнену пухкою, вологоємною грунтосумішшю, що складається з компосту, піску, торф’яної землі і перегною у співвідношенні 1:1:1:1.

На дно закладаю подушку з лісового моху. Він, насамперед, є добрим антисептиком, заодно і дренажем, а коріння, яке досягає мохової подушки, густо її обплутує і не пробивається з посудини через дірочки.

По суті цей метод також є тим же живцюванням, але рослина в таких умовах значно менше страждає під час укорінювання. Ознакою вкорінення є розвиток нових листочків.

Розсаду цінних сортів я вирощую в контейнерах до появи перших квіток. Контейнери об’ємом З—5 л і діаметром 20—ЗО см виготовляю з поліетиленової плівки, заповнюю грунтосумішшю і висаджую в кожний по росточку жоржини. Розміщую їх у теплиці на грунті, заправленому біопаливом. До середини травня, коли закінчуються пізні весняні заморозки, у більшості рослин уже розпускається перша квітка. Такий садивний матеріал дуже зручний. Рослини з контейнерів добре переносять висаджування у відкритий грунт без руйнування земляної грудки біля коріння і квітують ціле літо, аж до заморозків.

А що відбувається в цей час на наших «корисних» грядках? А там уже пора збирати врожай редиски. Вирощена під плівкою і без «участі» шкідників вона вдається одна в одну і має дуже апетитний вигляд. Якщо ви засіяли достатню площу, то не гріх і на ринок віднести, адже рання редиска завжди в ціні. А там, дивись, дадуть урожай морква і буряки. Звичайно, багато залежить від сортів. У мене добре зарекомендували себе редиска Покер, морква Наталі, Бюро, буряки Рега-ла. Вони дають бездоганні плоди в дуже ранні строки.

Редиска дає дружний урожай, тому вибираю всю відразу і звільняю площу для жоржин. Між рядами жоржин можна посадити цибулю для літнього вживання. Моркву і буряки вибираю з країв грядки, де висаджую жоржини, а в центрі грядки продовжують рости овочі. Тож ціле літо вибираю овочі з-під жоржин. Звичайно, особливо великими коренеплоди не вдаються, але для повсякденного споживання вистачає з надлишком. Так що з користю все зрозуміло, тож повертаємося до прекрасного.

Сучасна селекція пропонує сорти найрізноманітнішого призначення — від горщечкових міні-форм до високорослих сортів з квітками-гігантами. Якщо ви мрієте, щоб квіти обов’язково виглядали через тин на вулицю, то вам потрібні такі сорти.

Пагода (Д-180-20). Квітки білосніжні, майже кулеподібні, досягають у діаметрі до 20 см.

Анжел Комет (Д-180-20). Квітки дуже великі палево-рожевого забарвлення.

Фрінжет Стар (К-180-20). У квітці кольори жовті й оранжеві. Зберігає ідеальну форму до самого відцвітання.

Сєдиє Далі (К-180-20). Квітки дуже великі, бузкові з білими штрихами.

Тріумф (Д-150-20). Кущ трохи нижчий, ніж у попередніх сортів, але великі інтенсивно рожеві квітки привертають погляд з будь-якої віддалі. Дуже великі кущі утворюють сорти Лакі Нум-бер і Крейзі Лав. їх краще використовувати в солітерних насадженнях, щоб мати змогу милуватися їхньою досконалістю.

Лакі Нумбер (Д-150-20). Квітки лавандово-рожеві з яскравим осердям.

Крейзі Лав (Д-150-15). У перекладі — Божевільне кохання. Повністю виправдовує свою назву. Квітки зірчасті, білі з тонкою малиновою облямівкою. У кущі їх багато, дуже довго зберігають декоративність, що перетворює кущ у суцільний букет.

Квітки на високих квітконосах дають такі сорти:

Сакура Фубукі (Д-150-15). Квітки від зовсім червоного до білого забарвлення. Схожі з великими гвоздиками.

Голден Емблем (Д-150-15). Квітки світло-жовті, схожі з водяними ліліями. Дуже довго не втрачають форми.

Ломбард Вайолет (К-120-15). Квітки інтенсивного фіолетового кольору, ідеальної форми.

Роуз Преферанс (К-120-15). Тендітні квітки лососево-рожевого кольору з яскравим осердям.
Якщо маєте бажання обсадити доріжки або створити невисокий квітучий паркан, раджу такі сорти:

Шірлі (Н-80-15). На вирівняних за висотою кущах на міцних квітконосах піднімаються лотосо-подібні рожеві квітки із золотистим осердям і білими кінчиками.
Фея Бузкова (Хр-80-20). За невеликого об’єму куща дає багато бузкових квіток з тонко розсіченими витіювато зігнутими пелюстками.

Кіото (Д-80-15). Усе літо є суцільним букетом із яскравих, веселих, біло-червоних квіток.

Легенда (К-80-20). Усі квітки розташовані поверх невисоких кущів. Краї пелюсток розсічені «щіточкою», забарвлення дуже яскраве, світло-червоне. Створює враження сяйва.

Н.І.Боса





Поділитись своєю думкою

Ваша елктронна адреса не буде публікуватись. Required fields are marked *